вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2025 р. Справа№ 911/3330/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Радецька О.Г.;
від відповідача: Мельник О.Г.;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком»
на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024
у справі № 911/3330/23 (суддя Сокуренко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода»
про зобов'язання укласти типовий договір
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексне Управління Будинком» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про зобов'язання укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від укладання договору про централізоване водопостачання та централізоване водовідведення. У зв'язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції публічного договору, який викладений та наданий з позовною заявою.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77 ГПК України обставину того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» є управителем багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області, та не надано до суду доказів, на підставі яких суд встановив би, що позивач уповноважений на укладення типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення щодо місць загального користування багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» про зобов'язання укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022), необґрунтовані, нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
08.08.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 08.08.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі № 911/3330/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що наявність рішень прийнятих на загальних зборах співвласниками, оформленням відповідних протоколів, мають місце бути виключно в межах процедури голосування співвласниками проведеного в порядку визначеному нормами ст. 10 Закону № 417, які не можуть бути застосовані до даних обставин справи, так як не створено ОСББ як юридичну особу, що є істотною обставиною якою повністю спростовуються обставини та вимоги, покладені в основу оскаржуваного рішення. За даних обставин справи, не підлягає застосуванню і норми ст. 9-11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», на які послався суд першої інстанції, як підставу для відмови в укладенні договору, яким передбачено можливість щодо здійснення управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно із типовим договором, згідно із обранням даного управителя на загальних зборах ОСББ з подальшим укладенням з ним відповідного договору за прийнятим рішенням на загальних зборах оформленим відповідним протоколом співвласниками на даних загальних зборах ОСББ, так як дана процедура реалізується за умови наявності створеної юридичної особи ОСББ, створення якої може бути виключно у разі проведення після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку» - чого немає за даних обставин справи та не залежить від суб'єктивної волі позивача у справі, так як він не є та не може бути учасником правовідносин між забудовником бо власниками майнових прав на житлові та не житлові об'єкти нерухомого майна в даному багатоквартирному будинку, що підтверджується додатково і наданим відповідачем одному із співвласників листом за вих. № 04-04/268 від 29.09.2023, наданого ОСОБА_1 , власнику квартири АДРЕСА_1 у відповідь на заяву щодо укладення індивідуального договору з водопостачання та водовідведення (додаток).
На думку скаржника, є помилковим висновок господарського суду першої інстанції про те, що надані позивачем договори не відповідають типовому договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, як з управителем, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712, так як вимога до укладення саме такого виду договорів передбачена законодавцем до спеціального статусу юридичної особи, тобто обраної в порядку делегування повноважень управителю, обраного за результатом прийнятих рішень співвласниками багатоквартирного будинку на загальних зборах ОСББ.
Скаржник вважає за необхідне надати додаткові докази, договори укладені позивачем з іншими суб'єктами господарювання, які були залучені скаржником на договірних умовах для належного виконання ним послуг в багатоквартирному будинку № 17, які входять до предмету всіх 47 договорів про надання послуг із співвласниками та позивачем та за які співвласниками здійснюється щомісячна оплата.
Скаржник вважає, що висновок, зроблений судом першої інстанції на підставі якого суд прийняв рішення про відмову в задоволенні позову, з підстав відсутності доказів про те, що позивача було обрано управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 в порядку, визначеному Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», матеріали справи не містять та позивачем до суду не надано - є неправильними застосуванням норм матеріального права, застосування норм, які не підлягають застосуванню за даних обставин справи та не застосуванням норм спеціального законодавства, яким передбачено право на укладання прямого договору між виконавцем послуги та її споживачем.
На думку скаржника, не прийняття судом першої інстанції наданих індивідуальних договорів із всіма наявними співвласниками багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква, наданих в якості доказу, з підстав, що вони укладені не як з управителем, а в рамках правовідносин між кожним окремим співвласником багатоквартирного будинку та позивачем, що на думку суду, не відповідає нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком - є неправильним застосуванням норм даних законів у даному спорі, не підлягають застосуванню.
Скаржник наголошує, що норма ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» підлягає застосуванню у разі скликання зборів співвласників ОСББ, чого фактично неможливо реалізувати, у зв'язку із відсутністю створеної співвласниками в даному будинку юридичної особи, до повноважень органів правління якої входить скликання або не скликання відповідних зборів, відповідно за даних обставин справи дана норма закону не підлягала застосуванню, як підстава відмови в задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що згода співвласників допоміжних приміщень в багатоквартирному будинку на належне обслуговування та розпорядження цим майном позивача знайшла своє підтвердження у наданих суду прямих договорах, укладених в розрізі кожного окремого договору із кожним співвласником, яким було набуто право власності на квартиру або нежитлове приміщення в даному багатоквартирному будинку, та не вимагає для цього додаткового вчинення дій щодо скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку та прийняття ними відповідного рішення оформленого протоколом.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що нормами чинного законодавства не передбачений такий учасник житлово-комунальних правовідносин, як організація, яка надає послуги на прибудинковій території, немає такого поняття, як юридична особа з функціями управителя.
Відповідач зазначає, що у наданих позивачем договорах, останній не зазначений як управитель, предметом договорів є не послуга з управління багатоквартирним будинком, а послуга на прибудинковій території та в будинку № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква.
Також відповідач наголосив на тому, що 20.07.2024 співвласники будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква створили ОСББ «Запорізька, 17» і 16.08.2024 створене ОСББ звернулось до ТОВ «Білоцерківвода» з листом, яким повідомило про його створення, надавши копію протоколу установчих зборів, та з проханням оформлювати договірні відносини не з ТОВ «КУБ», а з ОСББ «Запорізька, 17», а також повідомило про обрану співвласниками модель організації договірних відносин, у зв'язку із чим, позивач не має жодного відношення до управління багатоквартирним будинком № 17 по вул. Запорізька у м. Біла Церква, є неналежним суб'єктом у спірних правовідносинах з відповідачем, відповідно, відсутні будь-які правові підстави в укладенні з позивачем спірного договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
08.08.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 08.08.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 року у справі № 911/3330/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3330/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» б/н від 08.08.2024 на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 розгляд справи № 911/3330/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» б/н від 08.08.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 відкладено на 13.11.2024.
У зв'язку із тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 №23195/0/15-24 суддю Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 звільнено у відставку, справа № 911/3330/23 була передана на повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024, справу № 911/3330/23 передано колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 прийнято справу № 911/3330/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 910/3330/23 призначено на 17.12.2024.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 09.12.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 05.12.2024, для розгляду справи № 911/3330/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 прийнято справу № 911/3330/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
17.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із наявністю у представника ознак гострого респіраторного захворювання станом на 16.12.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» про відкладення розгляду справи № 911/3330/23 - задовольнити. Відкладено розгляд справи № 911/3330/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 на 04.02.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 911/3330/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 до 25.02.2025.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, зміни колегії суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/3330/23 розглядалась протягом розумного строку.
Позиція учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.02.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 17.11.2021 проведено державну реєстрацію створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» (позивач) та внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 101028102000000128, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.11.2021 за № 322818133055.
Відповідно до п. 2.1 наявного в матеріалах справи Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком», затвердженого рішенням засновника (учасника) ТОВ «Комплексне управління будинком» від 16.11.2021 за № 1, метою Товариства є здійснення діяльності з насичення ринку товарів, послуг і робіт, задоволення громадських і приватних потреб у продукції, роботах і послугах Товариства, та за рахунок цього отримання прибутку для розвитку Товариства і реалізації соціальних та економічних інтересів його Учасників.
За змістом п. 2.3 Статуту позивача, видами діяльності ТОВ «Комплексне управління будинком» є: комплексне обслуговування об'єктів (код КВЕД 81.10); управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (код КВЕД 68.32); електромонтажні роботи (код КВЕД 42.21); монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22); інші будівельно-монтажні роботи (43.29); загальне прибирання будинків (код КВЕД 81.21); інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів (код КВЕД 81.22); надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (код КВЕД 63.99); діяльність у сфері права (код КВЕД 69.10); діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (код КВЕД 69.20); діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10); обслуговування систем безпеки (80.20).
Основним видом діяльності є комплексне обслуговування об'єктів (код КВЕД 81.10), що підтверджується як рішенням засновника (учасника) ТОВ «Комплексне управління будинком» від 16.11.2021 за № 1, так і відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
30.12.2021 єдиним учасником ТОВ «Комплексне управління будинком» прийнято рішення № 41, пунктом 1 якого надано учаснику товариства - ОСОБА_3, повноваження прийняти з 31.12.2021 року на обслуговування багатоквартирний будинок № 17 по вул. Запорізька в міста Біла Церква, Київської області.
Відповідно до пп. 2, 3 рішення № 41 від 30.12.2021, надано учаснику товариства - ОСОБА_3, повноваження укласти із співвласниками багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в міста Біла Церква, Київської області договори про надання послуг у відповідності до основних видів діяльності товариства, зазначених в частині 2.3 Статуту; укласти договори з постачальниками послуг (комунальних, житлово-комунальних та інших послуг необхідних для забезпечення надання послуг співвласникам багатоквартирного будинку №17 по вул. Запорізька в міста Біла Церква, Київської області;
Пунктом 4 рішення № 41 від 30.12.2021, надано учаснику товариства - ОСОБА_3, повноваження з надання права на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» типового договору за моделлю організації договірних відносин з ТОВ «Білоцерківвода», а саме, з укладання типового Договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в будинку № 17 по вулиці Запорізька, міста Біла Церква Київська область та підпису всіх необхідних документів.
31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еркер» та позивачем підписано акт приймання-передачі закінченого будівництвом та підключеного до інженерних мереж багатоквартирного будинку, ключів від: квартир, нежитлових приміщень, місць загального користування в будинку та технічної документації будинку № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква, Київської області № 4477 від 31.12.2021, згідно із п. 1 якого, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», п. 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 197 від 30.04.2014, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 176 від 17.07.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 930/32382 від 16.08.2018 (далі - наказ), затверджено Перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, (далі - перелік). Перелік наведений у вказаному акті.
Відповідно до п. 2 акта № 4477 від 31.12.2021, згідно із п. 12, ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.
Згідно із Переліком за Наказом (І) та ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (II) ТОВ «Будівельна компанія «Еркер» передає, а позивач, приймає - відповідно до проектної документації закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж багатоквартирний будинок № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква, Київської області, ключі від: квартир, нежитлових приміщень, місць загального користування в Будинку та технічну документацію будинку у складі: А. додаток № l до акта № 4477 від 31.12.2021 - Перелік технічної документації на багатоквартирний будинок згідно Наказу та Переліку. Б. Додаток № 2 до акта № 4477 від 31.12.2021 - ключі від: квартир, нежитлових приміщень, місць загального користування в будинку.
Також у акті № 4477 від 31.12.2021 сторони засвідчили, що сторона-1 передала, а позивач прийняв: житловий комплекс - багатоквартирний будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземним, надземними та прибудинковими паркінгами № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква, Київської області, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210300000:03:022:0015; технічну документацію на багатоквартирний будинок згідно Переліку за Наказом; повного та комплектного складу ключів від: квартир, нежитлових приміщень, місць загального користування в будинку. Стан житлового комплексу - багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква, Київської області - задовільний.
В матеріалах справи наявний сертифікат № ІУ123210831877 від 10.09.2021 відповідності закінченого будівництвом об'єкта - багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, розташованого за адресою 09100, Київська обл., Білоцерківський район, Білоцерківська територіальна громада, м. Біла Церква (станом на 01.01.2021), вулиця Запорізька, б. 17, проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
В сертифікаті № ІУ123210831877 від 10.09.2021 зазначено, що останній видається на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 31.08.2021.
09.11.2021 Білоцерківською міською радою прийнято рішення № 765 «Про присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна (новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еркер», пунктом 1 якого присвоєно об'єкту нерухомого майна, а саме: новозбудованому багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями, згідно Сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України з кадастровим номером 3210300000:03:022:0015, наступну адресу: № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква Київської області (копія рішення наявна матеріалах справи).
Відповідно до п. 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 за № 60 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства № 279 від 13.10.2014), виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (відповідач) є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Біла Церква.
Відповідно до пп. 4.1, 4.2 Статуту ТОВ «Білоцерківвода», товариство здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку та наступного його розподілу між учасниками товариства. Товариство вправі здійснювати будь-які види господарської діяльності, що не суперечать законодавству України (предмет діяльності), зокрема водопостачання, каналізація, поводження з відходами (у тому числі централізоване водопостачання та водовідведення).
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Білоцерківвода» є забір, очищення та постачання води (код КВЕД 36.00).
Позивач вказує на те, що він здійснює обслуговування багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька м. Біла Церква. Київської області та є суб'єктом господарювання, наділеним повноваженнями на виконання функцій з утримання багатоквартирного будинку № 17, забезпечує належне надання комунальних послуг в даний багатоквартирний будинок.
Позивач стверджує, що багатоквартирний будинок № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква, Київської області є новобудовою, з 31.12.2021 знаходиться в повному обслуговуванні позивача, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи сертифікат відповідності закінченого будівництвом багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщенням № ІУ123210831877 від 10.09.2021 та акт приймання-передачі закінченого будівництвом та підключеного до інженерних мереж багатоквартирного будинку, ключів від: квартир, нежитлових приміщень, місць загального користування в будинку та технічної документації будинку № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква, Київської області № 4477 від 31.12.2021, укладений між ТОВ «Будівельна компанія «Еркер» та позивачем.
Позивач посилається на приписи ч. 12. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за змістом якої замовник будівництва зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію. Наведені приписи Закону, на переконання позивача, наділяють його функціями виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку № 17 по вул. Запорізька, що узгоджується та передбачено нормами ч. 5 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Отже, на думку позивача, актом приймання-передачі закінченого будівництвом та підключеного до інженерних мереж багатоквартирного будинку № 4477 від 31.12.2021 підтверджується утримання спірного багатоквартирного будинку саме позивачем по справі, що узгоджується з нормою ч. 12. ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», правомірність управління спірним багатоквартирним будинком позивачем.
Згідно із поясненнями позивача, виконавчим органом місцевої ради міста Біла Церква, на території якої розташований багатоквартирний будинок № 17 по вул. Запорізька, не призначався на конкурсних засадах управитель в спірному багатоквартирному будинку, не делегувалися органом місцевої влади або її виконавчим органом відповідно до передбаченої законодавством процедури повноваження іншому органу - суб'єкту владних повноважень, функції зі здійснення управлінням спірним багатоквартирним будинком відповідно до ч. 5 внесених змін до статті 27 ст. 13 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У зв'язку із цим, на переконання позивача, належним суб'єктом господарювання у спірних правовідносинах з відповідачем є позивач.
Позивач стверджує, що він є юридичною особою, яка в силу норм Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наділена функціями зі здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, надання необхідного рівня та якості житлово-комунальних послуг співвласникам, тобто за своїми функціями прирівнюється до управителя багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква.
Позивач зазначив, що він за договорами із співвласниками багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в місті Біла Церква забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи копії договорів, укладених між позивачем та співвласниками багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква.
На переконання позивача, враховуючи, що будинок введено в експлуатацію 10.09.2021, що підтверджується сертифікатом № ІУ123210831877 від 10.09.2021, з урахуванням того, що в даному багатоквартирному будинку не створено юридичну особу - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а органом місцевого самоврядування не було призначено у визначеному законом порядку на конкурсних засадах управителя багатоквартирного будинку, з огляду на те, що спірний багатоквартирний будинок було передано позивачу від забудовника відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та з урахуванням того, що обслуговування будинку здійснюється на підставі цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених між позивачем та окремими співвласниками квартир/нежитлових приміщень, на переконання позивача він наділений законними повноваженнями на укладання типового договору з відповідачем.
Позивач посилається на приписи ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими передбачено статус особи, яка здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги. Тобто, за ствердженням позивача, за своїми функціями позивач належить до споживача з належними йому функціями, передбаченими нормами статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.
Позивач зазначив, для належного забезпечення зобов'язань з утримання багатоквартирного будинку, захисту прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку, є необхідним укладення з відповідачем договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в багатоквартирний будинок № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква, водночас, відповідач є єдиним виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в місті Біла Церква Київської області.
Позивач наголошує, що з метою належного надання співвласникам житлово-комунальних послуг та отримання співвласниками послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових мереж будинку) позивач неодноразово звертався до ТОВ відповідача з проектом типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731.
19.08.2022 позивач звертався до відповідача з листом вих. № 34/2022 від 18.08.2022, яким направив відповідачу в паперовій формі для підписання два примірники типового договору № 5731 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. На підтвердження направлення вказаного листа з додатками, позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 0911900543479 від 19.08.2022.
Однак, відповідачем не було повернуто позивачу підписаний з боку відповідача примірник типового договору.
24.02.2023 позивач направив відповідачу повторну пропозицію про укладення договору з позивачем типового договору № 5731 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.08.2022, в якому позивач, у зв'язку з відмовою в укладанні типового договору № 5731 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, в наданій редакції від 01.01.2023, в якій було вказано вузли комерційного обліку централізованого водопостачання, заводський номер засобу вимірювальної техніки 1. IPERL8SE0121762747 (основний ввід, місце встановлення - насосна, ввід в будинок); 2. IPERL8SE0121930694 (резервний пожежний ввід, місце встановлення - насосна, ввід в будинок), в яких було зазначено два загальнобудинкові засоби обліку централізованого водопостачання. У зв'язку із цим позивач просив відповідача: 1. Зняти з розгляду надані 16.02.2023 із заявою про надання завірених ТОВ «Комплексне управління будинком» примірники типового договору № 5731 від 01.01.2023 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (у редакції ч. 3 договору: заводський номер засобу вимірювальної техніки 1. IPERL8SE0121762747 (основний ввід, місце встановлення - насосна, ввід в будинок; 2. IPERL8SE0121930694 (резервний пожежний ввід, місце встановлення - насосна, ввід в будинок). 2. Розглянути та підписати надані належним чином завірені два примірники типового договору № 5731 від 01.08.2022 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зміненій редакції ч. 3 договору (в редакції внесених змін до частини третьої договору, в якій вказуються вузли обліку місць загального користування багатоквартирного будинку, заводський номер, найменування та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки - MTK-UA 32/260 10(R80) Т50 № 202001002888). Згідно із відбитком штемпелю відповідача, що міститься на першому аркуші повторної пропозиції від 24.02.2023, вказану пропозицію відповідач отримав 24.02.2023. Проте, відповідач підписаний зі свого боку примірник типового договору не повернув.
Згідно із поясненнями позивача, на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/717/23 між тими самими сторонами про зобов'язання укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Позов ТОВ «Комплексне управління будинком» в межах розгляду справи № 911/717/23 було залишено позивачем без розгляду з метою мирного врегулювання спору щодо укладення спірного договору, проте договір між сторонами укладено не було.
Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2023 у справі № 911/717/23 заяву ТОВ «Комплексне управління будинком» про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву ТОВ «Комплексне управління будинком» до ТОВ «Білоцерківвода» про зобов'язання укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у справі № 911/717/23 залишено без розгляду.
В подальшому, 27.06.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою вих. № 2706/23/Г про укладення договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, у якій позивач зазначив, що вказаний договір станом на дату складення заяви не укладено, спір з приводу укладення договору триває. У заяві позивач зазначив, що під час проведення чергового комісійного обстеження вузлів обліку води багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька, м. Біла Церква Київської області за участю співвласників та ТОВ «КУБ», в ході якого було обстежено всі вузли обліку води в даному будинку, про що складено відповідний акт обстеження вузлів розподільного та комерційного обліку централізованого водопостачання від 02.06.2023. Для укладення типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85), в частині 3 тексту таблиць 1, 2 якого зазначено відомості про відповідні засоби обліку, та з метою врахування всіх істотних умов договору, зазначених в частинах 3 даного договору № 5731, позивач додатково до заяви долучив примірник акта обстеження вузлів розподільного та комерційного обліку централізованого водопостачання від 02.06.2023. Враховуючи вказані обставини, позивач просив відповідача розглянути та підписати два примірники типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731 (в редакції частини третьої якого вказуються вузли обліку води: 1) IPERL8SE № 0121762747; 2) IPERL8SE № 0121930694; 3). MTK-UA 32/260 10 (R80) Т50 №202001002888; 4) GIDROTEK Е-Т 1,6-U № 00544676; 5) GIDROTEK Е-Т 1,6-U №00645541; 6) GIDROTEK Е-Т 1,6-U №00544016. Листом позивач направив відповідачу для розгляду та підписання примірники типового договору № 5731, в редакції внесених змін до частини третьої договору, в якій вказуються вузли обліку місць загального користування багатоквартирного будинку, заводський номер, найменування та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки - MTK-UA 32/260 10(R80) Т50 № 202001002888.
У відповідь на вказану вище заяву відповідач направив позивачу лист № 1-04/09-1887 від 21.07.2023 щодо оформлення договірних відносин, в якому не погодився із підписанням договору у запропонованій позивачем редакції договору. Відповідач в листі зазначив, що договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення має укладатися із ТОВ «КУБ» на весь обсяг спожитих у будівлі послуг, визначений за показаннями засобів вимірювальної техніки вузлів комерційного обліку, як експлуатуючою організацією, яка прийняла весь житловий комплекс - багатоквартирний будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними, наземними та прибудинковими паркінгами № 17 по вул. Запорізькій, технічну документацію на багатоквартирний будинок, повний та комплектний склад ключів від квартир, нежитлових приміщень, місць загального користування в будинку. Відповідач у листі зазначив, що укладення ТОВ «КУБ» договору про надання послуг на централізоване водопостачання та водовідведення лише на місця загального користування багатоквартирного будинку буде можливими при виконання вимог чинного законодавства, зокрема: 1) у новозбудованому будинку власники мають зареєструвати право власності на приміщення, кількість яких має бути не менше половини приміщень в будинку, для можливості прийняття рішень щодо управління будинком (ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»); 2) надати виконавцю послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення протокол зборів співвласників про обрання управителя; 3) управитель житлового будинку має повідомити Товариству про обрану модель договірних відносин, надати копію протоколу зборів співвласників про обрання моделі договірних відносин. Крім того відповідач у листі наголосив на тому, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Типовим договором з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженим постановою КМУ від 05.07.2019 № 690, не передбачено внесення відомостей про розподільні засоби обліку. Більше того, вузли розподільного обліку, зазначені у таблиці 2 п. 3.1 надісланого позивачем договору (MTK-UA32/260 10 (R80) T50 № 202001002888, GIDROTEK E-T 1,6-U № 00544676, GIDROTEK E-T 1,6-U № 00645541, GIDROTEK E-T 1,6-U № 00544016), відсутні на абонентському обліку у ТОВ «Білоцерківвода». Також відповідач, серед іншого, не погодився із розміром пені, що зазначений позивачем в п. 32 надісланого проекту договору. Враховуючи викладене, ТОВ «Білоцерківвода» повернуло без підпису позивачу надані ним разом із заявою від 27.06.2023 два примірники типового договору № 5731. Разом з цим, відповідач направив позивачу два примірники договору № 6800 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та запропонував позивачу оформити вказаний договір належним чином, підписати, скріпити печаткою та в установлений законом термін примірник повернути відповідачу.
15.08.2023 позивач направив відповідачу лист вих. № 1508/23 у відповідь на лист № 1-04/09-1887 від 21.07.2023 щодо оформлення договірних відносин. У вказаній відповіді позивач зазначив, що запропоновані відповідачем істотні умови договору № 6800 з додатками є неприйнятими позивача, а запропонований договір, на думку позивача, за своїм правовим змістом є колективним договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. У зв'язку із цим позивач не надав згоди на укладення договору з додатками «Про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» та залишило їх без підписання. На підтвердження направлення вказаного листа, позивачем долучено до матеріалів справи поштову накладну та фіскальний чек за № 0911200564912 від 15.08.2023. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказане поштове відправлення було вручено відповідачу 17.08.2023.
Проте, як зазначив позивач, спір щодо укладення типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85), з урахуванням внесених змін до частини третьої договору, в якій вказуються вузли обліку місць загального користування багатоквартирного будинку, заводський номер, найменування та умовне позначення типу засобу вимірювальної техніки - MTK-UA 32/260 10(R80) Т50 № 202001002888, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом триває.
Позивач вважає викладені відповідачем у листі № 1-04/09-1887 від 21.07.2023 підстави для відмови в укладенні типового договору незаконними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства з урахуванням правового статусу позивача. Відповідачем неправомірно поставлено споживача (позивача) в залежність від правовідносин з іншими суб'єктами, з іншими обставинами, які не ґрунтуються на законі, наслідком чого є грубе порушення прав споживача - позивача, в тому числі, співвласників багатоквартирного будинку.
При цьому позивач зауважив, що послуга з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення позивачу фактично не надається, оскільки кран перед засобом обліку води, встановлений в місці загального користування, опломбований в закритому положенні (стані).
Позивач наголосив на тому, що згідно із вимогами чинного законодавства, укладення між сторонами договору про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з позивачем є обов'язковим у разі наявності у відповідача можливості надання відповідної послуги. На підтвердження наявності у відповідача можливості надання позивачу послуги відповідно до вимог закону на підставі типового договору, позивач долучив до матеріалів справи проект внутрішнього водопроводу і каналізації багатоквартирного будинку по вул. Запорізькій, № 17, у м. Біла Церква, Київської області з додатками, договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з індивідуальним споживачем будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна № 7184 від 19.04.2021, укладеного між ТОВ «Білоцерківвода» та ТОВ «БК «Еркер» з додатками (додатки), акти опломбування засобів обліку води, та обстеження об'єкта, складенні відповідачем від 09.02.2022, паспорт лічильника води зав. № 20200100288 MTK-UA 32/260 10 (R80) Т50, акти опломбування вузла комерційного (розподільного) обліку на абонентський облік, фотокопії лічильників вузла комерційного (розподільного) обліку та фотокопії встановлених ТОВ «Білоцерківвода» пломб (№ 202001002888), відеофіксацію вузлів обліку. Вказані вище докази, на переконання позивача, додатково підтверджують наявність у відповідача підстав для укладення з позивачем типового договору за вибраною позивачем моделлю - договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
На думку позивача, ухилення сторони договору від прийнятих на себе зобов'язань, визначених законом на підставі типового договору, надає позивачу право в судовому порядку зобов'язати відповідача укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оскільки позивач, на його думку, є належним суб'єктом у спірних правовідносинах з відповідачем у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690, позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, у наведеній позивачем редакції.
Окрім типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, позивач також просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаток № 1 до типового договору «Уточнення істотних умов закупівлі».
Водночас, відповідач заперечує обставину того, що позивач є управителем багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що співвласниками багатоквартирного будинку на загальних зборах в порядку ст. 9, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» було обрано позивача як управителя багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква, як і не надано доказів затвердження ціни послуг за таке управління. З огляду на наведене, відповідач вважає, що позивач, в порушення вимог чинного законодавства, самовільно визначив себе управителем багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька у м. Біла Церква. Крім того відповідач, посилаючись на ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст. 15 «Про житлово-комунальні послуги», наголошує на тому, що не кожна юридична особа є управителем, оскільки для отримання статусу управителя така особа має бути обрана управителем за рішенням співвласників відповідного багатоквартирного будинку або призначена за результатами конкурсу, а також має бути укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідач звертає увагу, що позивач, звертаючись до відповідача із пропозицією укласти типовий договір, не надав ні протокол зборів співвласників про обрання позивача управителем спірного багатоквартирного будинку, ні договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який би відповідав умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. На переконання відповідача, долучені позивачем до позовної заяви договори про надання послуг, укладені між позивачем та окремими власниками квартир/нежитлових приміщень, не є договорами про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та не відповідають типовому договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018; у вказаних договорах позивач не визначений як управитель, предметом договорів не є послуга з управління багатоквартирним будинком № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква.
Крім того відповідач наголосив на тому, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до повноважень зборів співвласників належить вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги), проте позивач не надав відповідачу рішення загальних зборів щодо обраного варіанту оформлення договору.
Відповідач також зауважив, що обраний позивачем для визнання судом укладеним договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022), не є публічними договором приєднання, про що помилково стверджує позивач у позові.
Відповідач вважає, що запропонована позивачем редакція типового договору не містить жодного пункту, яким передбачено обов'язок позивача здійснювати обслуговування зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення до будинку.
Відповідач зауважив, що як вбачається із спірного договору, адресою отримання послуг позивачем зазначає місця загального користування багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька. Щодо використання позивачем води при здійсненні своїх обов'язків щодо утримання будинку та прибудинкової території відповідач зазначив, що вузли розподільного обліку, зазначені позивачем у спірному договорі (МТК-UA 32/260 10(R80) T50 № 202001002888, GIDROTEK E-T 1,6-U № 00544676, GIDROTEK E-T 1,6-U № 00645541, GIDROTEK E-T 1,6-U № 00544016), не можуть обліковувати всі витрати води позивача при здійсненні своїх функцій з утримання багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька. На думку відповідача, оскільки позивач стверджує, що багатоквартирний будинок знаходиться в повному обслуговуванні позивача, укладати договір про надання послуг необхідно не лише на місця загального користування, а на весь багатоквартирний будинок. Позивач не надав відповідачу рішення загальних зборів щодо обраного варіанту оформлення договору, пояснюючи це неможливістю проведення зборів співвласників, оскільки у даному новозбудованому багатоквартирному будинку не зареєстровано право власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень.
Як зазначив відповідач, з метою належного оформлення договірних відносин про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, до моменту скликання загальних зборів співвласників та визначення моделі організації договірних відносин, 21.07.2023 відповідач листом № 1-04/09.02-2151 було запропоновано позивачу, як юридичній особі, яка згідно акта приймання-передачі прийняла весь багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 та всю технічну документацію на нього, укласти договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 6800. Враховуючи, як зазначив відповідач, відсутність необхідної кількості співвласників багатоквартирного будинку для реалізації процедури зі скликання та проведення загальних зборів, необхідної для вибору управителя в порядку, визначеному чинним законодавством, як перехідний етап до моменту скликання загальних зборів, відповідачем було запропоновано позивачу як юридичній особі (не як ОСББ чи управителю) договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 6800, який, за ствердженням відповідача, може бути укладений як тимчасовий до моменту проведення загальних зборів співвласників та міг діяти перехідним етапом до моменту проведення загальних зборів та оформлення відповідного протоколу про обрання моделі договірних відносин. На переконання відповідача, ТОВ «Комплексне управління будинком» як експлуатуюча організація, якій передана вся документація щодо будинку, володіє всією інформацією про співвласників, кількість проданих квартир, відповідно, про можливість проведення загальних зборів. Під час переговорів щодо укладення спірного договору відповідачем не раз запитувалася інформація щодо кількості проданих квартир та нежитлових приміщень для визначення, чи проведена державна реєстрація права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку, що є умовою для проведення загальних зборів. Проте, така інформація надана не була, у ТОВ «Білоцерківвода» відсутня жодна інформація щодо даного будинку, його співвласників тощо.
Також відповідач звернув увагу, що рішення № 41 єдиного учасника позивача від 30.12.2021, додане до позову, викликає сумніви з приводу його достовірності, оскільки, п. 4 даного рішення передбачає повноваження учасника укладати типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, при цьому, дана форма договору була затверджена 02.02.2022 постановою КМУ № 85, тобто, після прийняття рішення № 41 (30.12.2021).
Також відповідач не погоджується з п. 32 спірного договору, в якому визначено «у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 гривень, але не більше 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу», оскільки, на думку відповідача, розмір пені 0,01 грн є несправедливим та жодним чином не обґрунтованим позивачем.
Щодо додатку № 1 до договору, відповідач зазначив, що не погоджується із ним та вважає, що додаток № 1 не є релевантним до спірних правовідносин, оскільки відповідач не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, не має у загальних зборах учасників голосів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, не має у статутному капіталі державної або комунальної частки, не володіє спеціальними або ексклюзивними правами. Відтак, відповідач не має ознак, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» для замовників, у зв'язку із чим обов'язок проведення процедур публічних закупівель, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі», на відповідача не поширюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Якщо позивач просить суд зобов'язати/спонукати відповідача укласти договір у редакції, викладеній ним у позовній заяві, з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно із ст. 5 ГПК України.
У даній справі вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85), відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Частиною 3 ст. 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Отже, з огляду на те, що в ринкових умовах господарювання договори повинні укладатися, як правило, на основі вільного волевиявлення сторін, перелік випадків, коли можливе укладання господарських договорів за рішенням суду, обмежений.
Так, господарські суди розглядають спори про спонукання до укладання договору чи спори з умов договору (коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов і передали розбіжності не розгляд суду) у разі, якщо: договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов'язковим для відповідного суб'єкта господарювання; існує публічне зобов'язання суб'єкта господарювання; укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору; якщо це передбачено угодою сторін.
Зі змісту ст. 187 ГК України вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови.
Так, позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з пропозицією щодо укладення типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85), проте відповідач неправомірно ухиляється від укладення вказаного договору, що порушує право позивача як споживача, в тому числі, побутових споживачів-співвласників багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій в місті Біла Церква, в укладенні такого договору та, як наслідок, отримання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема послуг з централізованого водопостачання є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 затверджено Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до п. 1 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.
У пункті 5 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, вказано, що послуги надаються споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуг, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - договір), та вимогами цих Правил.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов'язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Статтями 13-15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Так статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85), затверджено типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Як вже зазначалось, позивач стверджує, що він є юридичною особою, яка в силу норм Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наділена функціями зі здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, надання необхідного рівня та якості житлово-комунальних послуг співвласникам, тобто позивач, за своїми функціями прирівнюється до управителя багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква, а оскільки будинок введено в експлуатацію 10.09.2021, що підтверджується сертифікатом № ІУ123210831877 від 10.09.2021, з урахуванням того, що в даному багатоквартирному будинку не створено юридичну особу - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а органом місцевого самоврядування не було призначено у визначеному законом порядку на конкурсних засадах управителя багатоквартирного будинку № 17, з огляду на те, що даний багатоквартирний будинок було передано позивачу від забудовника відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також з урахуванням того, що обслуговування будинку здійснюється на підставі цивільно-правових договорів про надання послуг, укладених між позивачем та кожним співвласником квартири та нежитлових приміщень, позивач наділений законними повноваженнями на укладання з відповідачем типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022).
Як вбачається із матеріалів справи та зазначає позивач, останній неодноразово звертався до відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з пропозицією про укладення типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, проте відповідач відмовляється від укладення вказаного договору.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022).
Як вбачається із договору № 5731 позивача визначено, як споживача послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а адресою отримання послуги зазначено приміщення - місця загального користування багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій в місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області.
В пункті 3.1 договору, який позивач просить зобов'язати укласти відповідача, зазначено, що будівля (приміщення загального користування) обладнана вузлом розподільного обліку централізованого водопостачання для забезпечення технічних потреб багатоквартирного будинку та належного санітарно-технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення, утримання прибудинкової території будинку( в т.ч. поливу).
Таким чином, позивач фактично просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним, як юридичною особою та користувачем будівлі (приміщення у будівлі), типовий договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 5731 з метою обслуговування місць загального користування багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій в місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, на якій правовій підставі позивач є користувачем місць загального користування багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: вул. Запорізька, буд. 17, м. Біла Церква, Білоцерківський р-н, Київська область.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Аналогічна норма закріплена в ч. 2 ст. 382 ЦК України, за змістом якої усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Отже, за змістом наведених вище норм Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вбачається, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а також може здійснюватись управителем або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно із пп. 12, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;
Управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Отже розпорядження та управління спільним майном багатоквартирного будинку, яким є приміщення загального користування, відноситься до повноважень зборів співвласників відповідного багатоквартирного будинку.
Управління спільним майном багатоквартирного будинку може здійснюватись управителем багатоквартирного будинку на підставі договору про управління багатоквартирним будинком або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку), утвореним у визначеним законом порядку.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов'язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуг; 6) порядок оплати послуг; 7) порядок і умови внесення змін до договору; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження дії та розірвання договору.
Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Управитель протягом одного місяця з дня підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов'язаний надати під власноручний підпис або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом управителя. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника примірник договору в електронній формі надсилається йому на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій за контактними даними, зазначеними у заяві. У такому разі надання такому співвласнику або надсилання йому рекомендованим листом примірника договору не вимагається.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 затверджено Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 994 від 22.09.2021).
Дослідивши долучені позивачем до позовної заяви договори про надання послуг, укладені між позивачем та власниками (користувачами) квартир/нежитлових приміщень в будинку № 17 по вулиці Запорізькій в м. Біла Церква Київської області в кількості 46 шт. (всього квартир в будинку 143 відповідно до сертифіката № ІУ123210831877 від 10.09.2021), колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що предметами вказаних договорів хоча і є послуги, які можуть бути віднесені до складу послуги з управління будинком, проте предметом таких договорів не є послуга з управління багатоквартирним будинком № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква, у зв'язку із чим, не можуть бути прийняті в якості доказу обрання позивача як управителя багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій в м. Біла Церква Київської області, оскільки не відповідають нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Правилам надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Крім того, зазначені договори не відповідають типовому договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712.
Також колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що у вказаних вище договорах позивач не визначений як управитель багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», оскільки предметом договорів не є послуга з управління багатоквартирним будинком № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква, а будь-яких інших доказів, на підставі яких можна дійти висновку про те, що позивача було обрано управителем багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій в порядку, визначеному Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», матеріали справи не містять та позивачем до суду не надано.
Як вже зазначалось, управління спільним майно співвласників багатоквартирного будинку, яким є приміщення загального користування, здійснюється його співвласниками або, за рішенням співвласників, функції з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Доводи скаржника про те, що відповідно до рішення єдиного учасника позивача № 41 від 30.12.2021, а саме пунктом 4, надано повноваження з укладання типового договору за моделлю організації договірних відносин з відповідачем, з укладання типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в будинку № 17 по вулиці Запорізька, міста Біла Церква Київська область та підпису всіх необхідних документів, є безпідставними оскільки за вказаним вище договором позивачем визначено позивача як споживача послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а адресою отримання послуги зазначено приміщення - місця загального користування багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій в місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області.
Крім того, рішення єдиного учасника № 41 від 30.12.2021 про надання учаснику позивача повноваження на укладання з відповідачем типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення прийнято до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85, а до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 85 існували наступні типові договори: - типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем); - типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем); - типовий договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; - типовий договір з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; - типовий колективний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, позивачем не доведено суду жодними належними та допустимими доказами того, що він є самостійним власником або користувачем місць загального користування багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій в місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області та уповноважений від свого імені укладати типовий договір з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на місця загального користування, як і доказів того, що позивач має статус колективного споживача та уповноважений співвласниками багатоквартирного будинку № 17 по вулиці Запорізькій на укладання від власного імені договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на місця загального користування.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги) відноситься до повноважень зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Також матеріалах справи відсутні докази вибору співвласниками багатоквартирного будинку № 17 по вулиці по вулиці Запорізькій в місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області такої моделі договірних відносин з виконавцем комунальної послуги - відповідачем, як укладення типового договору з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на місця загального користування в багатоквартирному будинку № 17 по вулиці Запорізька, міста Біла Церква Київської області.
Тобто, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підставі яких можна дійти висновку про те, що позивач уповноважений на вибір від імені співвласників багатоквартирного будинку моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги), зокрема шляхом прийняття рішення єдиного учасника позивача.
Доводи скаржника про те, що утримання спірного багатоквартирного будинку саме позивачем підтверджується актом приймання-передачі закінченого будівництвом та підключеного до інженерних мереж багатоквартирного будинку № 4477 від 31.12.2021, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки не дають підстав для висновку про те, що внаслідок передачі закінченого будівництвом та підключеного до інженерних мереж житлового будинку, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, експлуатуючій організації, остання в силу вимог ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» автоматично стає управителем відповідного житлового будинку, оскільки, управителем багатоквартирного будинку є фізична або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції з управління багатоквартирним будинком на підставі договору, укладеного відповідно до типової форми, затвердженої Кабінетом Міністрів України, крім того, чинним законодавством України не передбачено право забудовника або особи, якій було передано закінчений будівництвом житловий будинок, самостійно, без згоди інших співвласників багатоквартирного будинку, визначати управителя такого будинку.
Також безпідставними є доводи позивача про те, що лічильник МТК-UA 32/260 10(R80) T50 № 202001002888 (який зазначений в п. 1 таблиці 2 підп. 3.1 п. 3 договору, редакцію якого позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти) опломбований відповідачем, що свідчить про визнання відповідачем позивача як споживача, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази того, що лічильник МТК-UA 32/260 10(R80) T50 № 202001002888 перебуває на обліку у відповідача та опломбований ТОВ «Білоцерківвода» (акт про взяття вузла комерційного (розподільного) обліку на абонентський облік, акт пломбування тощо), крім того відсутні докази того, що лічильники GIDROTEK E-T 1.6-U № 00544676, GIDROTEK E-T 1.6-U № 00645541 та GIDROTEK E-T 1.6-U № 00544016(зазначені в пп. 2-4 таблиці 2 підп. 3.1 п. 3 договору, редакцію якого позивач просить зобов'язати відповідача укласти) перебувають на обліку у відповідача та опломбовані останнім, водночас, акт обстеження вузлів розподільного та комерційного обліку централізованого водопостачання в будинку № 17 по вул. Запорізькій в м. Біла Церква Київської області від 02.06.2023 складений за відсутності представника відповідача.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на те, що за наслідками розгляду даної справи посилання позивача про те, що він є управителем багатоквартирного будинку № 17 по вул. Запорізька в м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області та, як наслідок, є належним суб'єктом у спірних правовідносинах з відповідачем, не знайшли свого підтвердження, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, з підстав, викладених вище, водночас, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Щодо долучених до апеляційної скарги додаткових доказів, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для їх врахування, оскільки скаржником не об'єктивних обставин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції.
Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексне управління будинком» на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2024 у справі № 911/3330/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 911/3330/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 09.04.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич