Єдиний унікальний номер 722/2440/24
Номер провадження 2/722/97/25
08 квітня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Унгуряна С.В.
з участю секретаря Ткач Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокиряни у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
19.11.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26.11.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
30.01.2025 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у даній справі на підставі ч.2 ст.251 ЦПК України, у задоволенні якого ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19.03.2025 року було відмовлено.
27.03.2025 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про надання строку примирення, у якій на підставі п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України просив зупинити провадження у даній справі та надати її сторонам 6-місячний строк для примирення.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи обізнаним про час, дату і місце розгляду справи, в судове засідання не з?явився, заяв про відкладення розгляду справи або про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції до суду не подав.
Позивачка ОСОБА_1 також в судове засідання не з?явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому, у поданій заяві позивачка категорично заперечила щодо надання строку на примирення та наполягала на розірванні шлюбу, посилаючись на те, що вона принципово не бажає перебувати у шлюбі з відповідачем, який постійно чинить психологічний тиск на неї та на її дитину, а також застосовує щодо них засоби психологічного насильства та постійно ображає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву відповідача ОСОБА_2 про надання шестимісячного строку для примирення, суд дійшов наступних висновків.
Так, згідно ч.2 ст.112 СК України, а також п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу..., проголошена Конституціею Украіни охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам іх дітей.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року №605/434/18 (провадження № 61-3235св19).
Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18, надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов'язком.
Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом.
Тому, суд не вбачає підстав для надання сторонам строку для примирення з огляду на категоричне заперечення щодо примирення зі сторони позивача.
Також суд зазначає, що з дня відкриття провадження у справі по день розгляду даної заяви, а саме на протязі чотирьох місяців перебування справи у провадженні суду, відповідачем не надано жодного доказу щодо вжиття ним заходів, спрямованих для примирення подружжя.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що надання подружжю строку для примирення, всупереч бажанню позивачки, буде суперечити закону та моральним засадам суспільства, оскільки суд не може примушувати одного з подружжя вчиняти дії, направлені на примирення з іншим, тому суд не має підстав для застосування ст.111 СК України та надання сторонам строку для примирення.
Керуючись ст.ст.258, 259, 260, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про надання строку примирення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя С.В.Унгурян