Справа № 306/1029/22
09 квітня 2025 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Фазикош Г. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Мацунича М. В. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи - орган опіки і піклування Полянської сільської ради та ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
02 квітня 2025 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Мацунича М. В.
Свою заяву відповідачка ОСОБА_1 мотивувала тим, що «суддя-доповідач Мацунич М.В. здійснював розгляд цивільної справи №308/22432/23 в якій приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович незаконно відкривав виконавче провадження за адресою де я не зареєстрована і не проживаю, керуючись адресою місця знаходження мого майна на підставі викрадених від мене документів - договору дарування житлового будинку в АДРЕСА_1 і витягу про реєстрацію права власності. … І з невідомих на те правових підстав, Закарпатський апеляційний суд у складі судді Мацунич М.В. замовчав крадіжку мого майна, а саме - моїх документів на право власності на житловий будинок». - «Викрадені від мене документи, що встановлено постановою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2024 року у цивільній справі №306/872/21, один з Дев'янів передав приватному виконавцю Роману Р.М. з м. Хуст Закарпатської області, такі дії вчинені умисно і з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, для замовного і наперед спланованого та проплаченого в корупційний спосіб відкриття виконавчого провадження до річниці смерті ОСОБА_5 - 15 грудня, за адресою де я не зареєстрована і не проживаю. Тобто, щоб я не дізналась про виконавче провадження, відкрите у таку для злочинців «сакральну дату» з метою заволодіння моїм житловим будинком для завершення приватним виконавець злочину, розпочатого покійним ОСОБА_5 за життя - а саме приписування неіснуючих боргів та заволодіння моїм нерухомим майном». - «Також факт наявності у матеріалах виконавчого провадження у приватного виконавця Романа Р.М. викраденого від мене договору дарування житлового будинку в АДРЕСА_1 та витягу про реєстрацію права власності підтверджено ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у цивільній справі №308/15628/24 від 23.12.2024 р.». - «Оскільки суддя Мацунич М.В. не тільки прийшов до помилкового висновку, що приватний виконавець на основі відомостей наявних у крадених від мене документів - діяв законно, але і повторно незаконно стягнув з мене судовий збір від сплати якого я звільнена. Верховний Суд постановою від 11 грудня 2024 року в даній справі чітко зазначив, що я звільнена від сплати судового збору на всіх стадіях розгляду справи і у всіх інстанціях. Тобто приватний виконавець намагався виконувати виконавчий документ, який не підлягає виконанню і прямо суперечить ст.19 Конституції України згідно з якою ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом. Тому не може бути відкрите виконавче провадження з стягнення судового збору від сплати якого я звільнена». - «І дії судді Мацунич М.В. спричинили тяжкі наслідки». - «В листопаді 2024 року приватний виконавець Роман Р.М. намагався продати мій будинок площею 139 кв.м. у с. Голубине за чотири тисячі гривень судового збору від сплати якого я звільнена. При цьому приватний виконавець користувався краденими від мене документами з дозволу судді Закарпатського апеляційного суду Мацунич М.В.». - «А оскільки позивачем у цивільній справі №306/1029/22 є ОСОБА_2 , який визнавав позов покійного Дев'яна В.В. у цивільній справі №306/872/21 цинічно на День народження ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , намагаючись позбавити її житла, передав особисто або через інших осіб викрадений від мене договір дарування будинку і витяг про реєстрацію права власності приватному виконавцю, я обґрунтовано не довіряю судді Мацунич М.В.».
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Мацунича М. В. визнано необґрунтованою.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3 ст. 40 ЦПК України).
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 року вирішення питання про відвід передано судді Фазикош Г. В.
Перевіривши доводи відповідачки ОСОБА_1 , дослідивши зібрані у справі матеріали, суддя Фазикош Г. В. прийшла до наступного висновку.
В статті 36 ЦПК України визначено випадки, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу). Зокрема, якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
При цьому, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В заяві відповідачки ОСОБА_1 про відвід вказується на те, що суддя-доповідач Мацунич М.В. здійснював розгляд цивільної справи № 308/22432/23 в якій приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. на підставі викрадених від неї документів (договору дарування житлового будинку в с. Голубине, 192 і витягу про реєстрацію права власності) незаконно відкрив виконавче провадження.
Однак, ці обставини не є підставами для відводу судді в розумінні статті 36 ЦПК України, оскільки зводяться виключно до незгоди з процесуальними рішеннями судді та висловленою ним думкою щодо того чи іншого юридичного питання.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Згідно частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У частині другій, четвертій статті 214 ЦПК України передбачено, що при колегіальному розгляді справи, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Згідно положень частини третьої статті 216 ЦПК України, учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Подаючи заяву про відвід відповідачка ОСОБА_1 також вказала, що суддя-доповідач Мацунич М. В. під час розгляду справи виявив упереджене ставлення до неї, зробивши їй зауваження та надавши перевагу іншому учаснику процесу, при цьому не вважав за доцільне вислухати її як учасника справи.
З цього приводу, слід зазначити, що особа, яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Відвід має бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. При цьому, »особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного“.
Відповідачка ОСОБА_1 не надала жодних належних і достатніх доказів, які б підтверджували, що суддя-доповідач ОСОБА_7 прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи № 306/1029/22, або існують обставини, які могли б викликати сумніви щодо його безсторонності. Обов'язок щодо керування ходом судового засідання, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, покладено саме на головуючого суддю при колегіальному розгляді справи.
Жодних доказів, які б підтверджували факт допущення суддею Мацуничем М. В. тих чи інших порушень вимог закону, у тому числі прав заявниці, не доведено, а судом не встановлено.
Таким чином, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, що не підтверджені належними й допустимими доказами.
При цьому, необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (стаття 6 Конвенції).
За цих обставин в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Мацунича М . В. слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40, 260, 261, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Мацунича М. В. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.