04 грудня 2007 р.
№ 32/592
Вищий господарський суд України у складі: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін О.Бухало (дов. від 28.11.07), О. Андрущенка (дов. від 29.10.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Камсит» на ухвалу господарського суду м. Києва від 18 травня 2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2007 року за скаргою відкритого акціонерного товариства “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт» на дії державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва у справі № 32/592 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Камсит» до відкритого акціонерного товариства “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт», третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Кам'яногірське», про розірвання договору,
У листопаді 2005 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Камсит» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт» про розірвання договору про уступку права вимоги від 25 березня 2004 року.
В процесі вирішення спору позивач уточнив вимоги і просив суд також стягнути 1 251 064 грн. 10 коп., які були перераховані ним на виконання умов цього договору.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27 грудня 2005 року, яке набрало законної сили, позов задоволено. Видано судовий наказ.
У червні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт» звернулося до господарського суду м. Києва із скаргою на дії державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва з підстав повного виконання рішення в даній справі.
Справа неодноразово розглядалась господарськими судами і ухвалою господарського суду м. Києва від 18 травня 2007 року (суддя С. Станік), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2007 року, скаргу відкритого акціонерного товариства “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт“ на дії державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва з виконання наказу господарського суду м. Києва № 32/592 від 7 квітня 2006 року задоволено частково: скасовано постанову державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва від 19 червня 2006 року про поновлення виконавчого провадження № 87/14 з примусового виконання наказу господарського суду від 7 квітня 2006 року №32/592 про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт» 1 251 064 грн. 10 коп; скасовано постанову начавника державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва від 24 травня 2006 року про відновлення виконавчого провадження; скасовано постанову державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва від 24 травня 2006 року про поновлення виконавчого провадження з виконання рішення в даній справі; в задоволенні скарги в частині скасування постанови державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва від 24 травня 2006 року про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт» виконавчого збору відмовлено.
Ухвала і постанова господарських судів мотивовані виконанням боржником рішення суду.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Камсит» просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами частини 4 статті 30, пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження» частини 2 статті 11, частини 4 статті 36 Закону України “Про іпотеку», статті 26 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», статті 87 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.
Представник державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва доводи касаційної скарги підтримав з тих же підстав.
Відкрите акціонерне товариство “Торгівельно-фінансовий банк “Контракт» вважає касаційну скаргу безпідставною і в її задоволенні просить відмовити.
Сільськогосподарські товариства з обмеженою відповідальністю “Камсит» та “Кам'яногірське» своїх представників в судове засідання не направили
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарський суд м. Києва 7 квітня 2006 року видав стягувачу судовий наказ, вказавши в його тексті один з рахунків, який належить цій особі.
Постановою державної виконавчої служби у Шевченківському районні м.Києва від 10 квітня 2006 року відкрито виконавче провадження і боржникові запропоновано в строк до 14 квітня 2006 року виконати рішення господарського суду в добровільному порядку.
Водночас вказівки про рахунок, на який боржник має перерахувати грошові кошти, постанова не містить.
Також в матеріалах справи відсутні докази про те, що боржнику направлялися інші документи виконавчого провадження.
Про відкриття виконавчого провадження боржнику стало відомо 17 квітня 2006 року і в цей же день він перерахував грошові кошти на один із рахунків стягувача, який відкритій у відкритому акціонерному товаристві “Торговельно-фінансовий банк “Контракт», зазначивши в платіжному дорученні призначення платежу - добровільне відшкодування коштів на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Камсит» згідно рішення господарського суду від 27 грудня 2005 року у справі № 32/592.
За змістом частини першої статті 117 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження», який набрав чинності 6 квітня 2006 року, наказ господарського суду має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження».
Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 19 цього Закону, за змістом якої зазначення в його тексті номерів рахунків стягувача і божника не є обов'язковим для суду.
Перерахування боржником грошових сум на один із відомих йому рахунків стягувача , за умови відсутності у боржника відомостей про номер рахунку, на який слід перераховувати грошові кошти, свідчить про фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом і подальше списання банком грошових коштів на виконання інших зобов'язань товариства цього висновку господарських судів не спростовує.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалу господарського суду м. Києва від 18 травня 2007 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 липня 2007 року у справі №32/592 залишити без змін, а касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Камсит» без задоволення.
Головуючий, суддя
М.В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій