з питань розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін
08 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/8181/24 пров. № А/857/8972/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Сеника Р. П.
суддів -Качмара В. Я.
Онишкевича Т. В.
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління ДПС у Закарпатській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі №260/8181/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій та бездіяльності провадженими, провадження у якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2025, -
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває вищевказана апеляційна скарга.
21.03.2025 від представника Головного управління ДПС у Львівській області надійшло клопотання про розгляд цієї справи з повідомленням (викликом) сторін, яке мотивоване проханням надати можливість представнику відповідача надати усні пояснення щодо предмета спору, та відповіді на питання, що можуть виникнути в ході з'ясування обставин, що мають та/або можуть мати вирішальне значення для ухвалення обґрунтованого рішення, яке базується на повному та всебічному дослідженні таких обставин.
Дослідивши доводи клопотання, колегія суддів не встановила підстав для його задоволення.
Частиною 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з ч. 2 ст. 311 КАС України підставою для розгляду справи в іншому порядку, ніж передбачений ч. 1 ст. 311 КАС України, є висновок суду про необхідність її розгляду у судовому засіданні.
Разом з тим, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за участю сторін, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27 серпня 2019 року у справі №826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 у справі №320/2567/19 зробив висновок про те, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що процесуальним законом передбачено можливість з'ясування обставин справи шляхом подання учасниками справи письмових пояснень.
Проте, відповідачем не зазначено обставин, які перешкоджають йому довести суду свою правову позицію у письмових заявах по суті справи особисто.
За правилами ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.
Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у задоволенні клопотання апелянта про участь у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 257, 262, 306, 307, 311 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Закарпатській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. П. Сеник
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич