Справа № 703/6094/24
2/703/212/25
10 квітня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
секретар судових засідань Яковенко І.В.
за участі
представника позивача Колісника С.М. (в режимі ВКЗ)
представника відповідача ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Колісник Сергій Миколайович, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів
встановив:
13 листопада 2024 року поштовим відправлення на адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Колісник С.М., в якій позивач просить суд: припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, які стягуються на підставі виконавчого листа №703/5815/14-ц, виданого 15 січня 2015 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області (виконавче провадження №46200064); стягнути з ОСОБА_3 на його користь судові витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 3000 гривень та витрати по оплаті судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 листопада 2014 року у справі №703/5815/14-ц з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, кожного місяця, починаючи з 27 жовтня 2014 року і до досягнення дочкою повноліття.
В теперішній час змінилися обставини, які були підставою для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 . Починаючи з червня 2020 року й по теперішній час їх спільна неповноліття донька ОСОБА_7 проживає з позивачем ОСОБА_2 за місцем його фактичного проживання: АДРЕСА_1 , й перебуває на його повному утриманні та вихованні. Відповідач ОСОБА_3 з червня 2020 року з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 спільно не проживає, участі у її вихованні та утриманні не приймає. Незважаючи на це з позивача ОСОБА_2 продовжують стягуватися аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів. Аліменти, які перераховуються на користь відповідача не використовуються на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 .
З червня 2020 року неповнолітня ОСОБА_4 не проживає з матір'ю ОСОБА_3 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини. Саме з цього часу ОСОБА_7 проживає зі своїм батьком ОСОБА_2 в сім'ї бабусі та дідуся ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 . Неповнолітня ОСОБА_4 з червня 2020 року й по даний час повністю знаходиться на утриманні батька, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.
Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, порушене право позивача підлягає захисту шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , які стягуються на підставі виконавчого листа №703/5815/14-ц, виданого 15 січня 2015 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, у зв'язку з чим позивач, в інтересах якого діє адвокат, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою судді від 02 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву і заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - відповідь на відзив та встановлені відповідні строки, залучено до участі у справі третю особу, відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про витребування доказів та повернуто заяву позивача про забезпечення позову.
07 січня 2025 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Филя О.М. на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому зазначає, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Вказує, що єдиною підставою для припинення стягнення аліментів, позивач вказує те, що дочка - ОСОБА_4 проживає разом з позивачем, але таке твердження є неправдивим та не відповідає обставинам справи і протирічить доданим до позовної заяви матеріалами справи. Дійсно, дочка позивача та відповідача - ОСОБА_4 постійно проживала з відповідачем, яка повністю утримувала дочку та приділяла достатньо уваги навчанню дочки, що, на думку представника відповідача, підтверджується характеристикою на ученицю ОСОБА_4 , в якій зазначається, що мати належним чином виконувала свої батьківські обов'язки. З літа 2020 року дочка ОСОБА_7 почала їздити до бабусі та дідуся в селище ОСОБА_10 , де залишилася по декілька днів, а потім знову поверталася до матері. Дані обставини можуть підтвердити свідки. Оскільки навчання в школах в 2020 році проходило в режимі онлайн, часті поїздки до дідуся та бабусі ОСОБА_7 не заважали. В 2020 році позивач без попередження відповідача перевів дочку з ОСОБА_11 ліцею до ОСОБА_12 школи. З початку 2024 року дочка ОСОБА_7 часто перебуває з дідусем та бабусею в селищі ОСОБА_10 . Таке бажання дочка висловила особисто, оскільки дідусь та бабуся є близькими людьми для онуки ОСОБА_7 , відповідач не заперечувала проти частого відвідування їх дочкою. Натомість позивач без жодних доказів стверджує, що саме з ним проживає дочка, та що саме він виховує дочку, що суперечить матеріалам справи, зокрема до позовної заяви позивачем додано копію паспорта, в якому вказана адреса його реєстрації в м. Черкаси, з копії довідки про доходи позивача вбачається те, що останній постійно проходить службу в збройних силах України, з копії акту опитування сусідів вбачається те, що дочка насправді не проживає з позивачем. Таким чином, позивач сам спростував твердження про те, що він виховує дочку та проживає разом з нею, чим вводить в оману суду та зловживає правом на звернення до суду. Отже, позивач не тільки спростував свої доводи, а ще й довів відсутність у нього права на звернення до суду з позовною заявою про припинення стягнення аліментів, оскільки порушив вимоги ч.1 ст.165 СК України. Щодо відсутності права позивача на вимогу про припинення стягнення аліментів представник вказує, що відповідно до ч.3 ст.181 СК України аліменти присуджуються тому із батьків, з ким проживає дитина, натомість згідно з доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивач не проживає із дочкою ОСОБА_7 .
З врахуванням викладеного, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 від 12 листопада 2024 року про припинення стягнення аліментів.
11 лютого 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, задоволено клопотання представника відповідача та представника позивача про виклик та допит свідків: зі сторони відповідача: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , забезпечення явки у судове засідання яких покладено на сторону відповідача; зі сторони позивача: неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , забезпечення явки у судове засідання яких покладено на сторону позивача, а також зобов'язано службу у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради забезпечити явку представника служби у справах дітей у судове засідання з метою проведення за його участі допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, їх представники не заперечували проти проведення розгляду справи без їх участі.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Колісник С.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав. Зазначив, що донька сторін з червня 2020 року разом з відповідачем не проживає та аліменти, які стягуються з позивача на корить відповідача на утримання доньки ОСОБА_7 , використовує не за їх призначенням.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Филь О.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, при цьому стверджував, що постійним місцем проживання доньки сторін є місце проживання відповідача. Зазначив, що йому невідомо, на які потреби відповідач використовує кошти, що стягується з позивача на користь відповідачки як аліменти на утримання дитини.
Представник третьої особи Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі та справу вирішити на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні надала показання, відповідно до яких, вона є матір'ю позивача та проживає в АДРЕСА_1 . Позивач та відповідач є батьками доньки ОСОБА_4 , і раніше перебували у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 проживала разом з матір'ю до 2020 року. У червні 2020 року ОСОБА_7 приїхала до неї на канікули. Після повернення з канікул до матері, яка проживає з нинішнім чоловіком, у останнього з ОСОБА_7 виникла сварка, під час якої, зі слів ОСОБА_7 , вітчим вдарив ОСОБА_7 по обличчю. З вітчимом у ОСОБА_7 відносини не склалися. Внаслідок вказаних подій ОСОБА_7 повернулася до с. Катеринопіль, та перебуваючи у 6 класі перевелася до місцевої школи, в якій навчається по даний час. Останній раз відповідач надавала кошти для ОСОБА_7 у розмірі 2000 гривень ще у 2023 році. До 2023 року ОСОБА_7 інколи їздила до матері та остання щось купувала дитині, однак з 2023 року матір коштів для ОСОБА_7 не передавала та речі не купувала. ОСОБА_7 відвідувала матір переважно під час канікул, приблизно по два тижні взимку та влітку. Для ОСОБА_7 матір стала чужою, вона взагалі припинила спілкування з дитиною. На даний час ОСОБА_7 не має зареєстрованого місця проживання, відповідач після зняття дитини з місця реєстрації до відповідного органу в с. Катеринопіль, незважаючи на неодноразові обіцянки, не з'являється, що унеможливлює проведення реєстрації місця проживання дитини. За місцем проживання дитини в АДРЕСА_1 , відповідач жодного разу ОСОБА_7 не відвідувала. Батько ОСОБА_7 до його призову 08 жовтня 2023 року за мобілізацією на військову службу протягом останніх років проживав в с. Катеринопіль за однією адресою з дитиною та працював на фермерському господарстві. На даний час позивач зареєстрований в службовому житлі, яке розташоване в м. Черкаси. У вказаному службовому житлі він проживав протягом проходження ним раніше військової служби, після звільнення з якої виїхав з нього та виїхав звідти після звільнення, однак залишився у цьому житлі зареєстрованим.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні надав показання відповідно до яких, він є батьком позивача та проживає в АДРЕСА_1 . Позивач та відповідач є батьками доньки ОСОБА_4 , і раніше перебували у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 проживала разом з матір'ю. З червня 2020 року онука ОСОБА_7 проживала разом з ним, його дружиною та позивачем за вищевказаною адресою. З вказаного часу ОСОБА_7 їздила до матері під час її канікул у школі. З серпня 2023 року матір ОСОБА_7 жодним чином не приймає участі у вихованні дитини та нічого їй не придбає. З червня 2020 року постійним місцем проживання ОСОБА_7 є будинок АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрований у службовому житлі за адресою, яка є відмінною від його фактичного місця проживання. До мобілізації позивач проживав разом з ними за вищевказаною адресою, оскільки іншого житла у нього немає. Протягом проживання з ними онуки, ОСОБА_3 кошти на утримання доньки їм не надавала. Лише у серпні 2023 року ОСОБА_3 надала гроші ОСОБА_7 у сумі 2000 гривень. Позивач проживав разом з ними до мобілізації близько 4 років, приблизно з 2019 року, та перед початком війни працював у сільському господарстві. До вказаного часу позивач проживав в м. Черкаси та в м. Києві.
Неповнолітній свідок ОСОБА_4 , яка допитана під час судового розгляду у присутності головного спеціаліста служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради ОСОБА_17 , надала покази, відповідно до яких, сторони у даній справі є її батьками. Після розлучення батьків, коли їй було 6 років, вона залишилася проживати разом з мамою в м.Черкаси, та навчалася у школі за місцем проживання у мами. Однак, у 2020 році вона поїхала до батька, бабусі та дідуся в с.Катеринопіль на канікули. Коли наприкінці літа вона повернулась до мами, то у неї вітчимом виник конфлікт, в ході якого вітчим вдарив її, при цьому мама її не захистила. У зв'язку з цими обставинами у серпні 2020 року вона вирішила жити окремо від мами та переїхала проживати до батька, бабусі та дідуся в с. Катеринопіль. З вказаного часу вона постійно проживає в с. Катеринопіль, де ходить до школи, а до мами у період з 2020 року по 2023 рік періодично приїздила на канікули, тому що хотіла бачити свого меншого братика по маминій лінії. Коли вона приїздила до мами на канікули, остання періодично надавала кишенькові кошти та інколи купувала речі, при цьому між ними періодично виникали конфліктні ситуації, у ході яких мама могла виганяти її з дому. З 2020 року майже все необхідне для життя та навчання купували їй батько та дідусь з бабусею, яким після мобілізації, батько переказує кошти на всі її потреби. З серпня 2023 року вона маму жодного разу не бачила та фактично з нею не спілкується. Її намагання відновити стосунки з мамою були марними. На даний час вона не має зареєстрованого місця проживання, оскільки мама, незважаючи на обіцянки, не приїхала для спільного відвідування ЦНАПу для здійснення її реєстрації за місцем проживання батька, а без її присутності це зробити неможливо. Вважає, що з 2020 року по даний час її постійне місце проживання знаходиться в с. Катеринопіль, натомість до мами, у період з 2020 року по 2023 рік, вона періодисно приїздила у гості.
Від допиту під час судового розгляду даної цивільної справи свідка ОСОБА_16 сторона позивача відмовилася.
Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , забезпечення явки яких було покладено судом на сторону відповідача, у судове засідання повторно не з'явилися, поважних причин неприбуття свідків до суду для їх допиту стороною відповідача не наведено, внаслідок чого суд визнав заявлене стороною відповідача клопотання про виклик та допит у даній цивільній справі вказаних свідків зловживанням своїми процесуальними правами, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи, внаслідок чого вирішив розгляд справи провести без допиту зазначених свідків.
Суд, заслухавши думку представників позивача та відповідача, врахувавши позицію представника третьої особи, яка викладена в заяві про розгляд справи без його участі, а також покази свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 01 березня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №150. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила своє прізвище на « ОСОБА_18 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції 30 вересня 2008 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_19 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 вересня 2016 року, яке набрало законної сили 11 жовтня 2016 року, у справі №712/9811/16-ц за позовом ОСОБА_19 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_20 про розірвання шлюбу, вирішено: шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 березня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис №150 - розірвати; після розірвання шлюбу прізвище позивачки змінити на дошлюбне « ОСОБА_21 » (а.с.12).
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 29 грудня 2014 року, у справі №703/5815/14-ц, провадження 2/703/1923/14, вирішено, зокрема стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Катеринопіль, Черкаської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_19 , проживаючої в АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2014 року і до досягнення дочкою повноліття (а.с.11).
23 січня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції Гевліченко А.А., за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №703/5815/14-ц, виданого 15 січня 2015 року Смілянським міськрайонним судом про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини, боржником за яким є ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , стягувачем - ОСОБА_19 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46200064 (а.с.13).
Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання дитини, який складений головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Закутньою Н.В. 09 серпня 2024 року за №114035, заборгованість станом 01 жовтня 2023 року становить 201 261 гривня 08 копійок. У період з жовтня 2023 року по травень 2024 року включно боржником аліменти не сплачено. У червні 2024 року боржником сплачено аліменти у сумі 8126 гривень 36 копійок. У липні 2024 року боржником сплачено аліменти у сумі 55545 гривень 33 копійки. Заборгованість по аліментах ОСОБА_2 на утримання дитини станом на 01 серпня 2024 року становить 215 804 гривні 81 копійка (а.с.20).
Зі змісту ст.181 СК України вбачається, що право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини належить тому з батьків, з ким проживає дитина.
Відповідно до ч.1, 2 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Згідно довідки №514/03-01 про склад зареєстрованих (задекларованих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складеної Відділом реєстрації та муніципальних послуг Катеринопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області 09 вересня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - уповноважений власник (співвласник, наймач), та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - чоловік (а.с.15).
Під час судового розгляду свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зазначили, що вони є батьками позивача ОСОБА_2 та бабусею і дідусем дитини позивача та відповідача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вищевказаний факт стороною відповідача не заперечується та підтверджується показами неповнолітнього свідка ОСОБА_4 , яка була допитана під час судового розгляду.
Відповідно до листа №02-32/3492 від 11 вересня 2024 року Катеринопільської селищної ради, який адресований адвокату Коліснику С., останнього повідомлено, що адвокатський запит щодо надання правової допомоги громадянину ОСОБА_2 , жителю селища Катеринопіль Звенигородського району Черкаської області з питань підготовки та подання до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області позовної заяви про припинення стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто. 11 вересня 2024 року представниками селищної ради було складено акт обстеження на факт проживання дитини без реєстрації та встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 з червня 2020 року і по даний час проживає в сім'ї батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свого батька ОСОБА_2 без реєстрації (а.с.16).
Згідно Акту обстеження на факт проживання дитини без реєстрації, який складений 11 вересня 2024 року в селищі Катеринопіль представниками Катеринопільської селищної ради: ОСОБА_22 - в.о. начальника служби у справах дітей, ОСОБА_23 - провідним спеціалістом відділу реєстрації та муніципальних послуг, ОСОБА_24 - заступником начальника відділу освіти, молоді та спорту, у присутності сусідів: ОСОБА_16 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_25 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_26 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , даний акт складено про те, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з червня 2020 року і по даний час проживає в сім'ї батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 свого батька ОСОБА_2 без реєстрації (а.с.14).
Під час судового розгляду свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітня ОСОБА_4 зазначили, а сторона відповідача не заперечувала, що неповнолітня ОСОБА_4 , на утримання якої з позивача на користь відповідача за рішенням суду стягуються аліменти, зареєстрованого місця проживання не має, внаслідок бездіяльності відповідача.
Як вбачається з характеристики на ученицю Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступників ОСОБА_4 , яка надана стороною відповідача на підтвердження своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, ОСОБА_4 навчалась у Черкаській загальноосвітній школі з 2015 року по 2020 рік. Мама приділяла належну увагу вихованню доньки. Постійно підтримувала зв'язок з класним керівником. На всі зауваження та прохання від класного керівника і вчителів реагувала відразу. Відвідувала активно батьківські збори, допомагала класному керівнику в громадських дорученнях класу (а.с.68).
Суд звертає увагу, що вищевказана характеристика на ученицю Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступників ОСОБА_4 підтверджує факт навчання у даній школі у період з 2015 року по 2020 року, що, при цьому, визнається стороною позивачем, однак не підтверджує факт проживання дитини сторін - ОСОБА_4 разом з відповідачем у період часу з червня 2020 року по даний час, на який посилається сторона позивача як на підставу заявлених позовних вимог.
Відповідно до довідки №168, складено Катеринопільським ліцеєм №1 05 вересня 2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована до 6-А класу до комунального закладу «Катеринопільський навчально-виховний комплекс №1 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад». Зараз є ученицею 10-А класу Катеринопільського ліцею №1 (а.с.17).
Згідно характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , учениці 10-А класу Катеринопільського ліцею №1, ОСОБА_4 навчається в Катеринопільському ліцеї №1 з шостого класу. Батьки розлучені, мама не бере участі у вихованні дитини. Вихованням дитини займається тільки батько і приділяє їй належну увагу (а.с.18).
Відповідно до психологічної характеристики учениці 10 класу Катеринопільського ліцею №1 ОСОБА_4 , остання є ученицею 10 класу та навчається у Катеринопільському ліцеї №1, із 6 класу. Із бесіди з дівчиною зрозуміла, що мати ОСОБА_27 не бере ніякої участі в житті та вихованні дитини. ОСОБА_7 нічого не знає про життя та місце проживання матері. Основну роль у житті та вихованні дитини виконує батько ОСОБА_28 і дідусь та бабуся по батьковій лінії, у яких вона тимчасово проживає, у зв'язку зі службою батька в ЗСУ (а.с.19).
Під час судового розгляду свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зазначили, що донька сторін - ОСОБА_4 з червня 2020 року по даний час постійно проживає разом з ними та позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та у даному населеному пункті відвідує навчальний заклад.
Вищевказані показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час судового розгляду підтвердила своїми показаннями і неповнолітня ОСОБА_4 , на утримання якої з позивача на користь відповідача за рішенням суду стягуються аліменти, відповідно до яких у червні 2020 року вона поїхала на канікули в с. Катеринопіль, а повернувшись до місця проживання своєї матері, у неї з вітчимом виник конфлікт, внаслідок якого вона вирішила жити окремо від матері та переїхала проживати до с.Катеринопіль за місцем проживання свого батька, бабусі та дідуся, де постійно проживає до даного часу, при цьому у період з 2020 року по 2023 рік вона періодично приїздила у гості до матері, а з серпня 2023 року вона маму жодного разу не бачила та фактично з нею не спілкується.
Відповідно до ч.1-2 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази наявності між сторонами спору щодо місця проживання дитини ОСОБА_4 , у тому числі після зміни останньою у 2020 році свого місця проживання з місця проживання матері на місце проживання батька разом з бабусю та дідусем, що вказує на досягнення між згоди сторін щодо місця проживання дитини з червня 2020 року саме за місцем проживання позивача, чого бажала сама дитини.
Згідно ч.3 ст.160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Дитині сторін - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 виповнилося 14 років, внаслідок чого з даного часу вона самостійно визначає місце своє проживання та таким місцем проживання, з огляду на надані нею показання, дитина визначила місце проживання свого батька, яким є позивач у справі, разом з бабусею і дідусем та цим місцем проживання є: АДРЕСА_1 .
Натомість, будь-яких доказів проживання відповідача ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 у період часу з червня 2020 року по даний час, окрім відвідувань донькою матері за місцем проживання останньої у проміжок часу з червня 2020 року по серпень 2023 року, матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано.
У долученій стороною відповідача до матеріалів справи характеристиці ОСББ «Чехова 110», яка складена 27 вересня 2024 року на ОСОБА_29 , що проживала за адресою: АДРЕСА_4 , з серпня 2017 року по вересень 2024 року, зазначено, що остання має на вихованні дітей: доньку ОСОБА_4 та сина ОСОБА_30 , які завжди були охайними та вихованими. Діти постійно відвідували навчання в ЗОШ №22. Одружена (а.с.67).
Однак, у вищевказаній характеристиці відображена інформація виключно про період проживання за адресою: АДРЕСА_4 , самої відповідача, та не містить відомостей щодо періоду проживання за даною адресою дитини сторін - ОСОБА_4 , так само як і не містить відомостей щодо періоду відвідування ОСОБА_4 навчань в ЗОШ №22.
За вказаних обставин, характеристика ОСББ «Чехова 110», яка складена 27 вересня 2024 року на ОСОБА_29 , є неналежним доказом у даній справі.
Одночасно, суд звертає увагу, що факт навчання дитини сторін - ОСОБА_4 у період з 2020 року по даний час у Катеринопільському ліцеї №1, який розташований в с. Катеринопіль Звенигородського району Черкаської області, та знаходиться на значній відстані від м. Черкаси, в якому проживає відповідач ОСОБА_3 , очевидно вказує на неможливість проживання дитини сторін за місцем проживання відповідача.
Доказів проживання у період часу з червня 2020 року по даний час дитини сторін - ОСОБА_4 спільно з відповідачем ОСОБА_3 та використання останньою грошових коштів, які стягнуті у вказаний період часу на її користь з позивача ОСОБА_2 як аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , за цільовим призначенням, тобто в інтересах дитини, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною позивача доведено належними та допустимими доказами факт не проживання з червня 2020 року по даний час неповнолітньої ОСОБА_4 разом з відповідачем ОСОБА_3 , а також не використання у цей проміжок часу відповідачем ОСОБА_3 грошових коштів, які стягнуті у вказаний період часу на її користь з позивача ОСОБА_2 як аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , за цільовим призначенням, тобто в інтересах дитини, внаслідок чого твердження представника відповідача про те, що місцем проживання дитини сторін є місце проживання відповідача, судом оцінюються як такі, що не відповідають встановленим обставинам справи.
Одночасно суд враховує, що сам по собі факт проходження позивачем ОСОБА_2 військової служби в Збройних Силах України, у зв'язку з його мобілізацією під час воєнного стану, не спростовує твердження сторони позивача, яке підтверджене показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітньої ОСОБА_4 , щодо проживання неповнолітньої ОСОБА_4 разом з позивачем ОСОБА_2 .
Крім того, не заслуговують на увагу посилання представника відповідача на положення ч.1 ст.165 СК України як на підставу відсутності у позивача права на звернення до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, оскільки ч.1 ст.165 СК України визначено коло осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав, натомість положеннями вказаної частини статті не визначено коло осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про припинення стягнення аліментів.
Також, суд критично оцінює посилання представника відповідача, як на підставу своїх заперечень задоволення позовних вимог, на положення ч.3 ст.181 СК України, оскільки позивачем ОСОБА_2 на вирішення суду не поставлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 право на отримання аліментів, які стягуються з позивача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 29 грудня 2014 року, у цивільній справі №703/5815/14-ц, втратила з червня 2020 року, оскільки відповідач ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_7 не проживає, свої обов'язки з забезпечення доньки, у тому числі за рахунок стягнутих з позивача аліментів, не виконує.
Відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18).
Сімейний Кодекс України не містить норми про те, коли саме припиняється стягнення аліментів на дитину.
Згідно ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення, оскільки саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22) звернено увагу на застосування принципу найкращих інтересів дитини у справах щодо припинення стягнення аліментів. Міжнародні норми закріплюють, що в кожному з питань, які стосуються дітей, всі органи мають керуватися принципом найкращих інтересів дитини. У питаннях щодо аліментів, майнового утримання дитини тощо цей принцип також є застосовним, тому суди зобов'язані його враховувати.
Припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача (постанова ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)).
Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду встановлено наявність підстав для припинення стягнення з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3879421997.1 від 13 вересня 2024 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок (а.с.1).
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Також, відповідно до частин 1 та 3 статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з ордеру серії СА №1097260 від 12 вересня 2024 року на надання правничої допомоги, ОСОБА_2 , на підставі договору про надання правової допомоги №11-09/24 від 11 вересня 2024 року, уповноважив адвоката Колісника С.М. на представлення його інтересів у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області (а.с.25).
Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Колісник С.М., зазначено, що позивачем понесені судові витрати по оплаті правничої допомоги у сумі 3000 гривень 00 копійок.
Згідно розрахунку витрат на правничу допомогу від 12 вересня 2024 року, який складений адвокатом Колісник С.М. та позивачем ОСОБА_2 , в інтересах якого за довіреністю діє Пономаренко М.В., при підготовці матеріалів позовної заяви за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів, позивачем понесені витрати на оплату правничої допомоги в сумі 3000 гривень, згідно договору про надання правничої допомоги, укладеного з адвокатом Колісником С.М. (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю ЧК №000920, видане Радою адвокатів Черкаської області 15 травня 2018 року). Розрахунок витрат: вивчення документів, опрацювання законодавства та судової практики - 4 години, 2000 гривень; підготовка позовної заяви - 2 години, 1000 гривень (а.с.21).
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3879424458.1 від 13 вересня 2024 року, ОСОБА_8 , на підставі договору про надання правничої допомоги від 11 вересня 2024 року, перерахував за Пономаренка В.М. на рахунок ОСОБА_31 грошові кошти у сумі 3000 гривень 00 копійок (а.с.21).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача ОСОБА_2 на правову допомогу адвоката Колісника С.М. у розмірі 3000 гривень є співмірними із складністю цієї справи, яка була розглянута в порядку загального позовного провадження, наданими адвокатом обсягом послуг під час підготовки позовної заяви, вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим, з врахування задоволення позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Колісник Сергій Миколайович, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про припинення стягнення аліментів - задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 жовтня 2014 року і до досягнення дочкою повноліття, які стягуються на підставі заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 листопада 2014 року у справі №703/5815/14-ц.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок та судові витрати по оплаті правничої допомоги у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а всього - 4211 (чотири тисячі двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Третя особа - Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: 18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 36157425.
Головуючий Т.В. Ігнатенко