08 квітня 2025 року Справа №160/3724/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не розгляду рапорта ОСОБА_1 про його направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення стану здоров'я та ступеня придатності до проходження ним військової служби за мобілізацією;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України розглянути рапорт ОСОБА_1 про його направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення стану здоров'я та ступеня придатності до проходження ним військової служби за мобілізацією та направити ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії відповіді (лист, рішення, повідомлення тощо із доказами їх направлення позивачу), що була надана за результатами розгляду рапорту позивача від 29.11.2024 про направлення позивача на медичний огляд (у разі розгляду цього запиту).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 про його направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією та до позовної заяви долучив копію відповідного рапорту від 29.11.2024.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 було розглянуто рапорт ОСОБА_1 від 09 грудня 2025 року за вх. №8700 та надана письмова відповідь від 14 грудня 2024 року, тому твердження позивача про нерозгляд рапорту не відповідає дійсності.
Разом з цим, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні копія рапорту позивача від 09.12.2024, копія відповіді за результатами розгляду рапорту від 29.11.2024 та докази направлення/надання позивачу відповіді військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2024 та докази направлення/надання позивачу відповіді на рапорт від 29.11.2024 (у разі його розгляду).
При цьому, у позовних вимогах позивач не конкретизує саме який рапорт не розглянуто відповідачем.
Визначаючись щодо процесуальних підстав для витребування доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на наступне.
Згідно пунктів 6 -7 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 45 КАС України ).
Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, прийняття законного та обґрунтованого рішення, ухваленого судом, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, витребувати від відповідача копію рапорту позивача від 09.12.2024, копію відповіді на результатами розгляду рапорту від 29.11.2024 та докази направлення/надання позивачу відповіді військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2024 та відповіді на рапорт від 29.11.2024 (у разі його розгляду).
Відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Суд зазначає, що до наданого відповідачем відзиву на позовну заяву не долучено доказів його направлення позивачу.
Відтак, суд вбачає за необхідне зобов'язати відповідача надати до суду докази надіслання/надання позивачу відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами.
Керуючись положеннями ст. 79, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином копії рапорту позивача від 09.12.2024, відповіді за результатами розгляду рапорту від 29.11.2024 та доказів направлення/надання позивачу відповіді військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2024 та докази направлення/надання позивачу відповіді на рапорт від 29.11.2024 (у разі його розгляду).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду докази надіслання/надання ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами.
Такі докази надати суду упродовж 3 днів з дня отримання даної ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 про те, що ненадання витребуваних судом документів без поважних причин або неповідомлення суду про причини неможливості подання витребуваних доказів, може мати наслідки у вигляді накладення заходів процесуального примусу у виді штрафу.
Ухвала набуває чинності з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна