09 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/1072/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.12.2024 №31; зобов'язання вказану комісію повторно розглянути заяву позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно до абзацу 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (у зв'язку із перебуванням у нього на утриманні трьох дітей віком до 18 років). За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про відмову. Водночас позивач вважає, що у спірних правовідносинах має бути застосовано правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме Закон №3543-XII, тому застосування у спірному випадку постанови КМУ № 560 вважає безпідставним.
27.01.2025 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
03.02.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем відзив на позов не подано.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі цієї норми, суд розцінює неподання відповідачем відзиву, як визнання ним позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 07.08.2020.
Від спільного шлюбу має двох неповнолітній дітей: ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_4 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджується копіями свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 та серія НОМЕР_3 .
Дружина позивача має дитину ОСОБА_5 ( дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, в якому в графі «батько» записані відомості ОСОБА_6 відповідно до вказаної норми.
Позивач зазначає, що разом з дружиною виховують вказаних неповнолітніх дітей, у зв'язку з чим, 14.12.2024 звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на підставі абзацу 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви надав такі документи: копію паспорту на ім'я ОСОБА_1 , витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , копію, картки платника податків на ім'я ОСОБА_1 , копію приписного посвідчення ОСОБА_1 , копію витягу з Резерв +; копію свідоцтва про шлюб з ОСОБА_2 , копію паспорту на ім'я ОСОБА_2 , витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , копію картки платника податків на ім'я ОСОБА_2 , копію посвідчення батьків багатодітної сім'ї НОМЕР_5 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 , витяг з Державного реєстру актів цивільного стану № 00046202276, нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 , нотаріально засвідчений договір ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
За результатами розгляду заяви, Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації(далі Комісія) прийняла рішення, оформлене протоколом від 24.12.2024 № 31, яким відмовила позивачу у наданні відстрочки на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з підстав надання позивачем свідоцтва про народження лише двох дітей із зазначенням батьківства військовозобов'язаного, в той час, як Переліком документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2024 № 560, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачено наявність трьох і більше дітей.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та діє до теперішнього часу.
Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, зокрема відповідно до абзацу 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Таким чином, обов'язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочки покладені, в тому числі на відповідача.
Процедура надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначені "Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту - Порядок №560).
Пунктом 56 Порядку №560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За правилами пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Стосовно ненадання позивачем до заяви про відстрочку документів, необхідність надання яких передбачено Порядком №560, суд зазначає наступне.
Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до статті 3 Закону № 794 -VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.
Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
У абзаці 2 частини п'ятої статті 22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, цим законом КМУ надано лише право на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.
Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов'язаним.
Відповідно до стаття 19 Закону України « Про нормотворчу діяльність» юридична сила - це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із:
1) засад конституційного ладу в Україні;
2) компетенції та територіальної юрисдикції суб'єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом;
3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.
2. З урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:
1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов'язковою до виконання на території України;
2) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України.
Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Цією нормою передбачені такі умови для надання військовозобов'язаному відстрочки від призову:
-наявність на утриманні 3х та більше дітей віком до 18років,
-відсутність заборгованості із сплати аліментів.
Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ №560 , на відсутність яких посилається відповідач, як на підставу для відмови у наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.
КМУ постановою №560 розширив коло умов, за яких військовозобов'язаному надається відстрочка від призову, які не передбачені Законом №3543-XII. Закон не містить застережень, щодо наявності документів, на які посилається відповідач.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами суд застосовую правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме Закон №3543-XII.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 24.12.2024 №31 відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно абзацу 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп), сплачений відповідно до квитанції від 22.01.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .
Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко