Справа № 420/28085/24
04 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 , що є законним представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , що є законним представником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому ОСОБА_1 ( далі - позивачка) просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не повного нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 у розмірі 100 686,10 гривень, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі постанова КМУ № 168) та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" (далі - Порядок № 884);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 у розмірі 100686,10 гривень, передбаченого постановою КМУ №168 та Порядку № 884;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 у розмірі 167 293,02 гривні, передбаченого постановою КМУ та Порядку №884 , за період з 01 жовтня 2023 по 8 грудня 2023 року,
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 грошове забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 у розмірі 167 293,02 гривні, передбаченого постановою КМУ №168 та Порядку №884 , за період з 01 жовтня 2023 по 8 грудня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані не доплатою грошового забезпечення позивачці, як законному представнику дітей ОСОБА_4 , який був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 01.03.2022, вважався зниклим безвісті з 19.02.2023. 14.03.2023 ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулась до військової частини НОМЕР_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою отримання грошового забезпечення безвісти відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 . З червня 2023 року ОСОБА_1 почала отримувати грошове забезпечення безвісти відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 .
З відповіді від 04.09.2023 відповідача на адвокатський запит позивачка дізналась, що посадовими особами фінансового органу військової частини НОМЕР_1 у період з лютого по квітень 2023 року було невірно визначено суму нарахованого та сплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди на користь ОСОБА_1 , що призвело до недоплати їй належних грошових коштів на загальну суму 188187, 92 грн. Крім того, згідно з довідкою від 04 вересня 2023 року №943/3233, грошове забезпечення за період з лютого по квітень 2023 року було зараховано на рахунок ОСОБА_5 , є законним представником дитини ОСОБА_4 .. Таким чином, у зазначений період грошові кошти помилково були нараховані лише одній дитині ОСОБА_4 , замість пропорційного розподілення між усіма дітьми. Також, у відповіді на адвокатський запит зазначено, що вказану суму коштів буде нараховано шляхом перерахунку за попередні періоди та сплачено ОСОБА_1 у наступні розрахункові період в межах нарахованих сум.
В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_5 було видано довідку про нараховане грошове забезпечення та інші належні виплати солдата ОСОБА_4 від 06 лютого 2024 року №943/9/223. Зміст довідки свідчить, що загальна сума до виплати за весь період з моменту зникнення безвісти ОСОБА_4 лютий 2023р. - жовтень 2023 рр. складає 987 795, 59 грн. З урахуванням пропорційного розподілення виплат між усіма дітьми ОСОБА_4 , на рахунок ОСОБА_1 мало надійти дві третини цієї суми або 658530, 39 грн. Проте, загальна сума виплат, що надійшли на рахунок ОСОБА_1 станом на 11.11.2023 складає 557 874, 29 грн. , недоплата належних дітям ОСОБА_1 сум складає 100 686, 10 грн.
Також позивачка вважає, що в жовтні 2023 року грошове забезпечення ОСОБА_4 було нараховано та виплачено ОСОБА_1 не в повному обсязі. Фактично нараховано 21835,16 гривень, ІНФОРМАЦІЯ_6 не нараховано додаткову винагороду 100000 грн., яка являється складовою грошового забезпечення, що виплачується членам сім'ї безвісти відсутнього.
Також позивачка зазначає, що має право на отримання грошового забезпечення ОСОБА_4 ще за листопад та грудень 2023 року. Виключення із списків особового складу здійснилось на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023 року №342, відповідно до якого ОСОБА_4 виключений із списків особового складу з дати - 20 лютого 2023 року. Оскільки фактичне виключення ОСОБА_4 із списків особового складу відбулось лише 08 грудня 2023 року, виплати грошового забезпечення безвісно відсутнього повинні нараховуватись до 08 грудня 2023 року.
Так, за жовтень, листопад та грудень 2023 року грошове забезпечення ОСОБА_4 , яке є невиплачене його дітям, становить 250 924, 53 грн.,виходячи з такого розрахунку:
- жовтень 2023 року 98 500 гривень;
- листопад 2023 року 120 335, 16 гривень;
- грудень 2023 року (8 днів) - 32089, 37 гривень.
В свою чергу, ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має право на отримання грошового забезпечення в розмірі 167 293, 02 гривень (2/3 частини).
Ухвалою від 10.09.2024 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено розглянути справу в письмовому провадженні без виклику представників сторін. Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач не надав відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 29.01.2025 суд витребував у відповідача докази - копію рішення за розглядом заяви позивачки про виплату грошового забезпечення дітям ОСОБА_4 , копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 08.12.2023 № 342 у частині виключення ОСОБА_4 зі списків особового складу у зв'язку з загибеллю, копію акта про загибель ( або про настання смерті) (при наявності), інформацію щодо того, за яким статусом був облікований у військовій частині ОСОБА_4 із 20.02.2023 по 08.12.2023, пояснення по питанню не нарахування ОСОБА_4 додаткової нагороди 100000 грн. за жовтень 2023 року або докази нарахування.
Відповідач витребуваних доказів суду не надав, правом на надання відзиву не скористався. Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_4 був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 01.03.2022, вважався зниклим безвісти з 19.02.2023, що підтверджується довідкою №281 від 20.04.2022.
ОСОБА_4 є батьком трьох дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Родинні відносини ОСОБА_4 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 є матір'ю - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до сповіщення сім'ї №169/993 від 06.03.2023 старший солдат ОСОБА_4 , старший оператор протитанкового взводу військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти на позиціях поблизу населеного пункту Новобахмутівка Донецької області, внаслідок інтенсивних бойових зіткнень з противником, які супроводжувалися активним вогневим ураженням зі стрілецької зброї та артилерії.
Актом службового розслідування від 06.03.2023, проведеного В/Ч НОМЕР_1 , підтверджено, що зникнення безвісти старшого солдата ОСОБА_4 старшого оператора протитанкового взводу військової частини НОМЕР_1 , є таким, що сталося під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових бій, під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Згідно п.5.3 акту вважати, що старший солдат ОСОБА_4 , старший оператор протитанкового взводу військової частини НОМЕР_1 , має право на призначення та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гри., відповідно до пункту 7 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298.
Пунктом 5.4 акту службового розслідування встановлено: "Вважати, що члени сім'ї, батьки та утриманці зниклого безвісти старшого солдата ОСОБА_4 , старшого оператора танкового взводу військової частини . НОМЕР_1 , мають право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гри. відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
14.03.2023 ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (дітей зниклого безвісти) звернулась до військової частини НОМЕР_1 та до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою отримання грошового забезпечення безвісти відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 . До заяв долучено копію паспорту, копію РНОКПП, копії свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , довідку про склад сім'ї та довідку з банківськими реквізитами.
Відповідно до директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_8 " від 08.05.2023 року №30 дск та директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_8 " від 02.09.2023 року №52 дск "Про внесення змін до директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_8 " від 08.05.2023 року №30 дск" військова частина НОМЕР_1 розформована 30.09.2023 та правонаступником військової частини НОМЕР_1 є ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З червня 2023 року ОСОБА_1 як законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почала отримувати грошове забезпечення безвісти відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 .
Позивач надав суду копію постанови ГУ Нацполіції в Київській області від 07.11.2023 про встановлення особи трупа , в якій вказується, що труп невстановленої особи чоловічої генетичної статі №320 доставлений відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків), визнати як труп - ОСОБА_4 . Свідоцтво про смерть ОСОБА_4 оформлено 07.12.2023. У відповіді на скаргу адвоката позивачки до МО України, відповідач повідомив, що на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023 №342 ОСОБА_4 виключений із списків особового складу 20.02.2023 у зв'язку із загибеллю.
Згідно довідки відповідача від 08.04.2024 № 943/91565 за період лютий - листопад 2023 року розмір нарахованого грошового забезпечення та інших виплат солдата ОСОБА_4 за мінусом військового збору склав 1008175 грн. 07 коп. (з урахуванням компенсації за невикористану відпустку 20685 грн. 18 коп.), при цьому за жовтень не було нараховано додаткову грошову винагороду за постановою КМУ № 168 в сумі 100000 грн., нарахування та виплати грошового забезпечення за листопад та грудень 2023 року в довідці відсутні. Рутковській було виплачено 578223 грн. 78 коп., в т.ч. травень - 134891 грн. 94 коп., червень - 80223,44 грн.. , липень 80223,44 грн, серпень 120335 грн. 16 коп., вересень - 120335 грн. 16 коп.; жовтень - 21 835, 16 грн; листопад 2023 року - 20379 грн. 48 коп.
Дві третини від суми 1008175 грн. 07 коп. становить 672116 грн. 71 коп., отже, недоплата становить 93892 грн. 93 коп. Позивачка вказує на отримання суми 557 874, 29 грн., разом з тим платіжних документів, які підтверджують вказану суму, суду не надано.
У відповіді на адвокатський запит від 04 вересня 2023 року №943/3232 посадовими особами фінансового органу військової частини НОМЕР_1 визнано, що у період з лютого по квітень 2023 року було невірно визначено суму нарахованого та сплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди на користь ОСОБА_1 , що призвело до недоплати їй належних грошових коштів.
Що стосується нарахування грошового забезпечення за листопад та грудень 2023 року, то у листі відповідача від 19.07.2024 № 943/9/1740 вказано, що підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди за жовтень 2023 року, грошового забезпечення та додаткової винагороди за листопад 2023 року відсутні, оскільки виключення із списків особового складу здійснено на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023 року №342, відповідно до якого ОСОБА_4 виключений із списків особового складу 20 лютого 2023 року, його знято з усіх видів забезпечення.
Позивачка не згодна із виплаченою сумою, вважає, що виплати грошового забезпечення безвісно відсутнього повинні нараховуватись до 08 грудня 2023 року включно, а також що їй недоплачено суму 267 969, 12 гривень, тому вона звернулась до суду з даним позовом .
Статтею 17 Конституції України установлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
За приписами статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-XII).
Абзацом першим частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За приписами частини шостої статті 9 Закону № 2011-XII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 260).
Виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими врегульована розділом ХХХ Порядку № 260.
Пунктом 1 розділу ХХХ цього Порядку визначено, що у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. (пункт 2 розділу ХХХ Порядку № 260).
Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.
Пунктом 3 розділу ХХХ Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (далі - Порядок №884), військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Порядок № 884 визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сімям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань , захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.
Під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку № 884).
Згідно з п. 3 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до пункту 4 цього ж Порядку виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).4. Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються:
копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);
довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);
копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 5 Порядку № 884 передбачено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: (І) подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; (ІІ) подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; (ІІІ) подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; (IV) з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
відповідно до п. 6 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
ОСОБА_4 вважався безвісно зниклим з 19.02.2023. Згідно постанови ГУ Нацполіції в Київській області від 07.11.2023 про встановлення особи трупа, було вирішено, що труп невстановленої особи чоловічої генетичної статі №320 доставлений відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків), визнати як труп - ОСОБА_4 .
Отже, в періоді з 19.02.2023 по фактичну дату визнання солдата ОСОБА_4 загиблим ІНФОРМАЦІЯ_9 він мав рахуватись як безвісно відсутній, що підтверджується сповіщенням сім'Ї від 06.03.2023 № 169/993, актом службового розслідування, свідоцтвом про смерть.
Однак, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.12.2023 року №342 ОСОБА_4 був виключений із списків особового складу 20.02.2023 (наступний день після дати загибелі).
Тобто, враховуючи наведене, фактичне виключення ОСОБА_4 із списків особового складу відбулось не 08.12.2023 (дата наказу), а "заднім числом" 20.02.2023.
Відповідач не обгрунтував підстав, з яких станом на 20.02.2023 ОСОБА_4 був виключений із списків особового складу, тим паче наказом, який був прийнятий тільки у грудні 2023 року.
Таким чином, до моменту отримання результатів встановлення особи трупа службового розслідування, відповідач був зобов'язаний обліковувати солдата ОСОБА_4 як безвісно відсутнього військовослужбовця, здійснювати йому нарахування грошового забезпечення та виплачувати це забезпечення його неповнолітнім дітям, здійснювати таке нарахування і виплату до визнання військовослужбовця померлим.
Щодо посилань позивачки на її право на отримання грошового забезпечення як законного представника неповнолітніх дітей до 08.12.2023 включно (дата прийняття наказу про виключення зі списків особового складу), то суд із таким твердженням не погоджується та зазначає наступне. Приписами статті 9 Закону № 2011-XII та пункту 6 Порядку № 884 зазначено, що виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється, зокрема, до визнання особи померлою, в установленому законом порядку. Виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини. Оскільки, ОСОБА_4 визнаний померлим ІНФОРМАЦІЯ_9 , то саме до цієї дати позивачка має право на грошове забезпечення.
Що стосується нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за постановою КМУ №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).
Пунктом 1-2 постанови встановлено. що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Тобто, керуючись наведеними нормами, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як законному представнику своїх дітей, протиправно обмежено право на повне отримання грошового забезпечення безвісти відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 , бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Саме відповідач є органом, який має нараховувати та виплачувати грошове забезпечення, суд не може його підміняти та на свій розсуд розраховувати належні до виплати суми. Тому належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період жовтень 2023 року - 07 грудня 2023 року, в тому числі додаткову грошову винагороду, визначену згідно з постановою КМУ № 168 від 24.02.2022, безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 в порядку, визначеному Постановою КМУ від 30 листопада 2016 року № 884.
Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першої статті 72 та частини першої статті 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На виконання частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст..ст. 2, 5, 9, 243-246, 250, 255, 295 КАС України. суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не повної виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, включаючи додаткову грошову винагороду визначену Постановою КМУ №168 від 24.02.2022, безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 , в порядку, визначеному Постановою КМУ від 30 листопада 2016 року № 884.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період жовтень 2023 року - 07 грудня 2023 року, в тому числі додаткову грошову винагороду, визначену згідно з постановою КМУ № 168 від 24.02.2022, безвісно відсутнього військовослужбовця - ОСОБА_4 в порядку, визначеному Постановою КМУ від 30 листопада 2016 року № 884.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 04.04.2025.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА