Справа № 727/4509/22
Провадження № 6/727/51/25
09 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці подання заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Громової Л.В.про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 , -
Заступник начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Громова Л.В.звернулась до Шевченківського районного суду м.Чернівці із поданням про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 .
Посилається на те, що у Першому відділі державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває на виконанні виконавчий лист №727/4509/22, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці від 15.08.2022 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.06.2022 року до досягнення дитиною повноліття.
Зазначає, що 11.10.2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Вказує, що в процесі примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем, згідно вимог Закону, неодноразово направлялись запити до органів, установ, організацій з метою виявлення коштів боржника, а також виявлення рухомого та нерухомого майна боржника.
Згідно отриманих відповідей встановлено, що боржниця ОСОБА_1 не являється працевлаштованою, офіційні доходи та відкриті номери рахунків у банках та інших фінансових установах відсутні, боржниця не працює за трудовим та цивільно-правовими договорами та пенсію не отримує.
Державний виконавець, керуючись статтями 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із наявністю боргу по виплаті аліментів наклав арешт на кошти боржника.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, а саме 41/10000 приватної спільної частки в квартирі АДРЕСА_1 . На вказане майно накладено арешт.
Відповідно до частини 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
При цьому, зазначає, що на депозитний рахунок ВДВС сплачено аліменти у квітні 2023 року у розмірі 27748,62 грн., у вересні 2023 року у сумі - 2832,00 грн., у грудні 2023 року 14160,00, у березні 2024 року у сумі 2830,00 гривень. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, борг станом на 05.03.2025 року складає 52 196,63 гривні. Оскільки, борг зі сплати аліментів значно менший ніж 20 розмірів мінімальної заробітної плати, державний виконавець не може звернути стягнення на нерухоме майно яке належить на праві власності боржнику.
21.06.2024 року державним виконавцем, винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. Вказує, що вищезазначені постанови направлено боржнику ОСОБА_1 до відома та відповідним органам до виконання.
Стверджує, що державним виконавцем здійснено виїзд за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі, з метою виявлення майна, яке підлягає опису й арешту, однак на момент перевірки встановлено, що ОСОБА_1 за зазначеною адресою не проживає, про що державним виконавцем складено відповідний акт.
Зазначає, що станом на сьогоднішній день, майна чи коштів на які можливо звернути стягнення з метою погашення боргу по аліментах не виявлено. Тому, для проведення виконавчих дій спрямованих на виконання рішення необхідно встановити місце знаходження боржника.
На основі викладеного, просить суд винести ухвалу про розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заступник начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Громова Л.І. в судове засідання не з'явилась та подала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність. Подання підтримала та просила його задовольнити.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали подання, оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 438 ЦПК України передбачено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.
Судом встановлено, що в провадженні Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №69977813 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.08.2022 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.06.2022 року до досягнення дитиною повноліття.
Порядок виконання судових рішень регламентується Законом України «Про виконавче провадження», згідно якого - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до вимог ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Витрати, пов'язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається із матеріалів подання, державний виконавець вказує, що ним неодноразово направлялись запити до органів, установ, організацій з метою виявлення коштів боржника, а також виявлення рухомого та нерухомого майна боржника. Згідно отриманих відповідей встановлено, що боржниця ОСОБА_1 не являється працевлаштованою, офіційні доходи та відкриті номери рахунків у банках та інших фінансових установах відсутні, боржниця не працює за трудовим та цивільно-правовими договорами та пенсію не отримує.
У зв'язку з вищевикладеним, на думку державного виконавця проводити подальші пошукові заходи без судового рішення про оголошення розшуку боржника, встановлення місця проживання боржника та знаходження його майна є неможливим.
З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що при розгляді подання державного виконавця про оголошення розшуку боржника доказуванню підлягає той факт, що державним виконавцем були виконані усі необхідні заходи примусового виконання рішення для встановлення місця знаходження боржника чи його майна.
Організацію розшуку боржника юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної фіскальної служби України, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).
Підставою для розшуку боржника державним виконавцем зазначено відсутність відомостей про точне місце проживання боржника, а також відсутність відомостей про його рухоме та нерухоме майно.
Разом з тим, як вбачається з наданої державним виконавцем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у ОСОБА_1 зареєстроване нерухоме майно, а саме 41/10000 приватної спільної частки в будинку АДРЕСА_2 . На вказане майно накладено арешт.
При цьому, суд не приймає до уваги наданий державним виконавцем акт від 12.01.2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 не проживає, оскільки він складений ще в 2023 році та без зазначення часу здійснення виходу за адресою місцезнаходження майна боржника у акті, можливо це був робочий час з 09-00 год. по 18-00 год., що і може бути причиною відсутності боржника у вказаному помешканні.
Разом з цим, доказів того, що виконавцем здійснювалася повторна перевірка за останнім відомим місцем проживання боржниці ОСОБА_1 , суду не надано.
Крім того, державним виконавцем не надано підтвердження, що він вчиняв інші, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», заходи примусового виконання рішення суду.
Відповідно ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 року № 916/1605/15-г та від 31.07.2019 року № 554/13475/15-ц.
Так, матеріали подання не містять відомостей про належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, про отримання боржником виклику державного виконавця та злісного ухилення боржника від зобов'язань за виконавчим листом виданим Першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), оскільки надана постанова про відкриття виконавчого провадження не є належним та допустимим доказом у справі.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення боржника від сплати боргу, відсутні докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, також державним виконавцем не надано доказів здійснення запитів до органів: державної реєстраційної служби України, банків, державної казначейської служби України, державного агентства земельних ресурсів, нотаріату, тощо.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд також враховує ту обставину, що на депозитний рахунок ВСВС сплачено аліменти у квітні 2023 року у розмірі 27748,62 грн., у вересні 2023 року у сумі - 2832,00 грн., у грудні 2023 року 14160,00, у березні 2024 року у сумі 2830,00 гривень. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, борг станом на 05.03.2025 року складає 52 196,63 гривні.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення боржника від сплати боргу.
Також, у матеріалах подання відсутні будь-які докази щодо перевірки виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров'я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні подання про оголошення розшуку боржника слід відмовити, оскільки державним виконавцем не надано достатніх та переконливих доказів на підтвердження відсутності боржника за місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням боржника - фізичної особи, а також доказів, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов'язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , чим будуть порушені її права.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить також з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», ст.438 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Громової Л.В.про оголошення в розшук боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.