Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2025 року Справа№200/734/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати протиправною дію Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 25.10.2024 відповідачем листом № 31/26-10606 було відмовлено позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії.
Із зазначеною відповіддю відповідача позивач не погоджується та вважає його дії щодо відмови у підготовці та направленні до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 - протиправними.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвалою суду від 05.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Як видно з відомостей програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалу суду від 05.02.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 06.02.2025 року о 06 годині 56 хвилин.
Як вже було вказано, відповідачем відзиву на позов до суду не надано.
Причин неподання відзиву на позов відповідачем суду теж не повідомлено.
Положеннями ч.2 ст.175 КАС України установлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У ч.5 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач у справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 .
Позивач у цій справі перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Для подальшого проведення з 01.02.2023 перерахунку розміру пенсії позивач, через уповноваженого представника, звернулася до Відділу координації пенсійних виплат Міністерства внутрішніх справ України із заявою від 29.08.2024, в якій просив, серед іншого, підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір її грошового забезпечення станом на 01.01.2023, посилаючись, зокрема, на те, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2023 році повинно здійснюватися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до ст.43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704).
Листом від 27.09.2024 Відділом координації пенсійних виплат Міністерства внутрішніх справ України вказане звернення було надіслано до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) за належністю.
Листом від 25.10.2024 № 31/26-10606, який наданий у відповідь на звернення представника позивача, відповідач повідомив про відсутність підстав для складання та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023.
Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу в оформленні та направленні до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п.6 ч.1 ст.92 Конституції України).
Згідно з положеннями ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-ХІІ.
За ч.3 ст.43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в установлених законодавством розмірах, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма ст.43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, під обчисленням необхідно розуміти процес отримання результату за допомогою відповідних дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Питання щодо перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано положеннями ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з ч.1 та 2 ст.63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови, порядок перерахунку пенсій та розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" від 13.02.2008 № 45.
За п.1 цього Порядку (далі - Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ № 103) були внесені зміни до Порядку № 45.
Відповідно до абз.1 п.5 Порядку № 45 в редакції Постанови КМУ № 103 було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка міститься у додатку 2 до Порядку № 45, також викладена в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними п. 1 і 2 Постанови КМУ № 103, а також зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Згідно з ч.2 ст.265 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до вказаних змін, у зв'язку з чим позивач набув право на перерахунок пенсії із врахуванням грошового забезпечення, складовими якого, зокрема, є: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який був затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
За п.23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст.63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Положеннями п.24 Порядку № 3-1 передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст.63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Так само, як установлено п.24 Порядку № 3-1, органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, які спрямовані на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
Аналогічні правові висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та інших.
У той же час, до моменту отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням у такій довідці відповідних складових грошового забезпечення пенсіонера та їх розміру у пенсійного органу не виникає обов'язку щодо проведення перерахунку пенсії, однак цей обов'язок виникає у пенсійного органу після одержання довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема, у разі включення до його складу додаткових видів грошового забезпечення або збільшення розміру існуючих.
При цьому суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18, якою були залишені без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі, суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, а також схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, тощо.
Відповідно до п.2 Постанови КМУ № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) і одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з додатком 1 до Постанови КМУ № 704 установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
У п.4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції, станом на дату прийняття) передбачалося, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У подальшому згідно з Постановою КМУ № 103 були внесені зміни, у тому числі до п.4 Постанови КМУ № 704, та передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 (постановою Верховного Суду від 20.10.2022 залишена без змін) вказані зміни до п.4 Постанови КМУ № 704 було скасовано та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.08.2017), яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 (примітки) також було установлено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому за ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України, а також та порядок встановлення державних стандартів.
Водночас, як вже було вказано, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, які були звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під "умовами" слід розуміти визначення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання та методики здійснення перерахунку пенсій через підвищення грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах наданих повноважень стосовно визначення розміру перерахунку пенсій.
Таким чином, з огляду на викладене, зазначення у п.4 Постанови КМУ № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Кабінету Міністрів України повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом із цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому суд зауважує, що за п.8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачалося, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" і Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містили.
Положення п.4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення як розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, до 01.01.2020 (набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік") не входили в суперечність з актом вищої юридичної сили.
Абзац 3 ч.3 ст.1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19, тощо).
Таким чином, з огляду на визначені у ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи, що з 01.01.2020 положення п.4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, був змінений законодавцем на відповідний рік (у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів), до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, зокрема, законам України про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, із використанням для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Застосування вказаних нормативних актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 12.09.2022 року у справі № 500/1813/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
1) з 01.01.2020 положення п.4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих відповідно до Постанови КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX (Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"), у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови КМУ № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Вказані висновки Верховного Суду в силу положень ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час розгляду даної справи та ухвалення рішення.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2020, 2021, 2022, 2023 роки), виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 відповідно до ст.43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст.9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови КМУ № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, судові витрати ним понесено не було, отже, відшкодуванню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 260, 293-297 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (01011, м. Киів, вул. Арсенальна, буд. 9/11, код ЄДРПОУ 43611844) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Повне судове рішення складене 08.04.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова