Справа № 204/1882/25
Провадження № 3/204/671/25
24 березня 2025 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Некрасов О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 402285 від 13 лютого 2025 року, 26 січня 2025 року близько 12 години 08 хвилин? перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 пошкодила квіти, виражалась нецензурною лайкою у бік сусідки, погрожувала фізичною розправою, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, а також честь та гідність ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що протокол про адміністративне правопорушення є сфальсифікованим. Все, що зазначено відносно ОСОБА_2 , не відповідає дійсності. Вона, в час, який вказано у протоколі, була вдома, прибирала біля хати та нічого не відбувалося. Вона не пам'ятає, що конкретно тоді відбулося. Вона прибирала біля хати та виявила, що сусідка ОСОБА_2 копається біля її хати. ОСОБА_2 щось закопувала або викопувала, оскільки займається чаклунством, як не освітчена особа. Вона запитала у неї, навіщо вона щось робить у неї під хатою, а вона та її посилати. Вона зателефонувала чоловіку, на гучномовці ОСОБА_2 і його облаяла. Вона потім пішла до чоловіка ОСОБА_2 , якого попросила щось зробити зі своєю дружиною, оскільки вона лізе до неї під хату. В свою чергу, чоловік ОСОБА_2 викликав поліцію. Вона не хапала квітів ОСОБА_2 та не перевертала їх, не розкидала квітів. Можливо вона дійсно висловлювалась в бік сусідки нецензурною лайкою, оскільки це була відповідь на її поведінку. Однак, ці всі дії відбувались на території приватного домоволодіння, що не є громадським місцем. В даному домоволодінні мешкає сім родин. Жодних свідків цих подій не було. 01 березня 2025 року вона встановила відеокамери по периметру своєї частини будинку. Крім цього, між нею та ОСОБА_2 існує спір в суді.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що коли вона стояла на вулиці та дивилась на дворову клумбу, вийшла ОСОБА_1 та почала на неї сваритись, вона запитала у неї, яке вона має право на неї кричати. Потім ОСОБА_1 почала її ображати, погрожувати. Після цього, побігла за неї у її провулок та по дорозі почала хапати квіти та розкидати.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
З об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства, а також мета - порушення громадського порядку та спокою громадян. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм будь-якого хуліганства, в тому числі і дрібного хуліганства.
При цьому, зміст і спрямованість діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій особи, відносно якої складений протокол, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
Відповідно до вимог ст. 80 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи докази по справі, а саме як пояснення ОСОБА_1 , так і пояснення ОСОБА_2 , суддя зазначає, що конфлікт відбувся не на ґрунті хуліганства, а на ґрунті особистих тривалих неприязних стосунків та при цьому громадський порядок і спокій громадян порушено не було.
Згідно з постановами Верховного Суду від 22 грудня 2020 року по справі № 461/2694/19 та від 20 травня 2021 року по справі № 683/37/19 обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Матеріали справи не містять жодного доказу, який б свідчив про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя О.О. Некрасов