Справа № 909/321/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.04.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 21.03.2025 (вх.№4747/25 від 24.03.2025) про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601
до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс"
вул. Окружна, 8, м. Калуш, 77300
про стягнення 11 842 207 грн заборгованості
учасники справи не з'явилися
ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2021 у справі № 909/321/21 задоволено позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; стягнуто з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 11842 207 грн. основного боргу за договором постачання природного газу №6438/18-ТЕ-15 від 04.10 2018 та 177 633 грн 11 коп. судового збору.
21.10.2021 Господарський суд Івано-Франківської області на виконання рішення видав наказ.
24.03.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява від 21.03.2025 (вх.№4747/25) про заміну сторони (боржника) у виконавчому документі - наказі суду від 21.10.2021 у справі №909/321/21 з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на його правонаступника Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 26.03.2025, суд призначив заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" від 21.03.2025 (вх.№4747/25 від 24.03.2025) про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у справі №909/321/21 до розгляду в судовому засіданні на 03.04.2025.
28.03.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду від КП "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради надійшли заперечення від 27.03.2025 (вх.№5142/25) на заяву про заміну сторони (боржника) у виконавчому документі, в яких відповідач заперечив щодо заміни боржника мотивуючи тим, що заборгованість КП "Водотеплосервіс" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" у цій справі повністю погашена, у зв'язку з чим виконавче провадження про стягнення з КП "Водотеплосервіс" 11 842 207 грн не відкривалося, а судовий збір не може бути включений до складу боргових зобов'язань, які передаються в порядку ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки він не відповідає критеріям, встановленим цією статтею. До клопотання приєднано копію договору №124/1340 про організацію взаєморозрахунків від 23.01.2021 та копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2024, підписаного зі сторони АТ "НАК "Нафтогаз України".
01.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшла відповідь на заперечення на заяву про заміну сторони (боржника) від 01.04.2025 (вх.№5399/25), в якій заявник вказав на те, що відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2021 у справі №909/321/21 підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №71160993 і на даний час виконавче провадження щодо виконання цього наказу не завершено, а твердження боржника в запереченнях, що судовий збір не підпадає під зобов'язання щодо заміни сторони спростовується постановою Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 909/786/23.
Згідно з частинами 1 -3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 вищевказаної статті).
В судовому засіданні 03.04.2025 представник позивача (заявника) заяву про заміну сторони (боржника) у виконавчому документі підтримав. Наявність підстав для заміни боржника обґрунтовує тим, що постановою Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №909/786/23 касаційну скаргу Комунального підприємства "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 року у справі № 909/786/23 залишено без змін, якою задоволено заяву Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження, а саме замінено боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 74866664 з примусового виконання наказу від 16.02.2024, виданого у справі № 909/786/23.
Відтак, на підставі ч.4 ст.75 ГПК України, наявні підстави для заміни КП "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради - боржника за наказом Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2021 у справі №909/321/21 на його правонаступника - КП "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради.
При цьому, представник позивача підтвердив, що основна заборгованість за договором постачання природного газу №6438/18-ТЕ-15 від 04.10 2018 в розмірі 11 842 207 грн, яка стягнута рішенням суду 14.09.2021 у справі № 909/321/21 погашена відповідно до договору №124/1340 про організацію взаєморозрахунків від 23.01.2021, а на виконанні перебуває наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2021 у справі № 909/321/21 про стягнення 177 633 грн 11 коп. судового збору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки представника відповідач суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч.3 ст. 334 ГПК України).
Після розгляду заяви АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про заміну сторони (боржника), суд постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні для постановлення ухвали за наслідками її розгляду до 03.04.2025 до 12 год. 45 хв.
Однак, у зв'язку з тим, що на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшло повідомлення про замінування суду, діяльність якого була відновлення після закінчення робочого дня, суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали 04.04.2025.
Розглянувши заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони у виконавчому документі його правонаступником у справі №909/321/21, заслухавши представника заявника (стягувача), дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
За приписами ч. 5 ст. 334 ГПК України заміна боржника або стягувача у виконавчому листі можлива лише до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, заява АТ "НАК "Нафтогаз України" від 21.03.2025 (вх.№4747/25 від 24.03.2025) про заміну сторони (боржника) у виконавчому документі - наказі Господарського суду Івано-Франківської області від 21.10.2021 у справі №909/321/21, виконавче провадження по якому відкрито (постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2023) - є по суті заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Так, судом встановлено, що заборгованість за договором постачання природного газу №6438/18-ТЕ-15 від 04.10 2018 в розмірі 11 842 207 грн, яка стягнута рішенням суду 14.09.2021 у справі № 909/321/21, повністю погашена КП "Водотеплосервіс" в рамках договору про організацію взаєморозрахунків №124/1340 від 23.12.2021, укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України", АТ "Укргазвидобування", департаментом фінансів Івано-Франківської ОДА, фінансовим управлінням Калуської міської ради та КП "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2024, підписаним зі сторони АТ "НАК "Нафтогаз України" та не заперечується сторонами.
02.03.2023 відкрито виконавче провадження ВП№71160993 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/321/21 від 21.10.2021 про стягнення 177 633 грн 11 коп. судового збору, яке згідно з інформацією про виконавче провадження станом на 28.03.2025 перебуває на виконанні у Калуському ВДВС Калуського району Івано-Франківської області Західного між регіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 статті 334 ГПК України передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частина 2 цієї статті Кодексу).
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обв'язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі, якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).
Отже, зазначена норма права передбачає особливий вид правонаступництва, за борговими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб'єктом господарювання, який одержав таке майно в користування. Однією з умов цього виду правонаступництва є надання в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісного майнового комплексу (індивідуально визначеного майна) саме з вироблення теплової енергії. При цьому, вагомим є визначення конкретних видів зобов'язань суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, якими є саме зобов'язання з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2024 у справі №909/786/23, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року та постановою Верховного суду від 26.02.2025, суд задовольнив заяву Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження: замінив боржника - Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської на Комунальне підприємство "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради у виконавчому провадженні № 74866664 з примусового виконання наказу від 16 лютого 2024 року, виданого у справі № 909/786/23.
Суди у справі №909/786/23 виходили з того, що індивідуально визначене майно (у тому числі теплові мережі, будівлі та обладнання теплового розподільчого пункту), що за рішенням Калуської міської ради № 653 від 29.07.2021 було передане Комунальному підприємству "Калуська Енергетична компанія" Калуської міської ради від Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради, є комунальною власністю, розпорядження яким здійснив його власник в особі Калуської міської ради, прийнявши рішення № 653 від 29 липня 2021 року, і таке розпорядження майном відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" тягне за собою правонаступництво нового балансоутримувача - Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської за зобов'язаннями старого балансоутримувача цього майна - Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради.
Верховний Суд у справі №909/786/23 врахував те, що за цим судом судовим рішенням була стягнута саме вартість спожитого природного газу, який є енергоносієм в розумінні визначення цього поняття, що міститься у статті 1 Закону України "Про теплопостачання" (енергоносії - органічне паливо, електроенергія, альтернативні джерела енергії та поновлювані види енергії, альтернативні джерела енергії). Отже, зазначене судове рішення стосується боргових зобов'язань відповідача (Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради) з оплати спожитого енергоносія, тобто зобов'язань, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання".
Отже, у справі №909/786/23 суди замінили боржника правонаступником мотивуючи тим, що рішення суду у цій справі стосується боргових зобов'язань відповідача (Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради) з оплати спожитого енергоносія, тобто зобов'язань, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання" в розмірі 41470 083,46 грн боргу, яким також було стягнуто 622051,25 грн судового збору.
За встановлених судом обставин, у справі №909/321/21 боргові зобов'язання відповідача (Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради) з оплати спожитого енергоносія, які стягнуті рішенням суду від 14.09.2021 повністю сплачені позивачу.
Тому виконавче провадження №71160993 відкрито Калуським ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області по виконанню наказу Господарського суду від 21.10.2021 №909/321/21 виключно на суму судового збору за рішенням суду в розмірі 177 633 грн 11 коп.
Таким чином, постанова Верховного суду від 26.02.2025 №909/786/23, на яку посилається заявник, не є релевантною до обставин цієї справи, оскільки питання про заміну боржника правонаступником у справі №909/786/23 досліджувалося в контексті наявності підстав для заміни боржника на підставі судового рішення щодо боргових зобов'язань відповідача (Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради) з оплати спожитого енергоносія, тобто зобов'язань, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання", а саме наявності основного боргу за рішенням. Окремо питання щодо стягнення судового збору не досліджувалося.
Натомість, Верховний Суд, зокрема у постановах від 29.10.2019 у справі №913/945/16, від 05.04.2018 у справі №923/607/16, від 03.07.2019 у справі №910/9549/15 неодноразово викладав висновки щодо питання можливості здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником в частині стягнення витрат зі сплати судового збору.
Так, згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, заміна сторони у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, в тому числі щодо стягнення/відшкодування судового збору, характеру цивільно-правових не мають.
При цьому, ст. 520 Цивільного кодексу України передбачає заміну боржника саме у цивільному або господарському зобов'язанні.
Обов'язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов'язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин), і, відповідно, його процесуальний розподіл судом за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу в межах "позивач-відповідач" не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов'язання в межах "кредитор-боржник".
Отже, сплата суми судового збору, визначеного рішенням суду у справі №909/321/21 не є зобов'язанням у розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 28.03.2018 у справі № 906/110/16, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16 та від 27.03.2019 у справі №910/386/17.
З огляду на те, що виконавче провадження №71160993 по виконанню наказу Господарського суду від 21.10.2021 №909/321/21 відкрито тільки на суму судового збору, який, як встановлено судом вище, не є зобов'язанням у розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України, а також не є борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" надає підстави для правонаступництва, підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні №71160993 по виконанню наказу Господарського суду від 21.10.2021 №909/321/21 суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви АТ "НАК "Нафтогаз України" від 21.03.2025 (вх.№4747/25 від 24.03.2025) про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 21.03.2025 (вх.№4747/25 від 24.03.2025) про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.
Повну ухвалу складено 09.04.2025
Суддя О.В. Рочняк