Справа № 752/2087/25 Суддя в суді першої інст. - Гаврищук А.В.
Провадження № 33/824/1827/2025 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
07 квітня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участю:
особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушеня - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, 10.01.2025 о 02 годині 15 хвилин ОСОБА_1 в м. Києві по просп. Ак. Глушкова, 10, керуючи автомобілем «BMW» д/н/з НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «SsangYong» д/н/з НОМЕР_2 , в результаті чого автомобіль здійснив зіткнення з роздільною огорожею проїзної частини та перебуваючи в некерованому стані, з ним здійснює зіткнення автомобіль «BMW» д/н/з НОМЕР_3 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР України, в зв'язку з чим його дії кваліфіковані за ст.124 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 місяців.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити в частині застосованого до нього стягнення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Такі вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з основним видом діяльності 45.20, та основним та єдиним джерелом його доходів є виїзна діагностика автомобілів. Таким чином, застосоване судом стягнення є надто суворим, призведе до позбавлення можливості ОСОБА_1 відшкодувати потерпілим завдану матеріальну шкоду.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на шість місяців.
Обставини дорожньо-транспортної пригоди, винуватість у порушенні правил дорожнього руху ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не оскаржуються, відтак суд апеляційної інстанції у відповідності до п. 7 ст. 294 КУпАП переглядає справу в межах апеляційної скарги, а саме: в частині накладеного адміністративного стягнення.
Так, санкцієюст. 124 КУпАП визначено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладаючи на останнього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 місяців, суд першої інстанції у повній мірівраховував грубе порушення ним правил дорожнього руху, що призвело до механічних ушкоджень з матеріальними збитками іншим транспортним засобам, невизнання ОСОБА_1 своєї вини, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, при накладенні стягнення судом першої інстанції у повній мірі враховано всі обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та застосовано до ОСОБА_1 стягнення, яке буде необхідним та достатнім для виховання особи, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позбавлення його права керувати транспортними засобами позбавить його джерела доходу, є неспроможними, оскільки докази, які б переконливо вказували на те, що діяльність ОСОБА_1 пов'язана та прямо залежить від можливості керувати транспортними засобами, в матеріалах справи відсутні та до апеляційного суду не надані.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 04 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко