П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18983/24
Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,
повний текст судового рішення
складено 04.10.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 27.05.2024 №213050037175;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, з 04.01.1992 року по 19.04.1993 року та призначити пенсію за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що йому відмовлено у призначенні пенсії, зокрема, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року замінено первісного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області належним відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.05.2024 року № 213050037175.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 року про призначення пенсії за віком врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.01.1992 року по 19.04.1993 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії за віком (із заниженням віку) відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.05.2024 року №213050037175 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю страхового стажу. Зокрема зазначено, що відповідно до наданих до заяви документів про стаж 9 довідка про присвоєння ІНН, трудова книжка, довідка про стаж, військовий квиток) страховий стаж складає 23 роки 09 місяців 23 дні.
До загального страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів в трудовій книжці з 04.01.1992 року по 19.04.1993 року, оскільки російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, при цьому документи про стаж роботи враховуються до 31 грудня 1991 року.
Не погоджуючись з такою відмовою пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент набуття страхового (трудового) стажу, - вказана Угода була чинною, а тому позивач правомірно розраховував на зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що вирішення питання про призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача в цій частині позовних вимог є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 62 Закону №1058-IV встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Механізм подання та оформлення документів для призначення пенсій регламентовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1),
Пунктом 2.2 Порядку №22-1 визначено, що до заяви про призначання пенсії додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1. цього розділу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку №22-1 для призначення пенсії надаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - постанова КМУ № 637).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з записами трудової книжки позивач працював в період: з 04.01.1992 року по 19.04.1993 року завідуючим гаражем в Совхозі «Телегинський».
Підставою для відмови пенсійного органу у зарахуванні до загального страхового стажу періодів роботи згідно записів в трудовій книжці з 04.01.1992 року по 19.04.1993 року, стало зокрема те, що російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію за віком, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Зазначена Угода діяла на момент роботи позивача у спірний період.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», передбачено вихід України з цієї Угоди, та згідно якої зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України з 19.06.2023 року.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 19 червня 2023 року, Україна як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Період роботи позивача з 04.01.1992 року по 19.04.1993 року відображений в трудовій книжці, записи оформлені у відповідності до вимог Інструкції, жодних виправлень, закреслень тощо не містять, а тому не можуть бути не враховані у зв'язку із тим, що РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.09.1992 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що не зарахування пенсійним органом спірного періоду роботи позивача є необґрунтованим та протиправним, оскільки стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про невірне визначення судом першої інстанції управління Пенсійного фонду, який повинен повторно розглядати заяву позивача, зокрема покладення відповідного обов'язку на ГУ ПФУ у Херсонській області, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
З наведених положень Порядку №22-1 слідує, що за результатами розгляду заяви, орган Фонду, визначений за принципом екстериторіальності приймає не пізніше 10 днів відповідне рішення, яке зберігається в електронній пенсійній справі особи, а сама електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає особі пенсію за місцем проживання для здійснення виплати пенсії. Зазначений порядок є застосовним як для призначення пенсій, так і їх перерахунку.
З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, останній не перебував на обліку в органах пенсійного фонду.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 27.05.2024 року №213050037175 позивачу відмовлено в призначені пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 16 жовтня 2024 року у справі № 140/14380/23.
Оскільки судом першої інстанції допущено невірне застосування норм матеріального права частині визначення органу Пенсійного фонду України, який має повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, шляхом викладення її абзацу третього у новій редакції.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року - змінити, виклавши абзац третій його резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 року про призначення пенсії за віком врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.01.1992 року по 19.04.1993 року».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька