8 квітня 2025 року м. Чернівці
справа № 727/2142/24
провадження 22-3/28/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Литвинюк І.М., Лисака І.Н.
секретар Собчук І.Ю.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15.10.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування внаслідок ДТП в сумі 47 942,36 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 702,08 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 грудня 2024 року заяву задоволено частково та стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» залишено без задоволення.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 грудня 2024 року залишено без змін.
Короткий зміст вимог заяви
В заяві ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. за апеляційний розгляд.
Узагальнені доводи особи, яка подала заяву
В заяві ОСОБА_1 зазначає, що докази понесених заявником витрат на правничу допомогу адвоката подавались ОСОБА_1 разом із відзивом на апеляційну скаргу на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17.12.2024 року та містяться в матеріалах справи.
Витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 10 листопада 2023 року, додатковою угодою № 3 від 10 листопада 2024 року до договору на надання правничої допомоги, додатковою угодою № 4 від 21 січня 2025 року та Актом про прийняття-передачу наданих послуг від 23 січня 2025 року згідно додаткової угоди № 4 від 21 січня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 10 листопада 2023 року, з яких вбачається, що заявником отримано та сплачено витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., які є фактичними витратами за написання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17.12.2024 року.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» подало клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Зауважує, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. є безпідставно завищеними, а отже, вони підлягають зменшенню у відповідності до приписів ст. 137 ЦПК України.
Вважає, що справедливий та співрозмірний розмір витрат на правничу допомогу у справі не може перевищувати 1 000 грн.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15.10.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, завдане внаслідок ДТП в сумі 47 942,36 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 702,08 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 17 грудня 2024 року заяву задоволено частково та стягнуто з ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Страхова компанія «Гардіан» залишено без задоволення.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17 грудня 2024 року залишено без змін.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що у постанові суду від 13 лютого 2025 року апеляційним судом не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, наявними є підстави для ухвалення додаткової постанови у справі.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції подаються до закінчення судових дебатів під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, або протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).
Як вбачається з матеріалів справи, позивача по справі представляла адвокат Тимчук І.О. на підставі Ордеру Серія №1102973, який виданий на підставі Договору про надання правової допомоги у суді першої інстанції від 10 листопада 2023 року.
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано договір про надання правничої допомоги від 10 листопада 2023 року, додаткову угоду № 3 від 10 листопада 2024 року до договору на надання правничої допомоги, додаткову угоду № 4 від 21 січня 2025 року та Акт про прийняття-передачу наданих послуг від 23 січня 2025 року згідно додаткової угоди № 4 від 21 січня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 10 листопада 2023 року, з яких вбачається, що заявником отримано та сплачено витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн., які є фактичними витратами за написання відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 17.12.2024 року.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.
У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної палати Верховного Суду у справі №922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Отже, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.» (пункти 168, 169 постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, сума витрат на правничу допомогу, які ОСОБА_1 понесла у зв'язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, становить 8000 гривень.
ТДВ «Страхова компанія «Гардіан» подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, вказував на те, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень є завищеною та неспівмірною з реальним обсягом такої допомоги у суді апеляційної інстанції, часом витраченим на надання таких послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат та їх розумності.
Колегія суддів вважає зазначений позивачем розмір цих витрат надто завищеним.
Надаючи оцінку співмірності суми фіксованого гонорару зі складністю справи, колегія суддів враховує кількістю підготовлених процесуальних документів стороною ( відзив на апеляційну скаргу ), також враховує те, що розгляд справи був проведений в порядку письмового провадження, у відсутності сторін.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції, підлягають відшкодуванню в розмірі 2000 гривень.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальності «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 2000 гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення.
Судді І.Б. Перепелюк
І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк