09 квітня 2025 року Справа № 640/17613/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №640/17613/20 позовом Комунального підприємства "Київпастранс" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків третя особа: Головне управління ДПС у м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому з урахування уточнених позовних вимог просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо невиключення з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформації про наявність у Комунального підприємства (код за ЄДРПОУ 31725604) грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3 947 015,42 грн. оформленого податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2009 № 0000422380/0;
2. Зобов'язати Офіс великих платників податків ДПС виключити з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформацію про наявність у Комунального підприємства "Київпастранс" (код за ЄДРПОУ 31725604) грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3 947 015,42 грн., оформленого податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2009 № 0000422380/0.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2020 року позовну заяву Комунального підприємства «Київпастранс» залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув, тому суд визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для відкриття провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-ІХ, матеріали адміністративної справи №640/4956/21 скеровано за належністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
06.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/17613/20.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025 року дана адміністративна справа передана судді Ількову В.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 р. прийнято адміністративну справу № 640/17613/20 до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі доказами та було витребувано матеріали пенсійної справи.
Витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії таких доказів, зокрема:
- податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009р. № 0000422380/0;
- інтегровану картку платника податків/позивача;
- докази щодо узгодженості зобов'язань;
- усі наявні докази щодо суті спору.
Витребувати у Комунального підприємства "Київпастранс" належним чином засвідчені копії таких доказів, зокрема:
- докази оскарження безпосередньо податкового повідомлення-рішення від 19.03.2009р. № 0000422380/0 в судовому порядку, тощо.
Згідно з наданими матеріалами справи 21.02.2025 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано клопотання про заміну третьої особи по справі у зв'язку з реорганізацією державного органу, що не було вирішено судом.
21.02.2025 року третя особа надали до суду письмові пояснення по справі.
24.02.2025 року позивачем до суду подано додаткові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року здійснено заміну третьої особи у справі №640/17613/20 з Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 43141267) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремлений підрозділ ( ЄДРПОУ ВП: 44116011).
24.02.2025 року відповідачем подано заяву про заміну відповідача.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року замінено відповідача в адміністративній справі №640/17613/20 - Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) на правонаступника Центральне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ( код ЄДРПОУ 44082145).
26.02.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 09.04.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009 року № 0000422380/0 було прийнято Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) за наслідками висновків проведеної перевірки КП «Київпастранс», за результатами якої складено акт 12.03.2009 № 40/23-84/31725604 про порушення Підприємством пункту 43 рішення Київської міської ради «Про бюджет м. Києва на 2008 рік» від 17.01.2008 № 3/445, у зв'язку з несплатою до місцевого бюджету 3947015,42 грн., що відповідає 30 % отриманої орендної плати за передане в оренду комунальне майно за період з 01.01.2008 по 30.09.2008.
Вказують, що Вищий адміністративний суд України, під час розгляду справи №2а-12703/10/2670 за позовом заступника прокурора Подільського району про стягнення з КП «Київпастранс» коштів, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для перерахування КП «Київпастранс» 30 % надходжень за оренду комунального майна у 2008 році у зв'язку із звільненням від такої сплати рішенням Київської міської ради від 23.12.2010 №406/5218 (ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.09.2017 №К/800/42612/14).
Таким чином, Вищим адміністративним судом України було встановлено, що у КП «Київпастранс» відсутній обов'язок щодо сплати грошового зобов'язання у сумі 3974015,42грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.03.2009 №0000422380/0.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач вказує, що на підставі вищевикладеного податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009 № 0000422380/0 в судовому порядку не оскаржувалось.
Враховуючи наведене просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не виключення з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформації про наявність у Комунального підприємства «Київпастранс» грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3 947 015,42 грн., оформленого податковим повідомленням рішенням від 19.03.2009 №0000422380/0. 3. Та зобов'язати офіс великих платників податків ДПС виключити з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформацію про наявність у Комунального підприємства «Київпастранс» грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальні власності у сумі 3 947 015,42 грн., оформленого податковим повідомленням рішенням від 19.03.2009 №0000422380/0.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому зазначив про те, що Прокуратурою Подільського району м. Києва в інтересах держав в особі податкової інспекції у Подільському районі м.Києва подано адміністративний позов до КП «Київпастранс» про стягнення податкового боргу, зокрема, щодо коштів, які були нараховані ППР від 19.03.2009 № 0000422380/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 10.07.2014 у справі № 2а-12703/10/2670 у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 постанову суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено часткового: стягнуто з КП «Київпастранс» на користь Державного бюджету України 1020 грн (кошти у розмірі 1020 грн є частиною штрафних санкцій, які нараховані ППР від 26.05.2009 № 0000122310/1.
Вказують про те, що у справі № 826/5201/17 позивач посилається саме на підпункт 60.1.5 в обґрунтування вимог позову.
Проте, як вірно зазначено в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 року справи №826/5201/17: в мотивувальній частині постанови суду від 10 липня 2014 року у справі №2а-12703/10/2670 міститься висновок щодо відсутності у Підприємства обов'язку сплачувати податкові зобов'язання, нараховані податковим повідомленням-рішенням від 19 березня 2009 року №0000422380/0 та частину податкових зобов'язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 26 травня 2009 року № 0000122310/1.
Вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, у тому числі ППР від 19.03.2009 року№ 0000422380/0, у межах адміністративної справи № 2а-12703/10/2670 позивачем не заявлялися, судом не розглядалися та не вирішувалися.
Відсутність звернення платника податку із позовом до суду про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.03.2009 №0000422380/0 тягне за собою відсутність обов'язку контролюючого органу виключити з інтегрованої картки платника податків інформацію про наявність грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування ціліснім майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3 947 015,42 гривень.
ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
Третя особа зазначили про те, що ППР від 19.03.2009 № 0000422380/0 складено на підставі акту перевірки від 12.03.2009 року № 40/23-604/3175604, де передбачено нарахування КП «Київпастранс» зобов'язань з плати за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебуває у комунальній власності м. Києва у розмірі 3 947 015, 42 грн.
ГУ ДПС у м. Києві звертає увагу суду на адміністративні справи №2а-12703/10/2670 та № 826/5201/17.
Щодо справи № 2а-12703/10/2670 вказують про те, що Прокуратурою Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі податкової інспекції у Подільському районі м.Києва подано адміністративний позов до КП «Київпастранс» про стягнення податкового боргу, зокрема, щодо коштів, які були нараховані ППР від 19.03.2009 №0000422380/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 10.07.2014 у справі №2а-12703/10/2670 у задоволенні позову було відмовлено, однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 постанову суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено часткового: стягнуто з КП «Київпастранс» на користь Державного бюджету України 1020 грн (кошти у розмірі 1020 грн є частиною штрафних санкцій, які нараховані ППР від 26.05.2009 № 0000122310/1).
Однак, зазначена постанова від 10.07.2014 року не є рішенням суду, яким скасовується ППР або зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у ППР в розумінні пп. 60.1.4. та пп. 60.1.5. п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Вимоги про скасування ППР у межах адміністративної справи № 2а-12703/10/2670 позивачем не заявлялися, судом не розглядалися та не вирішувалися, таким чином ППР від 19.03.2009 № 0000422380/0 не втратили чинність та не вважаються відкликаними.
Третя особа вказують про те, що ГУ ДПС у м. Києві погоджується з позицією касаційної інстанції, яка зазначена в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 по справі №826/5201/17, а саме: «…відкликання податкового повідомлення-рішення на підставі пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПК України може бути наслідком саме оскарження та скасування судом податкового-повідомлення рішення. Визначення судом суми, яка підлягає до стягнення Підприємства до Державного бюджету певної суми не є підставою для прийняття нового податкового повідомлення-рішення».
Таким чином, вважають про відсутність звернення КП «Київпастранс» із позовом до суду про скасування ППР від 19.03.2009 №0000422380/0 тягне за собою відсутність обов'язку податкового органу виключити з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформацію про наявність у КП «Київпастранс» грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3947015,42 грн, оформленого ППР від 19.03.2009 № 0000422380/0.
Враховуючи те, що КП «Київпастранс» не оскаржував ППР від 19.03.2009 №0000422380/0 в судовому порядку, то у розумінні п. 58.18. ст. 58 ПК України грошове зобов'язання по такому ППР вважається узгодженим, а суми по ППР відображаються в ІКП.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2009 року №0000422380/0 складене на підставі акту перевірки від 12 березня 2009 року № 40/23-604/3175604 та передбачало нарахування Підприємству податкових зобов'язань з плати за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебуває у комунальній власності м. Києва у розмірі 3 947 015 грн 42 копійок.
Податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2009 року №0000122310/1 складене на підставі акту перевірки від 12 березня 2009 року № 40/23-604/3175604 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 21 травня 2009 року № 0000122310/1. Вказаним рішенням податкового органу Підприємству нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств (штрафні санкції) у розмірі 3 655 359 грн 00 копійок.
Заступник прокурора Подільського району м. Києва звертався до суду з позовом в інтересах держави в особі податкового органу про стягнення з Підприємства податкового боргу. Предметом позову були, зокрема, кошти, нараховані:
- податковим повідомленням-рішенням від 19 березня 2009 року №0000422380/0 (плата за оренду майнового комплексу, іншого майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва у розмірі 3 947 015 грн. 42 коп.);
- податковим повідомленням-рішенням від 26 травня 2009 року №0000122310/1 (податок на прибуток (штрафні (фінансові) санкції) у розмірі 3 655 359 грн. 00 коп.).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 березня 2014 року у справі № 2а-12703/10/2670 у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: стягнуто з Підприємства на користь Державного бюджету України 1 020 грн. 00 коп.; в іншій частині позову відмовлено.
Кошти у розмірі 1 020 грн. 00 коп. є частиною штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 26 травня 2009 року № 0000122310/1.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року залишено без змін.
Також, встановлено, що Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання податкового органу вчинити дії щодо відкликання податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 4 липня 2017 року позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність податкового органу щодо не відкликання податкових повідомлень-рішень від 19 березня 2009 року №0000422380/0 та від 26 травня 2009 року № 12084/10/25-007.
Зобов'язав податковий орган вчинити дії щодо відкликання податкових повідомлень-рішень від 19 березня 2009 року № 0000422380/0 та від 26 травня 2009 року №12084/10/25-007.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням частково скасовано суму податкового боргу в сумі 13978811 грн. 54 коп., у тому числі 3 947 015 грн. 42 коп. з оплати орендної плати за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва; 3655359 грн. - податку на прибуток та 6376437 грн. 12 коп. - податку на додану вартість, а нове податкове повідомлення-рішення позивачу не надсилалось.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, зокрема, долучено Офіс великих платників податків ДФС в якості другого відповідача.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 березня 2018 року скасував постанову суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, КП подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі №826/5201/17 касаційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у справі №826/5201/17 залишено без змін.
Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 року зазначив про те, що суд апеляційної інстанції встановив, а позивач в касаційній скарзі не спростував, що мотивувальній частині постанови суду від 10 липня 2014 року у справі № 2а-12703/10/2670 міститься висновок щодо відсутності у Підприємства обов'язку сплачувати податкові зобов'язання, нараховані податковим повідомленням-рішенням від 19 березня 2009 року №0000422380/0 та частину податкових зобов'язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 26 травня 2009 року №0000122310/1. Вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень у межах адміністративної справи № 2а-12703/10/2670 позивачем не заявлялися, судом не розглядалися та не вирішувалися.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відкликання податкового повідомлення-рішення на підставі підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України може бути наслідком саме оскарження та скасування судом податкового повідомлення-рішення.
Визначення судом суми, яка підлягає до стягнення з Підприємства до Державного бюджету певної суми не є підставою для прийняття нового податкового повідомлення-рішення.
Суд погодився з доводом суду апеляційної інстанції, що з прийняттям постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2009 року №0000422380/0 та від 26 травня 2009 року № 0000122310/1 не втратили чинність, не вважаються відкликаними, а у податкового органу не виникав обов'язок приймати нове рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у меншому розмірі.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Отже, враховуючи таку правову позицію Верховним Судом було прийнято постанову від 28.11.2019 року у справі №826/5201/17, згідно якої касаційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у справі №826/5201/17 залишено без змін.
Згідно положень ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, згідно матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 19.03.2009р. №0000422380/0 в судовому порядку не оскаржувалось, та у передбаченому законом порядку скасовано не було.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач посилався на те, що у передбачений законом спосіб Судом встановлено, що у КП «Київпастранс» відсутній обов'язок щодо сплати грошового зобов'язання у сумі 3974015,42 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.03.2009 року №0000422380/0, а тому позивач дійшов до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо невиключення з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформації про наявність у Комунального підприємства «Київпастранс» грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3947015,42 грн., оформленого податковим повідомленням рішенням від 19.03.2009 №0000422380/0, тому звернувся до суду із цим позовом та просить суд зобов'язати офіс великих платників податків ДПС виключити з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформацію про наявність у Комунального підприємства «Київпастранс» грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальні власності у сумі 3 947 015,42 грн., оформленого податковим повідомленням рішенням від 19.03.2009 №0000422380/0.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (пункт 61.2 статті 61 ПК України). Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПК України).
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У свою чергу організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та інших платежів на момент спірних відносин була визначена у Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 (далі - Порядок).
Як визначено у пункті 2 розділу 1 Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Приписами пункту 3 розділу 1 Порядку передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Зі змісту пункту 1 розділу 2 Порядку вбачається, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Пунктом 1 розділу 3 Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Відповідно до пункту 2 розділу 3 Порядку оперативний облік надходжень також здійснюється за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460, а саме: відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім'я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E; виписок з рахунків 3719, відкритих на ім'я головних управлінь ДФС, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у паперовому - на якому проставляється штамп відповідного органу Казначейства; звітів про надходження страхових коштів на рахунки 3719, відкриті на ім'я головних управлінь ДФС та на ім'я органів ДФС; оборотно-сальдової відомості за аналітичними рахунками 3719, відкритими на ім'я головних управлінь ДФС.
Таким чином з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету контролюючі органи відкривають платнику податків інтегровані картки, за якими відображається стан розрахунків платника з бюджетом. Відомості про сплату податкових зобов'язань платниками податків обліковуються у таких картках за даними електронних реєстрів розрахункових документів. А умовою, з якою законодавство пов'язує відображення в інтегрованій картці платника факту надходження грошових коштів в рахунок сплати податкового зобов'язання, є отримання від Державної казначейської служби України підтвердження про зарахування грошових коштів на відповідний рахунок.
Така ж правова позиція наведена і в постановах Верховного Суду від 19 листопада 2018 року у справі №810/5997/15, від 18 квітня 2019 року у справі №816/573/16, від 16 червня 2020 року у справі №814/78/16, від 25 лютого 2021 року у справі №808/796/16.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Слід вказати, що згідно з пунктом 60.1. статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Так, згідно матеріалів справи, у справі № 826/5201/17 позивач посилається саме на підпункт 60.1.5 в обґрунтування вимог позову.
Встановлено, що в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі №826/5201/17: в мотивувальній частині постанови суду від 10 липня 2014 року у справі №2а-12703/10/2670 міститься висновок щодо відсутності у підприємства обов'язку сплачувати податкові зобов'язання, нараховані податковим повідомленням-рішенням від 19 березня 2009 року №0000422380/0 та частину податкових зобов'язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 26 травня 2009 року № 0000122310/1.
Вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень у межах адміністративної справи № 2а-12703/10/2670 позивачем не заявлялися, судом не розглядалися та не вирішувалися.
Вказане також і зазначив позивач, звертаючись до суду із цією позовною заявою щодо зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків (КБК 22080400) інформацію про наявність у Комунального підприємства "Київпастранс" (код за ЄДРПОУ 31725604) грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3 947 015,42 грн., оформленого податковим повідомленням-рішенням від 19.03.2009 № 0000422380/0.
Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 року також зазначив про те, що відкликання податкового повідомлення-рішення на підставі підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України може бути наслідком саме оскарження та скасування судом податкового повідомлення-рішення. Визначення судом суми, яка підлягає до стягнення з Підприємства до Державного бюджету певної суми не є підставою для прийняття нового податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд погодився з доводом суду апеляційної інстанції, що з прийняттям постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2009 року № 0000422380/0 та від 26 травня 2009 року № 0000122310/1 не втратили чинність, та не вважаються відкликаними, а у податкового органу не виникав обов'язок приймати нове рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у меншому розмірі.
Таким чином, Верховний Суд вказав про відсутність звернення платника податку із позовом до суду про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.03.2009 №0000422380/0, що відповідно тягне за собою відсутність обов'язку контролюючого органу виключити з інтегрованої картки платника податків інформацію про наявність грошового зобов'язання з надходжень від орендної плати за користування ціліснім майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності у сумі 3 947 015,42 гривень.
Позивач звертаючись до суду із цим позовом не спростовує тих обставин, що станом на день звернення до суду із цим позовом підприємство так і не звернулось із позовом про скасування ППР від 19.03.2009 №0000422380/0, у матеріалах справи такі докази теж відсутні.
Отже, враховуючи те, що позивачем не оскаржувалось податкове повідомлення рішення № 0000422380/0 від 19.03.2009 в судовому порядку, то в розумінні п.58.18 ст.58 ПКУ грошове зобов'язання по такому податковому повідомленню - рішенню вважається узгодженим, а суми по ППР відображаються в ІКП, тому протиправність дій/бездіяльність відповідача, під час розгляду справи не знайшла свого підтвердження.
Також, позивачем не оскаржувалось у цій чи будь-якій іншій справі ППР від 19.03.2009 року № 0000422380/0, вказане рішення є чинним та у передбачений Законом порядок скасовано не було/вимоги позивача до податкового органу такі звернуті не були.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Усі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог Комунального підприємства "Київпастранс" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління ДПСу м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії, без задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Комунального підприємства "Київпастранс" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління ДПСу м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Комунальне підприємство "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604).
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145).
Третя особа: Головне управління ДПС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 09.04.2025 року.
Суддя В.В. Ільков