Справа № 500/592/25
08 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Головне управління ДПС в Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 15 220,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, яка виникла згідно з поданою до податкового органу заявою про застосування спрощеної системи оподаткування за № 191823116851 від 31.05.2023 року, відповідно до якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі статті 298 Податкового кодексу України обрала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.06.2023 року, зазначивши відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України 2 групу платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно зі статтею 293 Податкового кодексу України.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути вказаний податковий борг у судовому порядку.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 07.02.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження від 07.02.2025 направлено відповідачу 10.02.2025 на адресу зареєстрованого місця проживання фізичної особи, однак повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою працівника АТ "Укрпошта" як не вручену із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Враховуючи норми статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, Тернопільський окружний адміністративний суд повідомив відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , опублікувавши оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалою суду від 06.03.2025 строк розгляду адміністративної справи було продовжено на 1 (один) місяць.
Копія ухвали про продовження процесуального строку розгляду справи від 06.03.2025 направлена відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання 07.03.2025, проте повернуто відділенням поштового зв'язку як не вручену із зазначенням причини невручення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Таким чином, судом вжито вичерпні заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі щодо стягнення податкового боргу.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням встановленого строку зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і тому подібних, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 820/5676/17.
Оскільки адреса, за якою надіслана судом ухвала відповідачу є зареєстрованим місцем проживання відповідача, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Враховуючи не подання відзиву відповідачем, а також ціну позову, суд розглядає справу за наявними матеріалами в порядку статті 263 КАС України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Матеріали справи містять копії інтегрованої картки платника податків, заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 31.05.2023 року № 191823116851, податкової вимоги форми "Ф" № 0008991-1303-1900 від 27.10.2023 року, детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги форми "Ф" № 0008991-1303-1900 від 27.10.2023 року, розрахунку суми податкових вимог по єдиному податку з фізичних осіб, довідку про наявність податкового боргу станом на 14.01.2025, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача, відомостей ІКС "Податковий блок" щодо реєстрації відповідача в якості платника єдиного податку, доказів направлення вказаних документів відповідачу.
До матеріалів додано інформацію про платника податків фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , де, відповідно до даних з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження відповідача зазначено: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про наявність податкового боргу станом на 14.01.2025, розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги форми "Ф" Головного управління ДПС у Тернопільській області, податкової вимоги форми "Ф" № 0008991-1303-1900 від 27.10.2023 року, розрахунку суми позовних вимог, інтегрованої картки платника податків, встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 15 220,00 грн.
Заборгованість виникла у зв'язку з поданою до податкового органу заявою про застосування спрощеної системи оподаткування за № 191823116851 від 31.05.2023 року, відповідно до якої фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі статті 298 Податкового кодексу України обрала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.06.2023 року, зазначивши відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України 2 групу платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно зі статтею 293 Податкового кодексу України.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , відповідно до статті 295 Податкового кодексу України щомісячно зобов'язана сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску в сумі - 1 340,00 грн., не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2023 році, а у 2024 році - 1 420,00 грн. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене узгоджене податкове зобов'язання за період з серпня 2023 по червень (включно) 2024 року в сумі - 15 220,00 грн.
Відповідачу виставлялась податкова вимога форми "Ф" № 0008991-1303-1900 від 27.10.2023 року, яка надсилалась Головним управлінням ДПС у Тернопільській області за місцем проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), проте відправлення не вручене під час доставки та повернулось до контролюючого органу з відміткою працівників АТ "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання" що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.
Доказів щодо скасування та оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять, як і не містять доказів погашення податкового боргу на час вирішення справи судом.
Мотивувальна частина
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 291.4. статті 291 ПК України, платниками єдиного податку є суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до п. 292.1. статті 292 ПК України об'єктом оподаткування 2 групи платників єдиного податку є дохід.
У відповідності до пункту 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що податковий борг в сумі -15 220,00 грн. утворився внаслідок несплати відповідачем єдиного податку за період з серпня 2023 по червень (включно) 2024 року.
Позивачем направлялась податкова вимога № 0008991-1303-1900 від 27.10.2023 року відповідачу за адресою, зазначеною відповідно до даних Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте відправлення не вручене під час доставки та повернулось до контролюючого органу, що підтверджується рекомендованим повідомленням, що міститься в матеріалах справи. З часу виставлення податкової вимоги податковий борг відповідача не переривався.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Наведена податкова вимога, надіслана на адресу відповідача відповідно до вимог ПК України, на момент розгляду справи у суді ним не оскаржувалася, а тому вважається належним чином врученою та є узгодженою.
Отже, суд встановив, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла із податкового зобов'язання зі сплати єдиного податку, яка у добровільному порядку не була сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 295.4. ст. 295 ПК України, сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.
З даним позовом податковий орган звернувся до суду 03.02.2025, а тому, враховуючи вказані норми законодавства, суд вважає що позивачем не пропущено строк давності, визначений статтею 102 ПК України.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
На підставі вказаного судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених у справі обставин, позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 15 220,00 (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять) гривень.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне судове рішення складено 08 квітня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637);
відповідач:
- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 );
Головуючий суддя Юзьків М.І.