Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09.04.2025м. ХарківСправа № 922/1148/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків
боржник Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів", м. Харків
Акціонерне товариство "Харківобленерго" (стягувач) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" (боржника) заборгованості в сумі 185259,15 грн., з яких: 144748,16 грн. за надані послуги з розподілу електричної енергії; 5964,38 грн. за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; 10354,51 грн. 3% річних на послуги з розподілу електричної енергії; 24192,10 грн. інфляційні витрати на послуги з розподілу електричної енергії. Також, Акціонерне товариство "Харківобленерго" просить стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви про видачу судового наказу, суд зазначає наступне.
Згідно заяви про видачу судового наказу Акціонерне товариство "Харківобленерго" вказує, що між товариством та Державним підприємством Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" (споживач) укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання з додатком, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії №5-212К від 29.11.2004 за особовим рахунком №212 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом. Також, 06.10.2016 укладена додаткова угода до договору про постачання електричної енергії №5-212К від 29.11.2004, щодо здійснення даних розрахункових обліків електричної енергії за допомогою електронного обміну інформації з використанням Автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії. На виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №5-212К від 01.01.2019 споживачу надавались послуги з розподілу електричної енергії. З огляду на наведене заборгованість боржника перед стягувачем за надані послуги з розподілу електричної енергії за 06/2023-12/2023, станом на 01.11.2024 становить: 120623,46 грн. за розподіл електричної енергії, 24124,70 грн. ПДВ на послугу з розподілу електричної енергії, всього - 144748,16 грн.
Також, згідно заяви про видачу судового наказу Акціонерне товариство "Харківобленерго" вказує, що відповідно до пункту 1.1 додатку №10 від 30.08.2019 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №5-212К від 01.01.2019, який є договором №212 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії власник мереж надає споживачу послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії, а споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами. Так, за період 06/2023-08/2023 стягувач надав послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії споживачу у відповідності до умов договору у обсязі 955 кВт*год вартістю 5964,38 грн., що підтверджується розрахунками нарахувань за ПРЕЕ за 06/2023-08/2023 та актами приймання-передачі про надання послуги із перетікання реактивної електричної енергії.
Дослідивши договір про постачання електричної енергії №5-212К від 29.11.2004, судом встановлено, що згідно п.15 розділу 10 договору №5-212К від 29.11.2004 додатком № 10 до даного договору є "Перелік територіально відокремлених підрозділів Споживача".
Разом з цим наданий позивачем договір № 212 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є додатком № 10 від 30.08.2019 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №5-212К від 01.01.2019, тобто є іншим додатком за іншим договором (договір №5-212К від 29.11.2004).
Таким чином, із заяви про видачу судового наказу вбачається, що стягувач прохає стягнути з боржника 144748,16 грн. за надані послуги з розподілу електричної енергії за договором №5-212К від 29.11.2004, а 5964,38 грн. за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за договором №212 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який є додатком №10 від 30.08.2019 до іншого договору (договір №5-212К від 01.01.2019).
Отже, заявник прохає суд про стягнення заборгованості за двома різними договорами.
Частиною 1 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 ч.3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Із системного буквального тлумачення ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України вбачається, що заява про видачу судового наказу може бути подана щодо одного договору, відповідно і прохальна частина може бути сформована лише щодо одного договору. В свою чергу, заявником в одній заяві про видачу судового наказу сформована вимога щодо двох договорів, що не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Частиною 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч.2 ст.153 ГПК України).
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 232-235 ГПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою від 31.03.2025 вх.№ 1148/25 Акціонерного товариства "Харківобленерго" до боржника - Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківський завод залізобетонних виробів" про стягнення заборгованості в сумі 185259,15 грн. та судових витрат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала підписана 09.04.2025.
СуддяБуракова А.М.