14 березня 2025 року місто Київ
справа № 359/11683/24
апеляційне провадження № 33/824/929/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2024 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,,
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 2 статті 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення: за статтею 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн; за частиною 2 статті 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. У відповідності до статті 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Не погоджуючись з постановою судді районного суду, ОСОБА_1 27 грудня 2024 року звернувся із апеляційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2024 року та закрити провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Скаржник зазначає, що матеріли справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень; працівниками поліції не було виконано вимоги статті 268 КУпАП, а саме не роз'яснено особі, що притягається до адміністративної
відповідальності процесуальні права; поліцейськими не здійснено опитування свідків, а лише самостійно складено їх пояснення. Крім того, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та його було доставлено до Бориспільської КНП ББЛІЛ, що підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість дій. Однак, працівники поліції залишили скаржника в медичному закладі, не застосувавши до нього відповідних процедур, відтак він був позбавлений можливості пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі самостійно. Також судом першої інстанції не враховано, що дорожньо-транспортна пригода сталась саме через те, що зустрічний автомобіль створив аварійну ситуацію, а не через вину ОСОБА_1 .
Зазначає, що місцевий суд неправильно дослідив наявні в матеріалах справи докази, оскільки відеозапис не містить пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та відмови скаржника від проходження такого огляду, відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 2 статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Нещерет О.С. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення особи, яка з'явилась у судове засідання, апеляційний суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Вирішуючи питання щодо законності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП, статтею 124 КУпАП апеляційний суд виходить з наступного.
19 жовтня 2024 року о 13 год. 53 хв. поліцейським Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Косовцем С.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 154159 за частиною 2 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 19 жовтня 2024 року о 13 год. 04 хв. в селі Матрусівка, Київської області, по вулиці Дружби, 28, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Lexus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, сильний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Дане правопорушення вчинене ним повторно протягом року, в зв'язку з чим відповідальність за його дії передбачена частиною 2 статті 130 КУпАП.
19 жовтня 2024 року о 14 год. 09 хв. поліцейським Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Косовцем С.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 154167 за статтею 124 КУпАП, зі змісту якого убачається, що о 13 год. 04 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Lexus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в селі Матрусівка, Київської області, по вулиці Дружби, 28, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерево, що призвело до пошкодження автомобіля, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини громадянина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130 КУпАП, статтею, статтею 124 КУпАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 154159 за частиною 2 статті 130 КУпАП, 19 жовтня 2024 року о 13 год. 04 хв. в селі Матрусівка, Київської області, по вулиці Дружби, 28 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Lexus,
реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, сильний запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків у встановленому законом порядку відмовився.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 154167 слідує, що о 13 год. 04 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Lexus, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,в селі Матрусівка, Київської області, по вулиці Дружби, 28, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерево, що призвело до пошкодження автомобіля, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Згідно з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 19 жовтня 2024 року о 13 год. 15 хв., він бачив, як водій керував автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Цьому водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Drager», однак той відмовився. Свідок також зазначив, що на ділянці дороги між селами Гора та Матрусівка водій зазначеного автомобіля поводився неналежним чином і порушував правила дорожнього руху України.
Згідно з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 19 жовтня 2024 року о 13 год. 10 хв., вона бачила, як водій керував автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_1 . На ділянці дороги між селами Гора та Матрусівка водій поводився зухвало, після чого допустив зіткнення з деревом. В її присутності водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, однак він відмовився.
Згідно з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , 19 жовтня 2024 року близько 14 год. 20 хв. її син - ОСОБА_1 , перебуваючи у стані сп'яніння, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Вона самостійно викликала евакуатор з реєстраційним номером НОМЕР_2 для доставки автомобіля Lexus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до місця проживання в АДРЕСА_2 .
З відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Крім того, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 6 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій зобов'язаний враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу і стан транспортного засобу, щоби мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно ним керувати.
Згідно з пунктом 1.10 ПДР, дорожня обстановка - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю та рівнем організації дорожнього руху (стан дорожньої розмітки, наявність дорожніх знаків, обладнання, світлофорів тощо), які водій зобов'язаний враховувати при виборі швидкості, смуги руху і прийомів керування транспортним засобом.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, дорожніх споруд або іншого майна.
Згідно з пунктом 2.10 (а), (д) ПДР, водій, який причетний до ДТП, зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб, залишатися на місці пригоди, повідомити про неї орган поліції, записати контактні дані свідків і чекати на прибуття правоохоронців.
На підставі наявних у справі доказів суд не вбачає підстав для сумніву у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною статті 130 КУпАП, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд у встановленому порядку з метою встановлення стану сп'яніння.
Згідно з пунктом 2.9 (а) ПДР, водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 130 КУпАП, відповідальність також настає у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає, що повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та оплатним вилученням транспортного засобу (або без такого), або адміністративний арешт на строк 10 діб із тим самим додатковим стягненням.
Частини 2-4 статті 266 КУпАП регулюють порядок огляду на стан сп'яніння, зокрема, із застосуванням технічних засобів, відеофіксації та/або в присутності двох свідків. У разі незгоди особи на огляд або з його результатами огляд проводиться у закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол, де зазначає ознаки сп'яніння та дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Протокол про адміністративне правопорушення з відображенням ознак сп'яніння та відмови від проходження огляду є належним доказом за частиною 2 статті 130 КУпАП. Відеозапис із нагрудної камери патрульного має фіксувати цей процес.
Матеріали справи містять відповідний відеозапис, який відображає процесуальну послідовність фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду (в присутності свідків). Крім того, з відеозапису з нагрудної камери убачається, що водій відмовився пройти огляд із використанням алкотестера, не наполягав на медичному огляді та загалом ухилявся від будь-якого огляду у встановленому законом порядку.
Суд першої інстанції, встановивши обставини справи та дослідивши докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, оскільки він повторно впродовж року вчинив відповідне порушення, відмовившись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення визначено статтею 256 КУпАП, згідно з якою в ньому мають зазначатися, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 154159підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень або заперечень щодо викладених у ньому обставин події, правопорушення чи дій працівників поліції. Зокрема, у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» не міститься жодного тексту, крім власноручного підпису ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність у нього на момент складання протоколу будь-яких заперечень або бажання висловити іншу позицію щодо факту події, правомірності дій працівників поліції або наміру пройти огляд у закладі охорони здоров'я. У контексті загального аналізу матеріалів справи цей факт додатково підтверджує, що ОСОБА_1 усвідомлював зміст правопорушення, яке йому інкримінувалося, не ставив під сумнів дії поліцейських та не скористався своїм правом на надання пояснень або висловлення заперечень, зокрема щодо способу проведення огляду чи місця його здійснення.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що працівники поліції начебто залишили ОСОБА_1 в медичному закладі, не застосувавши до нього відповідних процедур, внаслідок чого він був позбавлений можливості пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку, є необґрунтованими та не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами, наявними у матеріалах справи. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення, підписаному ОСОБА_1 без зауважень, відсутні будь-які вказівки на те, що він висловлював намір пройти огляд у медичному закладі або що дії працівників поліції перешкоджали реалізації такого права. Отже, доводи скаржника в цій частині є голослівними, направленими на викривлення фактичних обставин справи, та не мають доказового підтвердження.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є незаконним чи необґрунтованим.
З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається. Суд першої інстанції в повному обсязі з'ясував усі обставини справи, дослідив і належним чином оцінив надані докази, ухвалив законне й обґрунтоване рішення. Процесуальні норми під час розгляду справи порушені не були.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов