09 квітня 2025 року Справа № 320/14841/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №320/14841/21 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнень від 21.05.2022 року:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 21лютого 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) в частині відмови у здійсненні мені - ОСОБА_1 , перерахунку та виплати пенси за оновленою довідкою про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії, станом на 19.11.2019 (зі складовими зазначеними за нормами, чинними на листопад 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16,) здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення мені- ОСОБА_1 (ід. код. НОМЕР_1 ), на підставі оновленої довідки, починаючи з 21.02.2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі-закон №2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі Постанова КМУ № 7040) з урахуванням проведених виплат;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві подати у визначений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 адміністративну справі №320/14841/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Законом України від 13.12.2022 року №2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №320/14841/21.
04.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №320/14841/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 року дана адміністративна справа передана судді Ількову В.В., для розгляду.
Ухвалою суду від 10.02.2025 року прийнято адміністративну справу №320/14841/21 до провадження судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. Призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Витребувано додаткові докази по справі, зокрема:
- матеріли пенсійної справи позивача;
- звернення позивача про перерахунок пенсії з оновленою довідкою та у розмірі 90% грошового забезпечення;
- оновлену довідку;
- листи/відмови Пенсійного органу за звернення позивача;
- всі наявні докази щодо суті спору.
24.02.2025 року відповідачем до суду подано заяву на виконання ухвали суду та долучені додаткові докази по справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 09.04.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 та протиправно зменшено з 90% до 70% сум грошового забезпечення.
Також вказано, що Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву" підготовлено та надіслано до відповідача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії, однак відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивачу па підставі нової довідки.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не здійснення позивачу перерахунку пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення останнього.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Кабінет Міністрів України не приймав нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262, після набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18 законної сили, тому відсутні правові підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по м. Києву» №3400 від 18 серпня 2021 року.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Пенсія позивача призначена (обчислена) з розрахунку 90% грошового забезпечення (вислуга років 32), станом на 01.12.2014.
З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві здійснено позивачу перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення.
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву" складено довідку від 18.08.2021 №3400 про розмір грошового забезпечення позивача, станом на листопад 2019 року.
Вказана довідка надіслана/подана до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що не заперечується відповідачем.
У відповідь на звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом повідомило позивача, що при проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення згідно з редакцією Закону, чинною на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. Перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 проведено відповідно до статей 13, 63 Закону на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"
Також, відповідачем зазначено про те, що оскільки нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунку пенсії, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України №2262, після набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18 законної сили Кабінет Міністрів України не приймав, тому законодавчі підстави для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по м.Києві» №708 від 18.08.2021 року, відсутні.
Позивач, вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011 та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014, до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Так, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими змінено відсоток грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії (з 90% зменшено до 80%, а в подальшому до 70%).
Однак, ні положеннями Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", ні положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.
Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, встановлені статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - постанова Кабінету Міністрів України №45) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018. Даною Постановою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Також, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно з Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Отже, стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає, як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, що мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Так, умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою №103.
Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього ж Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законами України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова Кабінету Міністрів України №45 і постанова Кабінету Міністрів України №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законами України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін у зв'язку з прийняттям та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" - не зазнала.
Як вбачається з матеріалів справи, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною другою статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини й громадянина.
Таким чином, зміна розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Тому зменшення пенсії позивача за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення, на думку суду, є протиправним та таким, що порушують приписи статей 22, 58 Конституції України, звужує право позивача на отримання пенсії у розмірі, визначеного чинним на момент її призначення законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 31.01.2018 у справі №523/4930/15-а, від 27.02.2018 у справі №642/3284/17 та в рішенні від 04.02.2019 у справі №240/5401/18.
Крім того, суд наголошує на тому, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Крім того, в рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Слід зазначити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та в подальшому ці судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року.
Зазначене свідчить про наявність порушеного права позивача щодо встановлення з 1 січня 2018 року при перерахунку розміру його раніше призначеної пенсії обмеження її розміру в межах 70%.
Отже, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу з зменшенням відсоткового розміру пенсії з 90% на 70% вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у не спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, оскільки при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103 змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, суд вважає за необхідне визначити спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Щодо вимог в частині визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м.Києві, щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, наданої МВС України Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, зазначених у довідці наданій МВС України Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 18.08.2021 №3400, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Тобто, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі по тексту - Постанова №988), яка набрала чинності 02 листопада 2015 року та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою № 103 викладена в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Рішенням від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував пункт 3 Постанови № 103.
Отже, з 19 листопада 2019 року - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Враховуючи викладене, позивач як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України має право на отримання з 01 грудня 2019 року пенсії (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ станом на 19 листопада 2019 року.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, які полягають у відмові в перерахунку пенсії позивача відповідно до оновленої довідки, є протиправними.
За таких обставин, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивачу, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» про розмір грошового забезпечення №3400 від 18.08.2021 року, з урахуванням раніше сплачених виплат.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача надати звіт про виконання судового рішення суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що приписами статті 382 КАС України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд на стадії прийняття рішення.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення.
Відтак, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може лише під час прийняття рішення у справі.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за ст.5 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву" від 18.08.2021 №3400, починаючи з 01.12.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві з 01.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 18.08.2021 року №3400 з урахуванням при її обчисленні у відповідності до розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням проведених раніше виплат.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 09.04.2025 року.
Суддя В.В. Ільков