апеляційне провадження №22-ц/824/4436/2025
справа №757/24587/23-ц
26 березня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Нежури В.А., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Сусліковим Юрієм Анатолійовичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Матійчук Г.О.
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення.
В обґрунтування позову вказує, що 21 вересня 2022 року ОСОБА_4 подарувала своєму сину ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Доступ до квартири до укладення договору дарування мав ОСОБА_3 , який є братом позивача та сином ОСОБА_4 , яка дозволяла йому час від часу користуватися квартирою. У ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер та ключі від квартири потрапили у розпорядження його дружини - відповідачки ОСОБА_3 . Остання не є членом сім'ї власника квартири ОСОБА_2 та не має права користуватися чи розпоряджатися квартирою.
У січні 2023 року позивач виявив, що у квартирі проживають невстановлені особи, яких впустила для проживання ОСОБА_3
30 березня 2023 року позивач викликав наряд патрульної поліції, який встановив факт зайняття квартири ОСОБА_1 разом із своєю дитиною за дозволом ОСОБА_3 .
Жодної особи в квартирі не зареєстровано. Отже, ОСОБА_3 незаконно розпоряджається, а ОСОБА_1 незаконно займає житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Мотивуючи наведеним, просить суд:
- виселити ОСОБА_1 , 1990 року народження, з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення;
- визнати ОСОБА_3 такою, що не має права розпоряджатися чи користуватися квартирою АДРЕСА_1 .
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року позов задоволено.
Виселено ОСОБА_1 , 1990 року народження, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Визнано ОСОБА_3 такою, що не має права розпоряджатися чи користуватися квартирою АДРЕСА_3 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання такою, що не має права розпоряджатися чи користуватися квартирою АДРЕСА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання такою, що не має права розпоряджатися чи користуватися квартирою АДРЕСА_1 .
В іншій частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року в частині виселення ОСОБА_1 , 1990 року народження, з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення, адвокатом Сусліковим Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Вказує, що подавши до суду позовну заяву, ОСОБА_2 всупереч пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України не зазначив зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Вказує, що станом на 13 червня 2023 року представник позивача не мав об'єктивної можливості стверджувати про перебування ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 .
Посилається на порушення судом першої інстанції статей 27, 28 ЦПК України, оскільки жодна із відповідачок не зареєстрована у Печерському районі м. Києва. Отже, Печерський районний суд міста Києва розглянув спір із порушенням правил підсудності.
Посилається на порушення судом першої інстанції статей 43, 174, 178, 179, 180, 190, 191, 199 ЦПК України про обов'язковість вручення та отримання ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також не надання можливості у реалізації ОСОБА_1 її права подати відзив, що свідчить про порушення принципу змагальності сторін.
Вказує, що з осені 2022 року до травня 2023 року ОСОБА_1 з дозволу ОСОБА_3 мешкала у квартирі АДРЕСА_1 .
У травні 2023 року ОСОБА_1 передала ключі від квартири ОСОБА_3 та залишила квартиру. 21 травня 2023 року ОСОБА_1 перетнула державний кордон легковим транспортом, виїхала з території України до Республіки Польща, де мешкає до цього часу.
Звертає увагу, що станом на дату ухвалення Печерським районним судом міста Києва рішення від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 була відсутня на території України.
Вказує, що переглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , Київський апеляційний суд не встановив порушень у діях ОСОБА_3 з надання дозволу ОСОБА_1 мешкати у спірній квартирі.
Зазначає, що станом на 13 червня 2023 року та 24 листопада 2023 року у суду першої інстанції не було підстав для здійснення виселення ОСОБА_5 , та застосування положень частини 3 статті 116 ЖК України, оскільки ОСОБА_1 з 21 травня 2023 року не займала самовільно жиле приміщення.
Мотивуючи наведеним, просить рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року у справі №757/24587/23-ц у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 , 1990 року народження, з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого жилого приміщення скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
4. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Сусліков Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник вказав, що відповідачка з 21 травня 2023 року не проживає у спірній квартирі, будь-які її речі у цій квартирі відсутні.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належний чином. Причини неявки не повідомляли.
Відповідно до статті372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
5. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Суслікова Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
6. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Відповідно до даних договору дарування квартири від 21 вересня 2022 року ОСОБА_4 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 (дарувальник), безоплатно передала у власність ОСОБА_2 , від імені якого діяла ОСОБА_7 (обдаровуваний), а обдаровуваний прийняв від дарувальника в дар належну дарувальнику квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).
Згідно даних витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №310417485 від 21 вересня 2022 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 13).
З даних витягу з реєстру територіальної громади про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , убачається, що за вказаною адресою відсутні відомості щодо зареєстрованих осіб (а.с. 14).
До позовної заяви додано USB флеш-накопичувач, на якому міститься відеозапис із боді-камери працівника поліції, яка прибула за викликом представника ОСОБА_2 , та на якій зафіксовано події 30 березня 2023 року.
7. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині належного повідомлення про розгляд справи, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 6 статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Установлено, що позовну заяву ОСОБА_2 подано у червні 2023 року. У позовній заяві однією із відповідачок зазначено ОСОБА_1 та адресу її проживання: АДРЕСА_5 . Інших відомостей не вказано (а.с.3).
Матеріали цивільної справи не містять запиту суду щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
Аналіз установлених даних дозволяє зробити висновок, що судом першої інстанції не вчинялись заходи щодо установлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 в порядку статті 187 ЦПК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 28).
Конверт, адресований ОСОБА_1 з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується даними довідки форми 20 (а.с. 38-39).
Відповідно до частин 1-2 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Ураховуючи те, що конверт, адресований ОСОБА_1 з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання", колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення відповідачки про розгляд справи.
Установлені обставини відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення правил підсудності колегія суддів відхиляє, оскільки такі не ґрунтуються на нормах цивільного процесуального законодавства, зокрема, статті 30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають з приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходження майна або його основної частини.
Вирішуючи питання за позовною заявою в частині вимог до ОСОБА_1 по суті, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У частині 1 статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
З матеріалів справи, зокрема із відеофайлу, що міститься на електронному носії інформації, убачається, що станом на 30 березня у спірній квартирі дійсно перебувала відповідачка ОСОБА_1 .
Разом з цим, із відомостей, наданих Державною прикордонною службою убачається, що ОСОБА_1 21 травня 2023 року перетнула державний кордон України у пункті пропуску Грушів.
Аналіз установлених даних дозволяє зробити висновок, що як на момент звернення позивачем до суду із позовом, так і на момент ухвалення рішення відповідачка не перебувала на території України.
Позивачем доводи відповідачки ОСОБА_1 в цій частині не спростовані, належних та допустимих доказів щодо проживання в квартирі або зберігання відповідачкою особистих речей матеріали справи не містять.
Отже, колегією суддів установлено, що як на момент звернення до суду із позовом, так і на момент ухвалення оскаржуваного рішення відповідачка не проживала у спірній квартирі, що свідчить про відсутність порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Сусліковим Юрієм Анатолійовичем, задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення та стягнення судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення такого змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 08 квітня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді В.А. Нежура
В.В. Соколова