09 квітня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/2955/24
Головуючий у першій інстанції - Фетісова Н.В.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/75/25
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
секретар: Шкарупа Ю.В.
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: Міністерство розвитку громад та територій України
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Південна залізниця», Акціонерне товариство «Українська залізниця», Линовицька селищна рада Прилуцького району Чернігівської області
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 7 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав,
Рішенням Прилуцького міськрайонного суд Чернігівської області від 20 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав.
Додатковим рішенням цього суду від 7 січня 2025 клопотання позивача ОСОБА_1 про ухвалення додатково рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2024 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення суду залишити без змін. Додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 7 січня 2025 року залишено без змін.
21 березня 2025 року, тобто у п'ятиденний термін після ухвалення судового рішення апеляційним судом, від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі.
Заява обґрунтовував тим, що в апеляційній скарзі позивач вказав, що орієнтовний розрахунок судових витрат, які він очікує понести на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 15000 грн, а в усній заяві до закінчення судових дебатів представник позивача повідомив суд, що докази цих витрат будуть надані впродовж п'яти днів після ухвалення рішення, в зв'язку з чим вважає, що понесені витрати підлягають розподіл на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, за яким інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У запереченнях на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що такі витрати покладаються на позивача згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено. Крім того, сума 15 000 грн є неспівмірною з обсягом наданих послуг, а подані докази не дають змоги оцінити їх вартість зі складністю справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її розгляду.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Постанова Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2025 року про зміну рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2024 року лише в частині його мотивувальної частини та залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, не змінила рішення по суті позовних вимог, тому колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне відмовити позивачу у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.141, 270 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 7 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації прав.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: