07 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8807/24 пров. № А/857/34788/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (головуючий суддя Костюкевич С.Ф., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправним та зобовґязання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 09.08.2024 з грошового забезпечення вказаного в довідці №97/10-12-03/17 від 27.06.2024 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 09.08.2024 в розмірі 70% складових грошового забезпечення за останній місяць служби за жовтень 2022 року, вказаних в довідці про розмір отриманого грошового забезпечення №97/10-12-03/17 від 27.06.2024, а саме посадовий оклад, доплата за спеціальним званням, доплата за вислугу років, доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премія та індексація, без обмеження розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії та з нарахуванням та виплатою індексації перерахованої пенсії з підвищенням на коефіцієнт збільшення 1,14 відповідно до Постанови КМУ від 16.02.2022 №118, з підвищенням на коефіцієнт збільшення 1,197 відповідно до Постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 без обмеження розміру збільшення максимальним (граничним) розміром 1 500 грн передбаченого пунктом 10 Постанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 без обмеження максимальним розміром пенсії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі зазначає, що за період проходження служби в ДБР він отримував грошове забезпечення, зокрема посадовий оклад, доплата за спеціальним званням, доплата за вислугу років, доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за специфічні умови проходження служби в ДБР, премії та індексації, з яких нараховано та сплачено обов'язкові платежі до бюджету, в тому числі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що з грошового забезпечення за час проходження служби в ДБР сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області для врахування цих виплат в розрахунок моєї пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від 25.07.2024 за № 9305-8956/М-02/8-0300/24 відмовило у врахуванні цього грошового забезпечення при обчисленні пенсії.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX внесено зміни у Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема розповсюджено дію Закону в частині пенсійного забезпечення на співробітників Державного бюро розслідувань. Ці зміни набрали чинності з 09.08.2024 року, але відповідач так і не здійснив обчислення пенсії з урахуванням грошового забезпечення за час служби в ДБР.
Дана бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки з моменту набрання чинності Закону України від 18.07.2024 № 3886-IX він має право на врахування грошового забезпечення за час служби в ДБР, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд вказав наступне:
«Разом із тим, матеріали справи не містять доказів звернення Державним бюро розслідувань до ГУ ПФУ у Волинській області із відповідним поданням про призначення пенсії ОСОБА_1 , а отже відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку розміру пенсії позивача з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, вказаних в довідках про розмір грошового забезпечення, що видані Державним бюро розслідувань.»
Тобто, єдиною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову слугувала формальна причина, а саме відсутність подання про призначення пенсії від ДБР.
Однак з системного логіко-граматичного та юридичного аналізу конструкцій та змісту статей 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ вбачається можливість подати пенсіонером додаткові документи на підставі яких може бути здійснений перерахунок пенсії, при цьому законодавець в цьому випадку встановлює 2 чітких обмеження, а саме:
1. Враховані можуть бути тільки щомісячні додаткові види з яких сплачено єдиний внесок (ч.3 ст. 43 Закону № 2262-XII - враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування);
2. Строк такого перерахунку не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів (ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ - Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону).
В Постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року справа № 592/11570/17 Верховний Суд зробив висновок, що перерахунок пенсії може бути здійснений або на підставі довідки надісланої до органів ПФУ структурними підрозділами або самим пенсіонером:
«П. 13. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.»
Аналогічний висновок висловлено в Постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року справа № 638/13960/17.
Також, в Постанові від 08 жовтня 2024 року по справі №580/10781/23, Верховний Суд зазначає:
«27. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами:
(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45;
(2) за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
28.Водночас Суд зазначає, що централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45, є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.
29.Проте коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від державного органу, уповноваженого видавати такі довідки, в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії.»
Отже, є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань" щодо отримання пенсіонером довідки та подальшого перерахунку пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з яких сплачувався єдиний внесок, оскільки для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя, а саме є закріплене в законодавстві право на самостійне подання документів для збільшення пенсії та є усталена практика національних судів, якою підтверджується право пенсіонера самостійно подати документи для підвищення пенсії.
Зазначена правова позиція відповідає, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10).
30.Стосовно права на перерахунок пенсії
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX внесено зміни у Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема розповсюджено дію Закону в частині пенсійного забезпечення на співробітників Державного бюро розслідувань.
Зокрема, пункт «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із змінами, внесеними згідно із Законом № 3886-IX від 18.07.2024 передбачає:
- Право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):
б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.
Згідно ч.2 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із змінами, внесеними згідно із Законом № 3886-IX від 18.07.2024:
- пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Таким чином, дію Закону України №2262 розповсюджено в частині пенсійного забезпечення на співробітників Державного бюро розслідувань, в тому числі і на право на перерахунок пенсії.
Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VIII пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
2.3 Стосовно складових грошового забезпечення
Згідно ч.3-8 ст. 20 Закону України Про Державне бюро розслідувань від 12.11.2015 № 794-VIII заробітна плата працівників Державного бюро розслідувань складається з: посадового окладу; доплати за вислугу років; доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця; доплати за науковий ступінь.
Розмір премії не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу працівника Державного бюро розслідувань.
4. Установлюються такі посадові оклади працівників Державного бюро розслідувань відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року:
1) Директор Державного бюро розслідувань - 30;
2) перший заступник, заступник Директора Державного бюро розслідувань - 28;
3) ерівник територіального управління, керівник управління центрального апарату Державного бюро розслідувань - 26;
4) начальник відділу центрального апарату Державного бюро розслідувань - 24;
5) начальник відділу територіального управління Державного бюро розслідувань - 22;
6) слідчий, дізнавач, оперуповноважений органу Державного бюро розслідувань - 20;
7) інші працівники Державного бюро розслідувань - сума, що дорівнює трьом розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади.
5. Посадові оклади відповідних заступників керівників управлінь (начальників відділів) Державного бюро розслідувань встановлюються з понижуючим коефіцієнтом 1,1.
Посадові оклади працівників Державного бюро розслідувань, які проходять стажування, встановлюються з понижуючим коефіцієнтом 1,5.
6. Працівникам Державного бюро розслідувань виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 10 відсотків, більше 5 років - 15 відсотків, більше 10 років - 20 відсотків, більше 15 років - 25 відсотків, більше 20 років - 30 відсотків, більше 25 років - 35 відсотків, більше 30 років - 40 відсотків, більше 35 років - 45 відсотків посадового окладу.
7. Працівникам Державного бюро розслідувань виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості" або "цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 5 відсотків посадового окладу.
8. Доплати за спеціальне звання, почесне звання, науковий ступінь та ранг державного службовця здійснюються в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Верховним Судом вже досліджувалося питання врахування різних видів грошового забезпечення, зокрема Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2019 року по справі №826/3858/18 зазначено:
статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Таким чином, ст. 43 Закону № 2262-XII регулює не лише питання розрахунку розміру пенсій за вислугу років, що призначаються вперше, а і під час перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки стаття 43 міститься в розділі щодо обчислення розміру пенсії.
Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
Даний правовий висновок закріплений Верховним Судом в постанові від 12 листопада 2019 року по справі №826/3858/18.
Крім того, Конституційний Суд України, надаючи офіційне тлумачення основних визначальних норм в сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, та деяких інших осіб (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № рп-4/2015) констатував: "Аналіз наведених положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб")".
Верховний Суд України також у постанові від 10.03.2015 у справі № 21-70а15 вказав на те, що будь-які надбавки, підвищення, доплати, з яких сплачено страхові внески на загальнообовґязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідачем порушено принцип юридичної визначеності, оскільки ч.2 ст. 63 Закону №2262-XII прямо передбачає право пенсіонера надати додаткові документи для підвищення пенсії, а ст. 43 Закону №2262-XII має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 01.10.2020, як колишній працівник Служби безпеки України, основний розмір пенсії при призначенні становить 70% грошового забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 140/686/24 задоволено повністю: визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження граничного розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмежень десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2023.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в області проведено перерахунок пенсії без обмежень десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з 01 березня 2023 року. Судове рішення набрало законної сили та виконується.
У період з 22.10.2020 по 31.10.2022 ОСОБА_1 проходив службу в Державному бюро розслідувань.
У липні 2024 року він звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, вказаних в довідках про розмір грошового забезпечення, які видані Державним бюро розслідувань від 27.06.2024 № 98/10-12-03/17 та № 97/10-12-03/17.
25.07.2024 листом ГУ ПФУ у Волинській області № 9305-8956/М-02/8-0300/24 позивачу повідомлено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку пенсії, оскільки на час звернення Закон України №2262, яким безпосередньо визначено перелік осіб, які мають право на призначення пенсії за цим Законом, не поширює свою дію на осіб, які проходили службу в органах Державного бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходи з того, що відповідно до підпункту «а» статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2 (надалі - Закон №2262-ХІІ), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
З огляду на це суд слушно зауважив, що зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади в Державному бюро розслідувань.
При цьому судом правильно враховано, що постановою Правління ПФУ від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 вказаного Порядку № 3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п.6 цього Порядку.
В силу п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (п.17 Порядку № 3-1).
Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії (п. 23 Порядку №3-1).
З огляду на це суд підставно вважав, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення їм пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії та встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
При цьому, якщо особа, якій призначено пенсію за Законом № 2262-ХІІ, повторно приймається на військову службу, та після звільнення має право переглянути розмір своєї пенсії з урахуванням нової вислуги років. Для реалізації свого права на перерахунок пенсії пенсіонерові потрібно звернутися до відповідного уповноваженого органу для отримання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою або про вислугу років з метою перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.
Статтею 43 Закону 2262 та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, компетенція уповноважених органів міністерств та відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, для перегляду розміру пенсії, готують подання про призначення пенсії, а зокрема, грошовий атестат, довідка про додаткові види грошового забезпечення та розрахунок вислуги років.
У даній спірній ситуації судом першої інстанції зґясовано, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 01.10.2020, основний розмір пенсії при призначенні становить 70 % грошового забезпечення.
Державним бюро розслідувань на звернення позивача надано довідку про проходження служби в центральному апараті Державного бюро розслідувань, яка носить інформаційний характер.
Однак, матеріали справи не містять доказів звернення Державним бюро розслідувань до ГУ ПФУ у Волинській області із відповідним поданням про призначення пенсії позивачу, тому з огляду на цю обставину, суд першої інстанції підставно вважав, що відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку розміру пенсії позивача з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, вказаних в довідках про розмір грошового забезпечення, що видані Державним бюро розслідувань.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі №140/8807/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула