09 квітня 2025 року справа №320/13859/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "АЙФАР ГРУП" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп» (далі - позивач, ТОВ «Айфар Груп») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.12.2023 №83291240202, №83294240202, №83285240202.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з позицією контролюючого органу про те, що всі операції товариства з виплати грошових коштів на користь фізичних осіб - гравців є виграшами в азартних іграх, а відтак всі операції з виплати коштів на користь його клієнтів підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Позивач вважає такі висновки відповідача помилковими, без урахування чинних норм податкового законодавства, законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, Правил проведення азартних ігор.
У зв'язку з цим, позивач вважає порушення, які встановлені в акті перевірки, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що платник податків цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених Податковим кодексом та іншим законодавством, шляхом неоподаткування виграшу гравця у вигляді повернення коштів. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що не погоджується з позицією відповідача, яка викладена у відзиві, та вважає, що наведені контролюючим органом аргументи не спростовують протиправності податкових повідомлень-рішень та аргументів позивача.
Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду від 17.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі направлень від 07.11.2023 №20177/26-15-24-02-02, від 07.11.2023 №20176/26-15-24-02-02, наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19 жовтня 2023 року №5168-п, відповідно до ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, (зі змінами), п. 2 частини 1 ст. 13, розділу IV, ст. 25 розділу IV Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами), відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Айфар Груп» (код ЄДРПОУ 43425497), за результатами якої складено акт від 05.12.2023 №80511/Ж5/26-15-24-02-02/43425497.
Перевіркою встановлено порушення:
- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п.п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, розділ III «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, з врахуванням внесених змін, а саме: за IV квартал 2021 року, І квартал 2022 року, IV квартал 2022 року, І квартал - III квартали 2023 року не відображено суми нарахованих та виплачених виграшів фізичним особам, також несвоєчасне подання до контролюючого органу за основним місцем обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022;
- пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 , пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170, пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170, «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 11 314 453,20 грн, в т.ч.: жовтень - грудень 2021 року на суму 3 128 962,40 грн, за січень-лютий 2022 року на суму 3 223 838,11 грн, жовтень-грудень 2022 року на суму 199 249,94 грн, за січень-вересень 2023 рік на суму 4 762 402,75 грн;
- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням пп. 1.2 пп.1.3 та пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну на загальну суму 942 871,10 грн, а саме: жовтень - грудень 2021 року на суму 260 746,87 грн, за січень-лютий 2022 рік на суму 268 653,18 грн, за жовтень-грудень 2022 року 16 604,16 грн, за січень-вересень 2023 рік на суму 396 866,89 грн.
Підставою для визначення контролюючим органом порушень за актом перевірки, за наслідком яких у значних сумах визначено заниження позивачем зобов'язань по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору, є позиція перевіряючих щодо визначення суми виграшу в азартній грі ТОВ «Айфар Груп».
Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором підлягає уся сума коштів, що остаточно виплачується (перераховується) у грошовій формі (готівковій та/або безготівкові) фізичній особі. При цьому, за позицією перевіряючих, така сума виграшу визначається без врахування сум повернених гравцям коштів, внесених ними для участі в азартній грі.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
№83285240202 від 27.12.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн;
№83291240202 від 27.12.2023, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 14 143 066,50 грн, з яких за податковим зобов'язанням - 11 314 453,20 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 828 613,30 грн;
№83294240202 від 27.12.2023, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 1 178 588,88 грн, з яких за податковим зобов'язанням - 942 871,10 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 235 717,78 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Айфар Груп» подано скаргу до Державної податкової служби України.
Рішення про результати розгляду скарги від 11.03.2024 №6621/6/99-00-06-01-03-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.12.2023, а скаргу позивача - без задоволення.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, включається: пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.
В силу підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 170.6.4 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв'язку з отриманням такого доходу.
Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначені в Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-ІХ (далі - Закон №768-ІХ).
Відповідно до статті 28 Закону №768-ІХ участь в азартній грі у гральному закладі казино здійснюється з використанням ігрових замінників гривні (гральних жетонів, фішок). У гральному закладі казино забороняється прийняття ставок грошима, матеріальними цінностями чи іншим майном.
Статтею 29 Закону №768-ІХ визначено, що прийняття коштів, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх у гральних закладах казино, обмін коштів на ігрові замінники гривні та виплата (видача) виграшів (призів) у розмірі граничних сум розрахунків готівкою, встановлених Національним банком України, здійснюються виключно через каси із дотриманням вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Виплата (видача) виграшу (призу) здійснюється у порядку та строки, визначені правилами проведення азартних ігор, із дотриманням вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», та не може перевищувати 30 (тридцяти) днів з дати звернення гравця.
За термінологічним визначенням, наведеним у пункті 8 статті 1 Закону № 768-ІХ, виграш (приз) - це кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри.
В свою чергу, положення пункту 47 статті 1 Закону №768-ІХ визначає, що правила організатора азартних ігор - затверджений організатором азартних ігор локальний акт, що визначає за кожним окремим видом діяльності, встановленим частиною першою статті 2 цього Закону, детальний опис порядку та особливостей здійснення такої діяльності організатора азартних ігор (у тому числі порядок визначення результату азартних ігор, розрахунку та здійснення виплат виграшів (призів), умови взаємодії організатора азартних ігор з гравцями та іншими особами) та інші умови, які передбачені законодавством.
При цьому, обов'язок організатора азартних ігор щодо встановлення та розробки правил організатора азартних ігор, а також щодо дотримання правил проведення азартних ігор, визначених положеннями статті 15 Закону №768-ІХ.
Отже, наведені норми спеціального Закону №768-ІХ свідчать про те, що виграш саме в азартній грі, в тому числі, з метою його оподаткування, визначається за умовами, визначеними в оприлюднених правилах організатора щодо проведення такої азартної гри.
Відповідно до правил проведення азартних ігор, затверджених ТОВ «Айфар Груп», виграш (приз) - грошові кошти, що підлягають виплаті (видачі) Гравцеві, що складають позитивну різницю між загальною сумою Виплат та сумою витрат Гравця на поповнення Клієнтського рахунку та включає в себе витрати на суму податків та зборів, що утримуються відповідно до чинного законодавства та цих Правил.
Поповнення рахунку гравця - це операція, при якій фізична особа вносить кошти для участі в азартній грі, а ці кошти не є доходом організатора гри. Кошти можуть бути використані для ставок або повернуті гравцю, якщо він не використовує їх для участі в грі.
Також, відповідно до правил, ставка в азартну гру є витратами гравця, і ці кошти не можуть вважатися його доходом, який підлягає оподаткуванню.
Таким чином, розроблені на виконання вимог спеціального Закону №768-ІХ Правила організатора азартних ігор товариства встановлюють порядок визначення результату, розрахунку та здійснення виплат виграшів саме в азартній грі, в тому числі з метою його оподаткування, та визначають, що сума виграшу за результатами гри в азартні гри на гральних автоматах розраховується саме як позитивна різниця між загальною сумою зняття коштів з клієнтського рахунку гравця та сумою поповнення рахунку. Це підтверджує, що не всі операції з виплати коштів гравцям є виграшами, а отже, не всі операції підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Між тим, фізичні особи, які перерахували на користь товариства як організатора азартних ігор грошові кошти для їх подальшої участі в азартних ігор, мають право: - спрямувати всі або частину цих коштів на участь в азартних іграх; - ініціювати повернення всіх або частини цих коштів, наприклад, з причини, що така фізична особа передумала приймати участь в азартних іграх.
Суд зазначає, що отримані від гравця кошти не можуть одразу після внесення таких коштів гравцем на клієнтський рахунок, рахуватись та обліковуватись як дохід грального закладу, оскільки таким доходом вони можуть визначатись лише у випадку їх програшу гравцем за результатом азартної гри. Так само, не може автоматично визначатись доходом (виграшем) гравця будь-яка виплата гральним закладом коштів на адресу гравця, оскільки таким доходом гравця є виключно лише ті кошти, які ним отримані понад суму власних коштів, що вносились на рахунок в обмін на ігрові замінники гривні (тобто позитивна різниця), за результатами його гри в азартну гру.
При цьому, виходячи з аналізу приписів частини 2 статті 41 Закону № 768-IX у взаємозв'язку з пунктом 58 частини першої статті 1 цього Закону, під терміном «повернення гравцю коштів, внесених для участі в азартній грі», слід розуміти, в тому числі, повернення ставки, яка не включається до складу виграшу, а на першу вимогу гравця організатор азартних ігор здійснює, окремо операції з «виплати виграшу» та, окремо операції з «повернення гравцю коштів, внесених для участі в азартній грі», які мають різні наслідки для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
З наведеного суд погоджується з доводами позивача, що об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором буде саме виплата виграшу, тоді як повернення гравцю коштів, внесених для участі в азартній грі, не підлягатиме оподаткуванню, оскільки об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором є не будь-яка виплата гравцю, а саме виплата виграшу.
Зазначене, на переконання суду, призводить до необґрунтованого оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором всіх коштів, які не є виграшем в азартну гру.
В той час, як зазначено в акті перевірки, в перевіряємому періоді встановлено виплат фізичним особам виграшів в азартних іграх від використання гральних автоматів та в закладах казино за період жовтень 2021 - вересень 2023 на загальну суму 50 600 749,04 грн. Тобто, контролюючий орган взяв всі чеки з реєстратору розрахункових операцій щодо виплат коштів гравцям та визначив це як виграші та визначив це як дохід.
Отже, висновки контролюючого органу про те, що виграшем (призом) є кошти, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру, то оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором підлягає уся сума коштів, що остаточно виплачується (перераховується) у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) фізичній особі, не відповідають положенням чинного законодавства.
Контролюючим органом не надано обґрунтованих розрахунків та документальних підтверджень того, що всі операції з виплати коштів гравцям є виграшами.
Досліджені документи свідчать, що повернення коштів, внесених гравцями на клієнтський рахунок, не є виграшем, а отже, не створює оподатковуваний дохід для гравців.
Суми, використані для ставок, також не є доходом, що підлягає оподаткуванню.
Вищевказане у сукупності доводить, що відповідачем зроблено помилкові висновки в акті перевірки без урахування чинних норм податкового законодавства, законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, Правил проведення азартних ігор платника податків, якими власне регламентуються питання проведення таких ігор, зокрема, не враховано питання розрахунку величини виграшів, а відтак дійшов протиправного висновку щодо обсягу операцій товариства, які підлягали оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військового збору.
Крім того, суд вважає безпідставним застосування, у даному випадку, положень пп. 176.6.1, пп. 176.6.4 п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу України, які є основними для визначення порушення за висновком акту перевірки.
Так, наведені положення Податкового кодексу України визначають обставини нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, та не можуть застосовуватись до азартних ігор у залах гральних автоматів та казино, оскільки положеннями ст. 2 Закону №768-IX однозначно вказано, що до азартних ігор не належать випуск та проведення лотерей.
Отже, застосування відповідачем до азартної гри у залах гральних автоматів та казино вказаних положень Податкового кодексу України щодо лотерей або інших розіграшів є помилковим.
В свою чергу, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, (статті 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Крім того, за нормами статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Підприємство в тому числі самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
За наявними первинними документами, підтверджуються наступні показники діяльності підприємства за період, що перевірявся:
за жовтень-грудень 2021 року - виплата коштів гравцям - 15 368 274,29 грн, у тому числі 10 410 592,82 грн (повернення коштів фізичним особам/гравцям), 6 158 612,17 грн (сума доходу фізичних осіб/гравців від виграшу до оподаткування); утримано ПДФО від виграшу - 1 108 550,19 грн; утримано військового збору - 92 380,51 грн;
січень-лютий 2022 року - виплата коштів гравцям - 18 675 748,64 грн, у тому числі 12 902 046,55 грн (повернення коштів фізичним особам/гравцям), 7 172 302,28 грн (сума доходу фізичних осіб/гравців від виграшу до оподаткування); утримано ПДФО від виграшу - 1 291 014,41 грн; утримано військового збору - 107 585,78 грн;
жовтень-грудень 2022 року - виплата коштів гравцям - 1 479 780,20 грн, у тому числі 1 016 840,00 грн (повернення коштів фізичним особам/гравцям), 585 081,00 грн (сума доходу фізичних осіб/гравців від виграшу до оподаткування); утримано ПДФО від виграшу - 103 514,58 грн; утримано військового збору - 8 626,22 грн;
січень-вересень 2023 року - виплата коштів гравцям - 28 203 051,67 грн, у тому числі 21 077 772,12 грн (повернення коштів фізичним особам/гравцям), 8 851 279,18 грн (сума доходу фізичних осіб/гравців від виграшу до оподаткування); утримано ПДФО від виграшу - 1 593 230,25 грн; утримано військового збору - 132 769,38 грн.
Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств регламентований Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (далі Інструкція №291).
Позивачем надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 6411 за 2020р., 2021р., 2022р., січень-вересень 2023р., а також податкову звітність щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411:
за 2020 рік підприємством нараховано 5499,00 грн та 5499,00 грн перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованої заробітної плати;
за 2021 рік нараховано 380 876,03 грн та 289 041,24 грн перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованої заробітної плати;
за 2022 рік нараховано 778 944,36 грн та 874 064,25 грн перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованої заробітної плати;
з 01.01.2023 по 30.09.2023 нараховано 1 327 366,10 грн та 1 253 797,44 грн перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованої заробітної плати.
Крім того, позивачем сплачено до бюджету військовий збір (оборотно-сальдові відомості по рахунку 642): у 2021 році: 116 467,20 грн; у 2022 році: 1 296 653,03 грн; у 2023 році: 229 243,86 грн.
Однак, як вбачається з акту перевірки перевіряючими не було об'єктивно та повно досліджено надані до перевірки регістри бухгалтерського обліку та поданої позивачем податкової звітності.
В свою чергу, наведені позивачем відомості щодо результатів господарської діяльності в сфері азартних ігор підтверджені долученими до матеріалів справи первинними документами підприємства, узагальненими відомостями бухгалтерського та податкового обліку, фінансової та іншої звітності.
Отже, висновок відповідача щодо визначення суми виплаченого доходу підприємством на користь фізичних осіб (гравців) у розмірі на загальну суму 50 600 749,04 грн є необґрунтованим, таким, що не підтверджується первинними документами та відомостями бухгалтерського обліку підприємства.
Суд враховує, що безпідставність висновків за актом перевірки підтверджується також висновком експертів №244-03.2024-1005 за результатами проведення комісійної економічної судової експертизи 15.07.2024, який, в свою чергу, ґрунтується на первинних документах, відомостях регістрів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Айфар Груп» та долучений позивачем до матеріалів справи.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, оскільки саме вказана сума виплачених виграшів вважається базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, а перевіркою не встановлено фактів несплати позивачем, як податковим агентом гравців, відповідних платежів до бюджету з цієї суми виплачених виграшів, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 27.12.2023 №83285240202, від 27.12.2023 №83291240202, від 27.12.2023 №83294240202, якими застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за відображення не в повному обсязі суми доходів, виплачених на користь фізичних осіб у вигляді виграшу.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, з урахуванням вищевикладеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, корпус Ж, офіс 27 ЄДРПОУ 43425497) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 27.12.2023р. №83285240202, від 27.12.2023р. №83291240202, від 27.12.2023р. №83294240202.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айфар Груп» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, корпус Ж, офіс 27 ЄДРПОУ 43425497) сплачений судовий збір у розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.