1[1]
07 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2023 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Попереднє ув'язнення з 11 лютого 2023 року по 13 лютого 2023 року зараховано ОСОБА_7 в строк покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та у невстановленої досудовим розслідуванням особи, але не пізніше 11 лютого 2023 року, діючи з прямим умислом, незаконно придбав порошкоподібну речовину білого кольору, яка являє собою психотропну речовину - амфетамін загальною масою 34,97г., яку залишив на зберігання за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_3 для особистого вживання, без мети збуту.
Так, 11 лютого 2023 року в період часу з 20 години 49 хвилин до 21 години 58 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_7 в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва №1-кс/759/302/23 ун.№759/441/23 від 11 січня 2023 року відшукано та вилучено наступне: дві пластикові ємності з порошкоподібною речовиною білого кольору; картонна коробка всередині якої знаходиться чотири пластикові картки з нашаруваннями порошкоподібної речовини, дві пластикові трубки з нашаруваннями порошкоподібної речовини, частина предмету зовні схожого на канцелярський ніж та металеву ложку з нашаруваннями порошкоподібної речовини.
Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/111-23/7556-НЗПРАП від 14 лютого 2023 року в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах білого кольору виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в наданих речовинах становить 34,18г та 0,78г. Загальна маса амфетаміну в наданих на експертизу речовинах складає 34,96г.
В нашарування порошкоподібної речовини білого кольору на поверхні чотирьох полімерних карток, двох полімерних трубок, фрагменту канцелярського ножа та металевої ложки виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в нашаруванні речовини становить 0,01г.
Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром психотропної речовини амфетаміну у особливо великому обсязі встановлена її вага від 15 г. і більше.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_10 просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 309 КК України скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_12 покарання за ч. 3 ст. 309 КК України у виді 5 років позбавлення волі. У решті вирок суду залишити без змін.
Не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор зазначає, що апеляційна скарга вноситься у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування ст. 75 КК України, яка не підлягає застосуванню, і, як наслідок, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Прокурор вважає, що за межами уваги суду, без необхідної оцінки залишились дані про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого діяння та особи обвинуваченого. Призначаючи покарання ОСОБА_11 , суд необґрунтовано дійшов до помилкового висновку про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства, незаконно звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України.
Окрім того, прокурор вказує на те, що місцевий суд не врахував конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення. Без належної оцінки суду лишились ті обставини, що обвинувачений незаконно зберігав за місцем проживання психотропну речовину в особливо великих розмірах.
Також, судом першої інстанції належним чином не враховано підвищений ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_11 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Придбання і зберігання психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини у великих та особливо великих розмірах, обіг яких є цілковито незаконним, не дає обґрунтованих підстав вважати можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без відбування реального покарання.
Ухвалюючи помилкове рішення про застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд формально послався на підстави, які вже стали приводом для призначення обвинуваченому кримінального покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією відповідної норми Особливої частини КК України.
Повторне врахування тих самих обставин для обґрунтування рішення про звільнення від відбування призначеного покарання є неприпустимим.
Таким чином, висновки суду про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням суперечать принципу справедливості покарання та не відповідають його меті - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково, виходячи з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 309 КК України в апеляції прокурора не заперечуються.
Також в апеляції прокурора фактично не заперечується висновок суду щодо виду та розміру покарання, призначеного ОСОБА_7 , оскільки прокурор, прохаючи про скасування вироку в частині призначення покарання, просить апеляційну інстанцію призначити за видом і розміром таке ж покарання, яке було призначено судом першої інстанції.
Отже, підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання немає, тому апеляція прокурора не може бути задоволена у повному об'ємі.
Колегія суддів, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування кримінального закону при звільненні ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, вважає, що вирок суду підлягає до скасування у частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з мотивів, наведених в апеляції прокурора.
Так, мотивуючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався на ті ж обставини, що і при призначенні покарання: тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, пом'якшують покарання.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України при вирішенні питання про можливість виправлення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суду належить врахувати не лише тяжкість злочину, особу винного, а й інші обставини, які дають підстави вважати, що виправлення винної особи буде можливим без реального позбавлення волі.
У провадженні щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції не звернув належної уваги на обставини провадження та дані про особу обвинуваченого, який є не судимим в силу ст. 89 КК України.
Так, суд першої інстанції не врахував конкретні обставини кримінального правопорушення, зокрема того, що ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав за місцем проживання, без мети збуту психотропну речовину в особливо великих розмірах, не враховано підвищений ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Такі обставини, на думку колегії суддів, не давали підстав для висновку про можливість виправлення засудженого від відбування покарання з випробуванням, що є необхідною умовою для застосування вимог ст. 75 КК України.
Оскільки рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам провадження і вимогам вказаної статті, то вирок суду в частині звільнення від відбування покарання та застосування вимог ст. 76 КК України підлягає до скасування.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання є підставою для ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.
Отже, вирок Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 підлягає до скасування в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з постановленням апеляційним судом свого вироку, за яким ОСОБА_7 має відбувати покарання у виді позбавлення волі, призначене вироком суду першої інстанції, та у зв'язку з цим до скасування підлягає рішення щодо обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 необхідно рахувати з моменту затримання під час приведення вироку до виконання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, скасувати в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 75, 76 КК України.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 3 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання під час приведення вироку до виконання.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 759/3572/23
Провадження № 11-кп/824/663/2025
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_13
Доповідач ОСОБА_1