Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/356/25
Провадження по справі № 2-а/514/14/25
08 квітня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Кравченко П.А.,
за участю секретаря судового засідання - Мєраджи В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
13.03.2025 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 08 жовтня 2024 року№1185, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОККП НОМЕР_1 , задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) та фактичне місце проживання з 04.09.1995 - АДРЕСА_1 Кут 2 документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Тарутинським РВ ГУМВС України в Одеській області від 02.12.2011 р., одружений, місце роботи- Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , дата та номер запису про проведення державної реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань -дата запису: 29.11.2023, номер запису: 2010350000000. Види діяльності -49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.50 Змішане сільське господарство; 01.46 Розведення свиней;01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, перебуває на обліку -2 відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_3 ), номер в реєстрі Оберіг - 020920210640704000015. Шляхом особистого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 оновив свої облікові відомості вчасно. Із-за релігійних переконань не встановив на телефон мобільний додаток Резерв+, однак вимушений був встановити собі застосунок для перевірки інформації про себе чи перебуває він у розшуку. 03.10.2024 року з незрозумілих йому причин прикордонники без законних підстав позбавили його свободи, усі належні та допустимі документи він надав, відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 -не пояснивши причину затримання (копія постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 07.10.2024 року справу відносно нього закрили на підставі п.1 ст. 247 КУпАП). Залякували його зброєю саме прикордонники. Поводились по відношенню до нього агресивно, заставляли його підписувати якісь документи, не роз'яснюючи його права та обов'язки, позбавили його права на отримання правничої допомоги. Погрожували, що якщо він не підпише усі документи -до ранку він буде у Миколаєві на «0». Цілу добу у дорозі, без сну, з великим психологічним тиском з усіх боків він не розумів, що відбувається. Тобто з 18 до 22 години 03.10.2024 р. його незаконно утримували в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не хотіли повертати йому документи та телефон, однак в подальшому передумали і відпустили, віддали йому його паспорт та телефон. 25.11.2024 р. на номер позивача прийшла судова повістка з Тарутинського районного суду Одеської області. Викликається ОСОБА_1 як обвинувачений на 12:00 09.01.2025 р. зал. 1, провадження 514/1866/24, суддя Кравченко П.А.. Причини неприбуття -ст. 138 КПК. Наслідки неприбуття - ст. 323-327 КПК. 11.03.2025 р. йому було необхідно виконати платіж через приват 24 і він дізнався, що його рахунки заблоковані. 12.03.2025 р. особисто звернувся до Бессарабського відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) де отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77126142 та копію постанови №1185 від 08.10.2024 року складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_2 , з тексту якої він дізнався, що останній розглянув справу про адміністративне правопорушення, та ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. Позивача вважає, шо постанова ІНФОРМАЦІЯ_4 є незаконною, постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 13 березня 2025 року поновлено пропущений процесуальний строк на оскарження в судовому порядку постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено на 19.03.2025 року.
В судове засідання позивач не з'явився. Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та третя особа участь у судовому розгляді справи не взяли, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Норми КАСУ визначають певні особливості розгляду термінових адміністративних справ, до категорії яких відноситься і ця справа.
Відповідно до норм статті 268 КАСУ неприбуття у судове засідання учасника справи повідомленого шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Ураховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленні про її розгляд в суді, а також встановлені процесуальним нормами обмежені строки розгляду такої категорії справ (ч.1 статті 286 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість її розгляду без участі позивача, відповідача та третьої особи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_2 08 жовтня 2024 року прийнято постанову якою притягнуто гр-на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживання (перебування) АДРЕСА_1 , місце роботи та посада «ФОП» «Захаров», водій, документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий Тарутинським РВ ГУМВС України в Одеській області 02.12.2011 року, до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП
За змістом вказаної постанови її прийнято за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 1185 від 03 жовтня 2024 року, складеного старшим офіцером відділеня обліку мобілізаційної роботи Другого віддділу ІНФОРМАЦІЯ_6 капітаном ОСОБА_4 , яким зафіксоване порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 правил військового обліку, вчинене в особливий період, яке полягало у тому, що він в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 своєчасно не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення військово-облікового документу, вчасно не повідомив про зміну своїх персональних даних та не здійснив їх звірку з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_2 ., чим не дотримався вимог підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.
Відносини між сторонами регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно з приміткою до даної статті положення статей 210, 210 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Окрім цього, 19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст. 210 КУпАП не існувало. З 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП)
Триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 2101 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП)
Триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, що порушені позивачем, кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 210 КУпАП за правопорушення, яке інкриміновано з настанням граничного віку, яке є триваючим, продовженим у особливий період, при цьому не враховано ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ст. 8, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
З огляду на те, що матеріали справи не місять доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідач не довів порушення нормативних актів, викладених в оскаржуваній постанові.
За ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Крім того, суд констатує, що постанова також не містить відомостей про роз'яснення позивачу його прав, отримання від нього пояснень.
Оскаржувана постанова взагалі не містить відомостей стосовно безпосередньої присутності позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, копію постанови позивач отримав 12.03.2025 р. у відділі ДВС. Відомостей про відому позивача від її отримання постанова не містить. Аналізуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям провадження справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283 КУпАП, ст.ст.2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 1185 від 08 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 на підставі частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийнятті постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.А. Кравченко