Справа № 496/584/25
07 квітня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 , в особі командира частини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в особі командира частини ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від представника Військової частини НОМЕР_2 до суду надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання в порядку загального провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи
Визначаючись щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне: статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст.257 КАСУ встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Частина 4 ст.257 як і ч.4 ст.12 КАС України встановлює перелік справ які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням зазначених критеріїв, а також враховуючи те, що дана адміністративна справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України), ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами справи в порядку ст.262 КАС України.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany» (“Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal» (“Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження необхідно відмовити.
Суд вважає, що при визначенні ухвалою суду порядку розгляду справи - за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін враховані характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 262 КАС України, суд
В задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К. Василяка