Провадження № 2/712/1397/25
Справа № 712/392/25
08 квітня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ГАНДЖА В.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (адреса: м. Київ, площа Арсенальна 1Б) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 28.06.2024 між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» було укладено Договір позики № 79367516. Договір було укладено шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.1 договору позики, позичальник зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 15 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Згідно п.2.2. Договору, сторони погодили, що строк позики складає 30 днів з відповідною фіксованою процентною ставкою 0,60% в день. Також п. 2.3 Договору визначено процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70% в день.
Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 15 000 грн. строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме, № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною довідкою фінансової установи.
У зв'язку з неповерненням заборгованості за Договором позики та відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики №79367516 від 28.06.2024, станом на дату розрахунку становить 24 990 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом, в сумі 15 000 грн., заборгованості по несплаченим базовим процентам в сумі 2 700 грн. та 7 290 грн. заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам на прострочену позику.
На теперішній час, заборгованість відповідача не погашена. У зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн. та 7 100 грн. витрат на правову допомогу.
15 січня 2025 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювалася.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 28.06.2024 між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «1 Безпечне агентство з необхідних кредитів» було укладено Договір позики № 79367516. Договір було укладено шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.1 договору позики, позичальник зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 15 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Згідно п.2.2. Договору, сторони погодили, що строк позики складає 30 днів з відповідною фіксованою процентною ставкою 0,60% в день. Також п. 2.3 Договору визначено процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70% в день.
Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 15 000 грн. строком на 30 днів шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме, № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною довідкою фінансової установи.
У зв'язку з неповерненням заборгованості за Договором позики та відповідно до розрахунку заборгованості за Договором позики №79367516 від 28.06.2024, наданого позивачем, станом на дату розрахунку становить 24 990 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом, в сумі 15 000 грн., заборгованості по несплаченим базовим процентам в сумі 2 700 грн. та 7 290 грн. заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам на прострочену позику.
Наразі ця заборгованість відповідачем не погашена. Дані обставини відповідачем, під час судового розгляду цієї справи, не спростовані належними доказами.
Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилом ч.2 ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином з дотриманням умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог з дотриманням звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, беручи до уваги, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором позики, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути заборгованість за договором позики в розмірі 24 990 грн., а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 3 028 грн.
Задовольняючи позов, згідно п.1 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу .
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/ 3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 03.08.2023; додаткову угоду від 31.10.2024, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 31.10.2024; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.11.2024, відповідно до якого сторонами узгоджено, що за складання проекту позовної заяви та представництво в суді позивач сплачує 7100 грн., платіжну інструкцію № 9bа76d від 28.11.2024 на суму 7 100 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також складність справи, ціну позову, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також враховуючи, що розгляд справи було проведено за відсутності представника позивача, тому з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, слід зменшити до 4 000 грн.
Керуючись ст.ст.12-13,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1054 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (адреса: м. Київ, площа Арсенальна 1Б), код ЄДРПОУ 39861924, заборгованість за Договором позики № 79367516 від 28.06.2024 року в сумі 24 990 грн., судовий збір в сумі 3 028 грн. та понесені витрати на правову допомогу в сумі 4 000 грн., а всього 32 018 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.