Справа №752/4186/24
Провадження №2/752/3739/24
03 квітня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника позивача Молчанової Н.В.,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням інфляційних втрат та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-
Адвокат Молчанова Наталія Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17 березня 2021 року ОСОБА_1 дав в борг відповідачу грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що на момент передачі складало в еквіваленті 420 000 грн.
На підтвердження передачі грошей відповідачем власноруч написана розписка, згідно з якою вона зобов'язалася повернути кошти в наступні терміни: повернути 120000 грн. (еквівалент - 4285,00 доларів США) до 01 серпня 2021 року, повернути 300000 грн. (еквівалент - 10715,00 доларів США) до 01 січня 2022 року.
Також при передачі коштів була присутня ОСОБА_3 , яка написала відповідну розписку про передачу позивачем коштів відповідачу в борг.
Відповідач свої зобов'язання згідно договору та вказані в борговій розписці строки не виконала, гроші не повернула.
Станом на 20.02.2024 згідно з інформацією на офіційному сайті Національного банку України офіційний курс гривні щодо долару США становить 38,2847 грн. за 1 долар США.
Таким чином, станом на 20.02.2024 основна заборгованість відповідача становить 574270,50 грн., а загальна заборгованість становить 844299,69 грн. та складається з суми боргу, інфляційного збільшення в розмірі 223874,20 грн. та штрафних санкцій в розмірі 46154,99 грн.
Вартість витрат позивача на правничу допомогу складає 40000 грн.
Просила стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 844299,69 грн. та судові витрати.
04.03.2024 постановлено ухвалу про залишення позову без руху.
09.04.2024 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
10.07.2025 представник відповідач подав відзив на позовну заяву, який суд залишає без розгляду з огляду на пропуск строку на його подання.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
17.03.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір займу, за умовами якого остання отримала в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 доларів США та 5000 доларів США, загалом 15000 доларів США, що еквівалентно сумі 420 000 грн., які зобов'язалась повернути в строк до 01.01.2022: 120000 грн. повертає до 01.08.2021, 300000 грн. повертає до 01.01.2022. Гроші в сумі 420000 грн. отримала в повному обсязі.
Оригінал зазначеної розписки був оглянутий у судовому засіданні.
Відомості про виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного договору відсутні.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
В силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.2 ст. 533 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.
Судом встановлено, що 17.03.2021 між сторонами був укладений договір позики, за умовами якого відповідач отримала в борг грошові кошти в загальній сумі 420000 грн.
Грошові кошти в розмірі 420000 грн. відповідач мала повернути в строк до 01.01.2022, при цьому частину коштів в сумі 120000 грн. вона зобов'язалась повернути в строк до 01.08.2021, а решту коштів в сумі 300000 грн. - в строк до 01.01.2022.
Оскільки сторонами у розписці було визначено, що борг повертається у національній валюті України, то валютою такого зобов'язання є саме гривня.
Судом встановлено, що відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання, які виникли у неї з договору позики та не повернула позику в обумовлений строк. Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.
Доводи представника відповідача щодо того, що остання не укладала договору позики є незмістовними та нічим не підтверджені.
Враховуючи наведене, відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти за договором позики в розмірі 420000 грн.
Вимога про стягнення інфляційного збільшення в розмірі 223874,20 грн. та штрафних санкцій в розмірі 46154,99 грн. за період з 01.08.2021 по 20.02.2024 підлягає частковому задоволенню.
Суд зауважує, що 3% річних, які представник позивача помилково називає пенею, та інфляційні втрати, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України на суму боргу, за своєю суттю не є штрафними санкціями, а є компенсаційними виплатами. Вони входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу займодавця і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отриманні компенсації за неналежне виконання зобов'язань (постанова ВП ВС від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15, від 03.10.2023 №366/203/21).
Нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 24.02.2022 по 20.02.2024 здійснено безпідставно без врахування вимог п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому за розрахунком суду відповідач має сплатити позивачу за прострочення виконання зобов'язання 3% річних в сумі 3373,15 грн. та інфляційні втрати в розмірі 16140 грн.
З урахуванням обставин, встановлених під час розгляду справи у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (52,05%) в сумі 3515,67 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9369 грн., що загалом становить 12884,67 грн.
Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 17.03.2021 в розмірі 420000 (чотириста двадцять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 3373 (три тисячі триста сімдесят три) грн. 15 коп., інфляційні втрати в розмірі 16140 (шістнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп., що загалом становить 439513 (чотириста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 15 коп., та судові витрати в сумі 12884 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 67 коп.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 08.04.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ж. І. Кордюкова