09 квітня 2025 року справа № 580/1552/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до приватного акціонерного товариства “Уманьгаз стягнення коштів,
встановив:
12 лютого 2025 року у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до приватного акціонерного товариства “Уманьгаз, в якому просить стягнути з ПРАТ “УМАНЬГАЗ» 14 445,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції»).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із несплатою відповідачем пені у розмірі 14445,00 грн, що виникла у зв'язку із несвоєчасною сплатою штрафу накладеного постановою від 10.09.2024 № 1585 «Про застосування санкцій до ПРАТ «УМАНЬГАЗ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» (далі - Постанова № 1585) та розстроченого на підставі постанови від 15.10.2024 № 1760 «Про розстрочення сплати штрафу, накладеного на ПРАТ «УМАНЬГАЗ» (далі - Постанова № 1760). Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не надав, про причини його неподання суд не повідоми.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Постановою № 1585 від 10.09.2024 на ПРАТ «УМАНЬГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, накладено штраф у сумі 320 875,00 (триста двадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн.
Постановою НКРЕКП № 1760 від 15.10.2024 розстрочено сплату штрафу в розмірі 320 875 гривень, накладеного на ПРАТ «УМАНЬГАЗ» Постановою № 1585 на три місяці відповідно до графіка: до 30.10.2024 - 107 000 гривень; до 30.11.2024 - 107 000 гривень; до 30.12.2024 - 106 875 гривень.
Частини штрафів, що мали бути сплачені до 30.11.2024 та до 30.12.2024, ПРАТ «УМАНЬГАЗ» сплачено в повному обсязі та вчасно, у той час, як перший платіж сплачено з порушенням встановленого строку сплати.
Листом від 11.11.2024 № 3102 ПРАТ «УМАНЬГАЗ» повідомило НКРЕКП про сплату частини штрафу у розмірі 107 000 гривень, яка мала бути сплачена до 30.10.2024, та надало платіжну інструкцію від 08.11.2024 № 3878.
Таким чином, сплата частини штрафу здійснена ПРАТ «УМАНЬГАЗ» з порушенням встановленого строку сплати на 9 днів.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 22 Закону про НКРЕКП за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу.
У той же час, 1,5 відсотка від суми штрафу становить 1 605 гривень (107 000*1,5/100=1 605,00 грн).
Враховуючи вищенаведену вимогу законодавства, терміном прострочення та нарахування пені за несвоєчасну сплату штрафу є період: з 31.10.2024 по 08.11.2024 (9 днів) - 1 605,00*9 = 14 445,00 грн. Усього розмір нарахованої пені становить 14 445,00 грн.
Листом від 20.11.2024 № 13284/14.2.3/7-24, НКРЕКП повідомило ПРАТ «УМАНЬГАЗ» про необхідність сплати пені у сумі 14 445,00 грн. та зобов'язало у термін до 06.12.2024 надати документи, що підтверджують її сплату, проте відповідь на вказаний лист відповідачем не надано та, відповідно, в НКРЕКП відсутні документи, що підтверджують таку сплату.
При вирішенні спору суд керується таким.
Згідно з п.7 ч.1 ст.1 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII орган ліцензування - це орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.
У спірних правовідносинах таким органом є відповідач - НКРЕКП (Регулятор), правовий статус, завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначаються Законом України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540). Відповідно до статті 1 Закону №1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор, НКРЕКП), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно зі статтею 2 Закону №1540 регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг: 1) у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку “на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за “зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу. Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до абзацу другого статті 5 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора можуть бути оскаржені в судовому порядку. Оскарження рішень Регулятора не зупиняє їх виконання.
Згідно зі статтею 19 Закону №1540-V Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:
1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, що підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Відповідно до частини другої статті 22 Закону про НКРЕКП за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, зокрема, у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. Під час застосування санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, що мають стримуючий вплив.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових перевірок; у разі виявлення порушень у діях таких суб'єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції.
Статтею 22 Закону про НКРЕКП передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Суб'єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов'язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п'ятою статті 13 цього Закону. За заявою суб'єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.
Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п'яти робочих днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.
Системно проаналізувавши зазначені нормативно-правові акти, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів сукупно суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та належить до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Уманьгаз » (вул. Дерев'янка 19, м. Умань, Черкаська область, 20301, ЄДРПОУ 03361419) в дохід державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції») 14445 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сорок п'ять) грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА