про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла вказана заява, у якій позивач просить: 1) скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчих провадженнях № 4068697, № 4068680, № 34068665, № 4067560, № 4066603, № 23581444, № 21883193 Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 2) скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчих провадженнях № 4068697, № 4068680, № 34068665, № 4067560, № 4066603, № 23581444, № 21883193 Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим необхідно залишити її без руху.
Згідно із пунктами 2, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 ст. 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
У п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Позивач в своєму позові, зазначає як відповідача у справі - Перший відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), тоді, як повинен бути особа в інтересах якої накладено арешт.
Також у позовній заяві та додатках відсутні відомості та докази про те, що позивач є особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно на яке відповідними постановами державного виконавця накладено арешт, у тому числі відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Окрім цього, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, проте до позовної заяви позивачем було квитанцію про сплату судового збору лише за одну вимогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року в розмірі 3028 грн.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, а саме: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з урахуванням кількості позовних вимог, позивачу необхідно сплатити суму судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 211,20 грн.
Судовий збір за подання заяви сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./Соснів.р-н/22030101
Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37930566
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA238999980313111206000023766
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соснівський районний суд м. Черкаси (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну необхідно залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом подання позовної заяви в новій редакції, а також доказів про сплату судового збору.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту залишити без руху, надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків
У разі неможливості виконання даної ухвали у вказаний вище строк позивачу слід повідомити про це суд з належним обґрунтуванням.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вказані вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
В разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Пономар