Іменем України
09 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/146/25
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс»,
вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053;
до відповідача: фізичної особи Демиденка Вадима Олександровича,
АДРЕСА_1 ;
предмет спору: про стягнення 51849,60 грн
без повідомлення (виклику) сторін
17.02.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс» (далі - ТОВ “ФК “Сіті Фінанс») поданий позов до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 51849,60 грн боргу за кредитним договором від 10.08.2021 № 011-RBO-2909840768 (далі - Договір), з них: 46713,87 грн заборгованість по тілу кредиту та 5135,73 грн заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом.
Право вимоги до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 відступлене первісним кредитором - АТ “Райффайзен Банк» до нового кредитора (позивача в справі) - ТОВ ФК “Сіті Фінанс» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.12.2022 № 114/2-57-F.
Спір між сторонами виник з виконання господарського договору, укладеного між АТ “Райффайзен Банк» та ФОП Демиденком Вадимом Олександровичем, який станом на 06.09.2023 припинив здійснення підприємницької діяльності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (запис 2000640060001038315), а тому підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Центром надання адміністративних послуг міста Чернігова, листом від 26.02.2025 № 1020/08-09 (на запит суду), підтверджено, що відповідач зареєстрований за адресою: вул. Межова, 46А, м. Чернігів, 14000.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 927/146/25 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив ухвалу від 19.02.2025; установив учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження в справі, для подачі до суду відзиву на позов.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов в установлений судом строк.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі направлена за адресою реєстрації місця проживання відповідача: вул. Межова, 46А, м. Чернігів, 14000, повернута відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою, без вручення адресату, з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження в справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
За приписами статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлені судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей в суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернутий підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення в справі (близький за змістом висновок наведений в постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
З наведеного слідує, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі № 927/146/25, проте правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі від 19.02.2025.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
10.08.2021, між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» (далі - Банк/Кредитор) та фізичною особою - підприємцем Демиденком Вадимом Олександровичем (позичальник), шляхом накладення сторонами електронних підписів, укладений заява-договір про надання кредиту «Розвиток онлайн» № 011-RВО-2909840768 (далі - Кредитний договір), за пунктами 1.1. - 1.3., 3.2. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії, з лімітом кредитування в сумі 125000,00 грн (далі - кредит), а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені заявою-договором та Правилами.
На умовах заяви-договору, після виконання позичальником обов'язкових умов, передбачених у п. 3.1., кредитор у день укладення заяви-договору, зобов'язався разово надати кредит у сумі 125000,00 грн, шляхом безготівкового перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника: НОМЕР_1 , відкритий у кредитора для подальшого використання за цільовим призначенням.
Кінцевий термін погашення кредиту - 10.08.2024 або інша дата, визначена відповідно до п. 4.3. або статті 7 заяви-договору.
Кредит надається позичальнику на розвиток бізнесу, а саме: сплату комісії, передбаченої підпунктом 2.7.1. п. 2.7. заяви-договору; фінансування витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності позичальника, за винятком надання та повернення фінансової допомоги.
До відносин сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.2. заяви-договору, включно, позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19,35 % річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених заявою-договором.
У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін його погашення, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 19,35 % річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т. ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.
У пунктах 4.1., 4.2. Кредитного договору сторони погодили, що позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірах згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його використання.
Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами в валюті кредиту кожного місяця 10 числа, та при погашенні заборгованості за кредитом у повному обсязі.
При простроченні погашення ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за кредитом за період прострочення, в тому числі, визначені п. 2.2. Договору, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком. При цьому, в разі нездійснення погашення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту проценти, передбачені п. 2.2. Договору, нараховуються та сплачуються позичальником за період з дати кінцевого терміну погашення кредиту (включно) по календарний день, що передує дню фактичного погашення заборгованості за Договором у повному обсязі.
Згідно з п. 4.5. Кредитного договору позичальник надав право кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника, зокрема, з поточного рахунку, з рахунків, що будуть відкриті позичальнику в кредитора протягом строку дії Договору та реквізити яких кредитор визначить самостійно, в розмірі сум, належних до сплати позичальником за Договором, у т. ч. з метою погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, комісій, пені, штрафу, відшкодування витрат та інших платежів, передбачених заявою-договором. Таке договірне списання може здійснюватися кредитором протягом строку дії заяви-договору будь-яку кількість разів, починаючи з дати настання строку виконання відповідного грошового зобов'язання (включно) до повного погашення заборгованості.
Додатком 1 до Кредитного договору від 10.08.2021 № 011-RВО-2909840768 визначений графік погашення заборгованості за кредитом та сплата процентів.
Факт надання Банком позичальнику кредитних грошових коштів за умовами Кредитного договору від 10.08.2021 № 011-RВО-2909840768 підтверджується копією виписки по поточному рахунку позичальника (визначеного в п. 3.2. заяви-договору), що вказує на початок користування кредитом (а. с. 20 - 23).
20.12.2022, Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» (первісний кредитор) та ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс» (новий кредитор, позивач) укладений договір про відступлення прав вимоги № 114/2-57-F, за пунктами 2.1., 2.4. якого, відповідно до статей 512 - 519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.
Внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим Договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора в Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані в Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Дата підписання Реєстру боржників відповідає даті відступлення права вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.02.2023 до Договору відступлення права вимоги від 20.12.2022 № 114/2-57-F, ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т. ч. і за Кредитним договором від 10.08.2021 № 011-RВО-2909840768, укладеним між відповідачем та Акціонерним товариством “Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким становить 51849,60 грн, з них: 46713,87 грн заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена заборгованість за кредитом), 5135,73 грн заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена заборгованість за відсотками) (а. с. 32 - 34).
Згідно з досудовою вимогою від 21.05.2024 № 1-106172, ТОВ “ФК “Сіті Фінанс» звертався до ОСОБА_1 з проханням сплатити 51849,60 грн заборгованості за Кредитним договором від 10.08.2021 № 011-RВО-2909840768 (а. с. 36 - 38), яка залишена відповідачем без задоволення, що й стало підставою для звернення позивача до суду.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 cтатті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до cтатті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Пунктом 1 cтатті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлене договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 526 ЦК України.
Статтями 193 ГК України та 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується факт укладення між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» та ФОП Демиденком В.О. Кредитного договору від 10.08.2021 № 011-RВО-2909840768 та виконання Банком своїх зобов'язань перед відповідачем шляхом надання 10.08.2021 кредиту в формі невідновлювальної кредитної лінії, прострочене тіло за яким складає 46713,87 грн, з кінцевим терміном погашення по 10.08.2024. За відповідачем також обліковується прострочена заборгованість по сплаті відсотків за Кредитним договором у розмірі 5135,73 грн станом на 21.02.2023.
Всупереч умов Кредитного договору та графіків погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, визначених у додатку № 1 до Кредитного договору, позичальник свої зобов'язання не виконав, кредитні кошти у розмірі 46713,87 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 5135,73 грн не повернув.
Суд установив, що відповідно до Договору про відступлення прав вимоги від 20.12.2022 № 114/2-57-F, укладеного між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» (первісний кредитор) та ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс» (новий кредитор), на підставі Реєстру боржників від 22.02.2023 до Договору відступлення права вимоги від 20.12.2022 № 114/2-57-F, до ТОВ “Фінансова компанія “Сіті Фінанс» перейшло право вимоги до позичальника за Кредитним договором від 10.08.2021 № 011-RВО-2909840768 щодо заборгованості в розмірі 51849,60 грн, з якої: 46713,87 грн заборгованість за кредитом та 5135,73 грн заборгованість за відсотками.
Доказів на спростування існування вказаної заборгованості чи доказів її сплати від відповідача до суду не надходило.
За частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За частиною 1 статті 79 ГПК України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача 51849,60 грн, з них 46713,87 грн заборгованості за кредитом та 5135,73 грн заборгованості по відсоткам.
За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається, в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що судом задоволені позовні вимоги, судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу становить 1400,00 грн.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статей 1, 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 з додатком № 1 до нього; замовлення № 723 від 30.08.2024; акту виконаних робіт (наданих послуг) від 30.08.2024 до замовлення № 723; платіжної інструкції від 02.09.2024 № 2093 на суму 1400,00 грн.
На підтвердження наявності в представника позивача Титаренка В.В. статусу адвоката, суду надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2971 від 22.02.2022; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1823087, виданий 13.02.2025.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 адвокат за дорученням клієнта, зобов?язався в порядку та в спосіб передбачений законом, надавати клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором про надання правничої допомоги відповідно до замовлень, які оформлюються в формі додатка 3 та мають власну нумерацію, що є невід'ємними частинами до нього, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік правничої допомоги визначений в розділі 2 Договору № 14/06/2023 від 14.06.2023.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 визначено, що вартість правничої допомоги та порядок розрахунків за її надання клієнту, визначаються сторонами в додатку 1 до цього договору, що є невід?ємною частиною цього договору та актами наданої правничої допомоги.
Оплата правничої допомоги за цим Договором здійснюється на рахунок адвоката, зазначений у п. 4.2. Договору.
Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 09.06.2024, а в частині розрахунків до повного виконання зобов?язань. При ненаданні за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору, письмової заяви від однієї сторони про його припинення, Договір вважається продовженим до 09.06.2025 на тих самих умовах.
У додатку 1 до Договору № 14/06/2023 про надання правничої допомоги від 14.06.2023 сторони погодили, що за кожним замовленням клієнта адвокат надає правову допомогу відповідно до умов договору; результати роботи щодо кожного замовлення оформлюються актом приймання-передачі. Вартість правничої допомоги та гонорар адвокату за цим договором визначається за: аналіз судової практики та законодавства - 400 грн/год; аналіз матеріалів, отриманих від клієнта - 400 грн/год; підготовка позовної заяви до суду з додатками до неї, відправлення пакету документів до суду - 600 грн/год.
30.08.2024, між позивачем та адвокатом Титаренком В.В. оформлене замовлення № 723 до Договору від 14.06.2023 № 14/06/2023 та підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.08.2024 до цього замовлення, за яким адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: аналіз судової практики та законодавства: 1 год - 400 грн/год; аналіз матеріалів, отриманих від клієнта за кредитним договором № 011-RВО-2909840768: 1 год - 400 грн/год; підготовка позовної заяви до суду з додатками до неї, відправлення пакету документів до суду: 1 год - 600 грн/год.
Згідно з платіжною інструкцією від 02.09.2024 № 2093 в рахунок наданих послуг позивач сплатив адвокату Титаренку В.В. 1400,00 грн, призначення платежу: «оплата послуг з правничої допомоги за замовленням № 723 до Договору № 14/06/2023 від 14.06.2023».
Матеріалами справи підтверджені судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в ході вирішення даного спору на суму 1400,00 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені повністю, з урахуванням приписів частини 4 статті 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 1400,00 грн.
Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити в повному обсязі позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс» (вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39508708) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення 51849,60 грн.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Сіті Фінанс» (вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39508708) 51849,60 грн заборгованості, 3028,00 грн судового збору та 1400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко