09.04.2025
Справа № 721/158/25
Провадження № 1-кп/721/53/2025
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила, Чернівецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 21.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025263130000007 за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Сергії, Путильського району Чернівецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інваліда ІІІ групи, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 орієнтовно з початку січня 2025 року по 23.01.2025 року незаконно зберігав за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 наркотичний засіб - канабіс, який напередодні знайшов неподалік автовокзалу в адміністративних межах с-ща. Путила Вижницького дайону Чернівецької області.
23.01.2025 в період часу з 17:30 до 17:47 год, в ході проведення санкціонованого обшуку, працівниками поліції ВП №1 (с-ще Путила) Вижницького РВП ГУНП у Чернівецькій області за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 було виявлено паперовий згорток із вмістом подрібненої речовини рослинного походження, зеленого кольору, який ОСОБА_3 зберігав в одній із кімнат вищевказаного житлового будинку з метою самостійного споживання без мети збуту іншим особам. Вилучена під час огляду місця події подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 9,120 гр.
Отже, ОСОБА_5 учинив кримінальне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
Позиції сторони обвинувачення та захисту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує, а саме дав показання, що у січні 2025 року на автостанції в смт. Путила знайшов згорток з подрібненою речовиною, розуміючи що то наркотик. Вказаний згорток приніс додому та один раз встиг закурити, а решту вилучили під час обшуку поліцейські. У вчиненому щиро каявся, засуджував свою поведінку.
У судовому засіданні прокурор просив під час призначення міри покарання урахувати, що обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого на його думку, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, тому просив визнати ОСОБА_3 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк два роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.
Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання.
Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про спосіб незаконного придбання та зберігання, як і інші обставин вчинення кримінального правопорушення. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття, а отже є підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора, уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення закріплена в обвинувальному акті.
Мотиви призначення покарання.
Суд уважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням викладених обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, наявності обставини, що пом'якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, який свою вину визнає, має середню освіту, однак не працевлаштований, являється інвалідом ІІІ групи, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
Разом з цим суд, діючи відповідно до положень ч. 2 ст. 59-1 КК України покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, а також пунктом 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Зазначене судом покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого і є не лише дієвим інструментом перевиховання, а й нагадуванням, негативним досвідом, з метою утриматися в майбутньому учинення повторних дій, що відповідає меті притягнення до кримінальної відповідальності, визначеної ст. 50 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку та положення закону, якими керувався суд.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/126-25/1470-НЗПРАП від 29.01.2025 у розмірі 1591 грн 80 коп відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 9,120 грам, який зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №1 (с-ще Путила) Вижницького ВРП ГУНП у Чернівецькій області, слід знищити.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на два роки.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня взяття на облік ОСОБА_3 уповноваженим органом з питань пробації.
Процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/126-25/1470-НЗПРАП від 29.01.2025 у розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн 80 коп - стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази: наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 9,120 грам, який зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №1 (с-ще Путила) Вижницького ВРП ГУНП у Чернівецькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Путильський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_6