Справа № 169/189/25
Провадження № 2/169/204/25
09 квітня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковальчук О. В.,
за участю
секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,
справа № 169/189/25
сторони справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Мотивуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама - ОСОБА_3 , яка до дня смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті померла ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений секретарем Перевалівської сільської ради Турійського району Волинської області, згідно якого заповіла належне їй майно, яке складається із вищевказаного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, трьох земельних ділянок загальною площею 2,59 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Перевалівської сільської ради Турійського району Волинської області та права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності СВК «Зоря», що знаходиться в селі Перевали Ковельского району Волинської області, своїй онуці - відповідачу у справі, котра на час відкриття спадщини разом із спадкодавицею не проживала, та яка від прийняття спадщини за заповітом відмовилася подавши нотаріусу в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини заяву про відмову. Інших спадкоємців, крім позивачки, за законом після смерті ОСОБА_3 немає, оскільки її чоловік - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а син - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до часу відкриття спадщини після смерті дружини та матері відповідно. Як спадкоємець за законом першої черги позивачка у справі, з метою оформлення права на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , звернулася із заявою до державного нотаріуса, на підставі якої була заведена спадкова справа. Однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність документів, які засвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно та рекомендовано звернутися до суду. Так як єдиним засобом захисту порушеного права є судовий захист, тому ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 11 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Будь-яких інших процесуальних дій у справі не вчинялося.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та вчасно, причину своєї неявки суду не повідомила. 24 березня 2025 року подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові, розгляд справи здійснювати за її відсутності (а. с. 30).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та вчасно, причину своєї неявки суду не повідомила. 24 березня 2025 року подала заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення, просила розгляд справи здійснювати за її відсутності (а. с. 31).
Відповідно до частини третьої статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
У відповідності до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
За змістом статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1220, частини третьої статті 1223 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач у справі ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом першої черги, як дочка померлої ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу та зміну дошлюбного прізвища (а. с. 15).
Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Перевалівською сільською радою Турійського району Волинської області, актовий запис № 8 від 06 вересня 2006 року (а. с. 11).
З довідки Перевалівської сільської ради Ковельського району Волинської області за вихідним № 211 від 21 вересня 2009 року встановлено, що згідно запису в погосподарській книзі по селу Перевали (особовий рахунок № НОМЕР_2 ), батько позивачки - ОСОБА_4 , до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав та був зареєстрований в належному йому житловому будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилося спадкове майно, до складу якого увійшов вищезазначений житловий будинок, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності СВК «Зоря» та грошові вклади, які знаходяться на збереженні у відділенні «Ощадбанку» смт Луків Турійського району Волинської області. В управління та володіння спадковим майном, після смерті ОСОБА_4 , вступили його дружина - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_5 , котрий не оформив спадкових прав і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після цього, ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла єдина спадкоємиця майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , котра спадкових прав після смерті чоловіка та сина не оформила та на день смерті проживала одна. Від її імені, 29 серпня 2001 року, Перевалівською сільською радою Турійського району Волинської області посвідчено заповіт. Факт смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть (а. с. 12, 14).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 8514422, виданого 16 лютого 2007 року Турійською державною нотаріальною конторою в спадковому реєстрі, після смерті ОСОБА_3 , зареєстровано спадкову справу за № 51 (а. с. 13).
Постановою приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Гута А. П. від 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів, що підтверджують державну реєстрацію та належність цього майна спадкодавцеві ОСОБА_3 (а. с. 16).
21 лютого 2025 року на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_6 було виготовлено технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером ТІ01:2912-3993-3581-9028 на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,6 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., допоміжною площею 25,0 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, вбиральня Д, огорожа 1, ворота з хвірткою 2, колодязь 3. Згідно висновку оцінювача № 58-Н вартість нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, станом на 21 лютого 2025 року, становить 78 583 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три) гривні (а. с. 17-19, 20).
Як встановлено із виданого 15 листопада 2024 року Турійською селищною радою Волинської області витягу № 320 з погосподарської книги № 2 по селу Перевали, по особовому рахунку № НОМЕР_3 , побудований у 1965 році житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 , яка померла у 2006 році (а. с. 21).
Із досліджених судом матеріалів спадкової справи № 51/07 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що покійна на випадок своєї смерті залишила заповіт, згідно якого все належне їй на момент її смерті майно заповіла онучці - ОСОБА_2 , котра відмовилася від прийняття спадщини подавши до Турійської державної нотаріальної контори відповідну заяву. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась дочка померлої - позивач у справі ОСОБА_1 . Відповідно до повідомлення Комунального підприємства «ВОЛИНЬПРОЕКТ» Волинської обласної ради № 12/01-04 від 02 січня 2025 року, державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не проводилася (а. с. 33-53).
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до частин другої-третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
На час побудови житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, належного спадкодавцю, питання державної реєстрації права власності на нерухоме майно регулювалося Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, що передбачала державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад. Записи в погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.
Згідно пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Являючись спадкоємцем за законом першої черги позивачка належним чином не може оформити право власності на вказане спадкове майно в позасудовому порядку, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно та зареєстрованого права власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 1 від 30 травня 2008 року передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об'єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.
Оскільки, в даному випадку, питання про право ОСОБА_1 на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно у порядку спадкування за законом.
Таким чином, враховуючи обставини, наведені позивачкою, надані нею докази, які підтверджують позов, а визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 200, 211, 247, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 16, 1216-1218, 1220, 1223, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 1 від 30 травня 2008 року, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А-1, прибудову а, прибудову а1, загальною площею 61,6 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: літню кухню Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, вбиральню Д, огорожу 1, ворота з хвірткою 2, колодязь 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О. В. Ковальчук