Дата документу 09.04.2025Справа № 554/2541/25
Провадження № 2/554/2408/2025
09 квітня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого-судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря Єсліковської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
У лютому 2025 року позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що відповідачам надані послуги з теплопостачання в квартиру по АДРЕСА_1 ; за період з 01.10.2021 року по 01.02.2025 року існує заборгованість в розмірі 52 742,95 гривень. Крім того, вважає, що відповідно до ст.625 ЦК України відповідачі мають сплатити вказану суму боргу із врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за отримані послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 58904,94 гривень.
Ухвалою суду від 19.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явились, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідачів не надходило. Відповідачі не подали відзив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідачів, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 09 квітня 2025 року постановлено про заочний розгляд справи за відсутності відповідачів, що відповідає вимогам ст.ст.280,281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.10.2021 року по 01.02.2025 року надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , але плата за послуги в повному обсязі не вносилася, існує заборгованість за вказаний період в розмірі 52 742,95 гривень. При цьому, розрахунок вартості послуг відповідає затвердженим тарифам (а.с. 13).
Відповідно до ст.67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов'язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Статтею 162 ЖК України передбачено обов'язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Тому, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню сума заборгованості за послуги з теплопостачання за період 01.10.2021 року по 01.02.2025 року в сумі 52 742,95 гривень.
При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з ч. 6 ст. 21, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), Тарифи на комунальну послугу з постачання теплової енергії, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного такою системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
У той же час, згідно з ч. 5 ст. 13 Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17-ц, хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону № 1875-ІV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Тобто, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до абзаців 1-3, 5, 8, 9, 11 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку.
Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.
У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.
01 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до п.3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Відповідно до зазначених положень договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
При цьому відповідач отримувала послуги із централізованого постачання теплової енергії та гарячого водопостачання як співмешканка багатоквартирного будинку та сплачувала рахунки, що свідчить про приєднання споживача до умов індивідуального договору.
Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.
За період з 21.01.2024 року по 01.02.2025 року нараховано індекс інфляції в сумі 4975,27 гривень та 3 % річних в сумі 1186,72 гривень. Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 58 904,94 гривень.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в сумі 3 028 гривень.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст.16,525,526,541 ЦК України, суд -
Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (місцезнаходження: м.Полтава, вул.Польська,2а; р/рахунок №№ НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЗКПО 03338030) суму заборгованості за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 58 904,94 гривень та судовий збір в сумі 3 028 гривень. (по 1 514,00 грн. - з кожного із відповідачів).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасники справи:
позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місцезнаходження: м.Полтава, вул.Польська,2а; МФО 320478, ЗКПО 03338030;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач:ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя А.М.Чуванова