Справа № 638/6160/25
Провадження № 1-кп/638/1537/25
09 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в режимі відеконференції матеріали кримінального провадження №12025221200000293 від 15.2.2025 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка, Краснокутського району Харківської області, не одруженого, військовослужбовця, який до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений погодився із клопотанням прокурора.
Захисник підтримала думку обвинуваченого.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Ухвалою суду від 17.02.2025 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком дії до 15.04.2025 року.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з вимогами п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вагомість наявних доказів, ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення заходів кримінального провадження та запобігання вищевказаним ризикам, а також приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , є достатні підстави вважати, що ризики заявлені при обранні запобіжного заходу стосовно нього у виді тримання під вартою на даний час не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання останньої під вартою.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким злочином проти життя та здоров'я та у випадку визнання останнього винним за фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».
Також, обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України та за її межами чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» де закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Наявність ризиків, передбачених п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_5 , у зв'язку з чим, при обранні більш м'якого запобіжного заходу, остання буде мати можливість впливати на свідків з метою спонукання змінити показання, чим перешкоджатиме встановленню всіх обставин кримінального правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого пунктом 5 обґрунтовується тим, що враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення (спосіб та засоби), у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 наявні усі підстави вважати, що перебуваючи на свободі обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, а саме вчинити інший тяжкий чи особливо тяжкий злочин, відносно інших осіб.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому, судом враховується, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати.
Підставою продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити новий злочин, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У даному випадку, внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_5 настала загибель потерпілого ОСОБА_7 .
Відтак у сторони обвинувачення є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання більш м'яким запобіжним заходом ніж продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 без визначення розміру застави.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризик продовжує існувати, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання зазначеним вище ризикам, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на строк до 07 червня 2025 року.
У відповідності ч.2 ст.331, ч.4 ст.199 КПК України суд розглядає клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Суд, розглянувши клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оцінивши всі ризики, вважає необхідним не визначати розмір застави.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно в повній мірі відповідає положенням ст.291 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Дзержинському районному суду м.Харкова.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого, потерпіла.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі Харківський слідчий ізолятор, продовжити до 07 червня 2025 року, включно, без визначення розміру застави.
Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 годину 30 хвилин 30 квітня 2025 року.
Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Викликати для участі у судовому засіданні учасників провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: