Справа № 420/34669/24
27 березня 2025 року м. Одеса
Зала судових засідань №22
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Поліщука О.В.
За участю сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Некришев Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-
07 листопада 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, у якій позивач просить суд:
якщо суд вважатиме пропущеними строки на оскарження наказів № 466 від 20.08.2024 року та/чи №№2232о/с від 02.10.2024 року, поновити строк на їх оскарження як пропущені з поважних причин;
визнати неправомірними та скасувати накази № 466 від 20.08.2024 року та № 2232о/с від 02.10.2024 року;
зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП;
стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 втрачений середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 23452 грн. за місяць починаючи з дня звільнення - 02.10.2024 року до дня фактичного поновлення на роботі;
витребувати від Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я Одеської обласної ради" (м.Одеса, вул. Академіка Воробйова, 9, емейл: oomepz@gmail.com) інформацію про те, чи оглядались на стан алкогольного та/чи наркотичного сп'яніння співробітники УПП в Одеській області: 30.05.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 ? Якщо так, то за чиїм направленням?
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 12.11.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 17.12.2024 року; зобов'язано відповідача надати суду: копії всіх матеріалів службового розслідування, що стали підставою для видання наказів Департаменту патрульної поліції від №466 від 20.08.2024 року та №2232о/с від 02.10.2024 року; довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
При цьому суд дійшов висновку, що строк для звернення до суду з позовом позивачем не був пропущений.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 06.06.2024 №1187 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» дисциплінарною комісією проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП, що виразилось у перебуванні 30.05.2024 на службі в стані наркотичного сп'яніння. Дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування 19.07.2024 року складено Висновок, затверджений начальником ДПП 22.07.2024 року, згідно з яким відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що підтвердилися, та запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. На підставі вказаного Висновку наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №466 від 20.08.2024 року «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог: пунктів 1,2 частини першої статті 18 ЗУ «Про національну поліцію пунктів 1,5,6,14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту; підпунктів 1,10,13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 №5112; та відповідно до п. 7 ч.3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002703), інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Пунктом 2 вказаного наказу зобов'язано майора поліції ОСОБА_4 , начальника УПП в Одеській області ДПП, відповідно до статті 22 Дисциплінарного статуту оголосити цей наказ підпорядкованому особовому складу та забезпечити особисте ознайомлення з ним старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 . З вказаним наказом позивач ознайомлений в установленому порядку лише 24.10.2024 року. Зі змісту висновку службового розслідування та наказу №466 від 20.08.2024 року слідує, що єдиною конкретною (визначеною) підставою для звільнення зазначено перебування позивача в стані наркотичного сп'яніння 30.05.2024 року (що є порушенням вимог п. 14 Дисциплінарного статуту). Отже наявність чи відсутність всіх інших порушень повністю залежить від наявності чи відсутності факту перебування на службі в стані наркотичного сп'яніння. У зв'язку з цим твердження про такі порушення є похідними від твердження про стан наркотичного сп'яніння, а тому не мають самостійного значення. Таким чином, вирішальним у справі з доведення неправомірності наказів є питання про те, чи були у відповідача обґрунтовані підстави вважати встановленим факт перебування позивача 30.05.2024 року в стані сп'яніння, оскільки такий факт позивачем заперечується. Крім того, в травні 2024 року співробітникам Управління патрульної поліції, в тому числі ОСОБА_1 , керівництвом УПП було запропоновано добровільно мобілізуватись у військові формування, подавши відповідний рапорт. В травні 2024 року був сформований «Список співробітників УПП в Одеській області в кількості 123 осіб) для проходження ВЛК 06 червня 2024 р», в тому числі з включенням до списку ОСОБА_1 (номер у списку 36). Співробітникам УПП було повідомлено про те, що ті, які не погодяться на мобілізацію мають подати рапорти на звільнення. А тих, хто не погодиться на мобілізацію та не подасть рапорт на звільнення, буде звільнено з інших підстав. В травні місяці щоденно на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння направлялись по декілька співробітників УПП. ОСОБА_1 відмовився добровільно мобілізуватись чи подати рапорт на звільнення за власним бажанням. У зв'язку з викладеним позивач обґрунтовано припускає, що виникнення спірних відносин стало наслідком реалізації погрози керівництва про звільнення тих, хто добровільно не подасть рапорт про мобілізацію та/чи звільнення за власним бажанням. Накази є протиправними, такими, що прийняті з порушенням вимог закону, при відсутності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, а тому такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивач не перебував в стані наркотичного сп'яніння ні 30.05.2024 року, ні в будь який інший день. Висновок експертизи не складався безпосередньо після огляду ОСОБА_1 , не повідомлялось йому зміст висновку (тим більше про стан його наркотичного сп'яніння ), а підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду , який міститься в рядку 11 висновку, не належить ОСОБА_6 . Після проходження медичного огляду 30.05.2024 року , ОСОБА_1 продовжував виконувати службові обов'язки, про що свідчать складенні ним особисто постанови про адміністративні правопорушення водіями транспортних засобів, а саме: постанови від 04.06.2024 року серії ЕНА за номерами 2309692, 23096632, 2316414, 2316466. Акт медичного огляду №001765 від 30.05.2024 року (міститься в посвідчених відповідачем матеріалах службового розслідування, оригінали відсутні у позивача) , який згідно п.19 Інструкції «складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я» та який був наданий вказаним закладом дисциплінарній комісії на її запит, також свідчить про те, що підстав для висновку про наявність наркотичного сп'яніння під час огляду 30.05.2024 року у ОСОБА_1 не було, а висновки про наркотичне сп'яніння зроблені лише з посиланням на результати лабораторного дослідження від 04.06.2024 року. В Акті зазначалось, що орієнтування особи вірне ( рядок 11), мова не порушена ( 12), слизові оболонки - чисті ( 13), дихання - не змінене, пульс та артеріальний тиск в нормі, ністагм при погляді в бік не має ( 13), рухи координовані, хода рівна, ПР виконує без хитань, ПНП виконує чітко, (рядок 14), зі слів алкоголь і наркотичні речовини не вживав (16), результати використання технічних засобів для виявлення наявності вмісту етилового спирту від 30.05.2024 року о 10 год.15 хв. - 0,00 проміле. І лише в рядку 25 міститься заключний діагноз за результатами лабораторного тесту від 04.06.2024 року - «Наркотичне сп'яніння». Отже, передача на лабораторне дослідження зразків, які не гарантовано отримані від позивача, та за відсутності другої ємності зі зразком, яка мала б зберігатись протягом 90 днів, не складення висновку безпосередньо після огляду особи та не надання копії такого висновку під підпис поліцейському та досліджуваній особі, не ознайомлення особи з результатами висновку є порушеннями вимог п.п.7,10,17, 20 Інструкції. Згідно до П.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння , складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Тому висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 04.06.2024 року є недійсним та не може бути використаний в якості доказу перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння.
У відповідача були відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та його звільнення. У зв'язку з цим вказані накази є неправомірними.
Крім того, ОСОБА_1 звільнено з 02.10.2024 року під час перебування на лікарняному (під час тимчасової непрацездатності).
19.11.2024 року позивач подав клопотання про витребування доказів, у задоволенні клопотання відмовлено ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, від 09.01.2025 року
27.11.2024 року Департамент патрульної поліції подав суду відзив на позовну заяву (в додатки до якого надано витребувані судом докази) та заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.
Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, зазначив, що 05 червня 2024 року інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Одеській області ДПП капрал поліції Сергій Марченко доповів рапортом про те, що 30 травня 2024 року, після проведення стройового огляду та інструктажу перед заступанням на денну зміну та отримання табельної вогнепальної зброї, від заступника командира батальйону полку УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_7 було отримано інформацію про необхідність проведення медичного огляду у медичному закладі інспектору взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_1 , так як була підозра перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння. Тому, у зв'язку зі службовою необхідністю, інспектором ВМАЗ УПП Одеській області ДПП капралом поліції ОСОБА_15 було здійснено направлення інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Під час проходження медичного огляду ОСОБА_1 поводив себе, дивно, нервово, намагався уникнути проходження вказаного огляду шляхом не надання біологічних зразків та іншими пропозиціями, а саме вмовлянням надати біологічні дослідження у інший день, так як процедура їх надання тривала, з 10 год. 13 хв. до 11 год. 55 хв., що зафіксовано на портативний відеореєстратор №1691. Відповідно до вказаного відеозапису встановлено, що 30 травня 2024 року о 10 год. 07 хв. під час здачі біологічного зразку ОСОБА_8 розлив його, тому надання на огляд зразку не вистачило, вказане підтверджено на відеозапису під спілкування між ОСОБА_9 та співробітниками ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП. Лікар, який проводив вказаний огляд, повідомив ОСОБА_10 , що необхідно здати більший об'єм, тому він повинен вжити води для надання відповідного зразку. Після вживання води ОСОБА_8 надав біологічні зразки у ще одній ємності. Тому, враховуючи, що загальна кількість ємкостей склала дві, йому запропоновано злити їх в одну. Після чого ОСОБА_8 власноруч злив зразки надані ним особисто, в одну ємність. Під час вказаних подій, ОСОБА_8 нервував та задавав питання лікарям, на що йому зробили зауваження, щоб він не задавав зайвих питань. Також йому зроблено зауваження щодо надання біологічних зразків, які він здав не одразу, а розлив та додатково вживав воду. Після цього, поліцейському ОСОБА_11 ,, який доставив ОСОБА_1 для проведення огляду, надали три примірника на підпис, після чого, ОСОБА_10 теж надали їх на підпис. Крім цього лікар у присутності ОСОБА_1 заповнила висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР №001765 від 04 червня 2024 року, в голос проговорила дату отримання зазначеного висновку з результатом, а саме 04 червня 2024 року та надала вказаний висновок ОСОБА_10 на підпис, де він власноруч поставив свій підпис. 05 червня 2024 року співробітниками ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП (отримано висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР №001765 від 04 червня 2024 року, згідно з яким лейтенант поліції ОСОБА_12 ,, інспектор взводу №1 роти №4 батальйону полку УПП в Одеській області ДПП, на момент проходження огляду, перебував в стані наркотичного сп'яніння. 06 червня 2024 року від т.в.о. командира роти №1 батальйону №2 полку УПП Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_13 стало відомо, що ОСОБА_8 перебуває на лікарняному. 07 червня 2024 року о 16 год. 08 хв. було здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_5 , з метою ознайомлення його з наказом ДПП від 06 червня 2024 №1 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії відсторонення від виконання службових обов'язків». Під час спілкування з ОСОБА_9 йому було надано вказаний наказ для ознайомлення, який він прочитав самостійно. Після цього, йому було ще раз повідомлено про вимоги, викладені у вказаному наказі, додатково повідомлено про те, що його відсторонено від виконання службових обов'язків та на період відсторонення він повинен перебувати у відділі забезпечення діяльності УПП Одеській області ДПП. На що ОСОБА_8 повідомив, що йому все зрозуміло однак, від підпису та подальшого спілкування зі співробітниками ВМАЗ УПП Одеській області ДПП він відмовився. Відповідно до результату токсикологічного дослідження №1273, який проведено в Комунальному некомерційному підприємстві «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради, у біологічному матеріалі ОСОБА_1 виявлено канабіноїди. Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_8 не врахував негативного впливу наркотичних речовин на поведінку, не передбачив можливих негативних наслідків перебування на службі в стані наркотичного сп'яніння, не вжив заходів та негайно не поінформував безпосереднього керівника про причини та умови, що ускладнює виконання ним основних повноважень поліції та належне виконання посадових обов'язків поліцейського. Враховуючи, що поведінка працівника Національної поліції України завжди за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, поведінка лейтенанта поліції ОСОБА_1 є проявом негідної поведінки під час перебування на службі, адже є такою, що підриває авторитет та довіру до нього як до носія влади. Причинами та умовами виявленого порушення стали особиста недисциплінованість, негативні особисті якості лейтенанта поліції ОСОБА_14 , не виявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов'язків поліцейського в частині неухильного дотримання Конституції, законів, інших нормативно-правових актів та Присяги поліцейського. Дисциплінарною комісією було опрацьовано надані ОСОБА_1 копії лабораторних досліджень №1000075356168 та встановлено, ще ОСОБА_1 пройшов дослідження 01 червня 2024 року у медичній лабораторії-діагностиці «Смартлаб», для визначення наркотиків в сечі (якісне визначення морфіну, кокаїну, амфетаміну, метамфетаміцу, марихуани, бупренорфіну, МДМ (екстазі), трамадолу, метадону, синтетичної марихуани (спайс), за дослідженням якого, було встановлено негативний результат. Результати лабораторних досліджень від 01 червня 2024 року №1000075356168, видані на ім'я ОСОБА_1 , не спростовують висновок КНП «ООМЦПЗ» від 04 червня 2024 року ООР №001765. Поряд з цим, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що дії позивача суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам етичної поведінки поліцейських, якими повинен керуватися поліцейський під час виконання своїх службових обов'язків та поза службою. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому. Сам по собі факт допущення поліцейським дисциплінарних проступків компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому. Відсутність доказів про негативний суспільний резонанс, не виключає його наявності. Відсутність або наявність притягнення позивача до адміністративної відповідальності на момент проведення/завершення службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів, не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
16.12.2024 року позивач подав заяву, у якій просив провести підготовче засідання 17.12.2024 року без його участі.
Підготовче засідання, призначене на 17.12.2024 року було відкладено на 09.01.2025 року у зв'язку із тим, що позивач не ознайомився із відзивом на позов.
02.01.2025 року позивач подав заяву, у якій просив провести підготовче засідання 09.01.2025 року без його участі.
Ухвалою суду від 09.01.2025 року закрите підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.01.2025 року.
16.01.2025 року позивач подав заяву, у якій просив провести засідання 23.01.2025 року без його участі.
У судовому засіданні 23.01.2025 року після заслуховування вступного слова представника відповідача та у зв'язку з необхідністю підготувати технічні прилади для дослідження доказів та відео-доказів, судом оголошено перерву до 06.02.2025 року.
03.02.2025 року позивач подав заяву з проханням провести розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні 06.02.2025 року під час дослідження відео-доказів оголошено перерву у зв'язку із оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги.
12.02.2025 та 27.02.2025 року позивач подав заяву з проханням провести розгляд справи без його участі.
27.02.2025 року у судовому засіданні продовжено дослідження відео-доказів. У зв'язку зі спливом часу відведеного для розгляду справи, судом оголошено перерву в дослідженні доказів до 11.03.2025 року.
07.03.2025 року позивач подав заяву з проханням провести розгляд справи без його участі.
Судове засідання, призначене на 11.03.2025 року було перенесено на 27.03.2025 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді.
20.03.2025 року позивач подав заяву з проханням провести розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні 27.03.2025 року після дослідження відео-доказів, письмових доказів, заслуховування промови представника відповідача у судових дебатах, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово та промову у судових дебатах учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП.
05.06.2024 за №13762/41/13/03-24 інспектор ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП, капрал поліції Сергій Марченко доповів рапортом про те, що 30.05.2024, після проведення стройового огляду та інструктажу перед заступанням на денну зміну, та отримання табельної вогнепальної зброї, від заступника командира батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_7 було отримано інформацію про необхідність проведення медичного огляду у медичному закладі інспектору взводу №1 роти №4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , так як була підозра перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння (т.1 а.с.184).
Інспектором ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП капралом поліції ОСОБА_15 було здійснено направлення інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (т.1 а.с.194).
Під час проходження медичного огляду ОСОБА_1 поводив себе нервово, намагався уникнути проходження вказаного огляду шляхом ненадання біологічних зразків, та іншими пропозиціями, а саме вмовлянням надати свої біологічні дослідження у інший день, так як процедура їх надання тривала з 10.13 до 11.55, що зафіксовано на портативний відеореєстратор №1691.
Судом під час перегляду вищезазначеного відеозапису встановлено, що 30.05.2024 о 10.07 під час здачі біологічного зразку ОСОБА_8 розлив його, тому для надання на огляд зразку не вистачило, вказане підтверджено на відеозапису під час спілкування між ОСОБА_9 та співробітниками ВМАЗ. Лікар, який проводив вказаний огляд, повідомив ОСОБА_10 , що необхідно здати більший об'єм, тому він повинен вжити води для надання відповідного об'єму зразку. Після вживання води ОСОБА_8 надав біологічні зразки у ще одній ємності. Загальна кількість ємкостей склала дві, йому запропоновано злити їх в одну. Після чого ОСОБА_8 власноруч злив зразки, надані ним особисто, в одну ємність. Під час вказаних подій, ОСОБА_8 нервував, задавав питання лікарям, на що йому зробили зауваження, щоб він не задавав зайвих питань. Також йому зроблено зауваження щодо надання біологічних зразків, які він здав не одразу, а розлив та додатково вживав воду. Після цього, поліцейському ОСОБА_15 , який доставив ОСОБА_1 для проведення огляду, надали три примірника на підпис, після чого, ОСОБА_10 теж надали їх на підпис. Крім цього, лікар у присутності ОСОБА_1 заповнила висновок, в голос проговорила дату отримання зазначеного висновку з результатом, а саме 04.06.2024 та надала вказаний висновок ОСОБА_10 на підпис, де він власноруч поставив свій підпис.
05.06.2024 співробітниками ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП отримано висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР № 001765 від 04.06.2024 року, згідно з яким лейтенант поліції ОСОБА_8 , інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, на момент проходження огляду, перебував у стані наркотичного сп'яніння (т.1 а.с.185).
Наказом НПУ ДПП №1187 від 06.06.2024 року призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП, що виразилось у перебуванні 30.05.2024 на службі в стані наркотичного сп'яніння. На період проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (т.1 а.с.188-189).
У висновку службового розслідування, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції 22.07.2024 року зазначено, що 06.06.2024 від т.в.о. командира роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_13 стало відомо, що ОСОБА_8 перебуває на лікарняному.
07.06.2024 о 16.08 було здійснено виїзд за місцем мешкання ОСОБА_1 з метою ознайомлення його з наказом ДПП від 06.06.2024 № 1187 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків». Під час спілкування з ОСОБА_9 йому було надано вказаний наказ для ознайомлення, який він прочитав самостійно. Після цього, йому було ще раз повідомлено про вимоги, викладені у вказаному наказі, додатково повідомлено про те, що його відсторонено від виконання службових обов'язків та на період відсторонення він повинен перебувати у відділі забезпечення діяльності УПП в Одеській області ДПП. На що ОСОБА_8 повідомив, що йому все зрозуміло, однак, від підпису та подальшого спішування зі співробітниками ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП він відмовився. Вказана подія зафіксована на портативний відеореєстратор № 1691 (16).
10.06.2024 за вих. № 14035/41/13/03/02-24 ОСОБА_10 було направлено запрошення до УПП в Одеській області ДПП на 14.06.2024 о 10.00, однак, останній проігнорував його, не прибув на зазначений час, причину не прибуття не повідомив (т.1 а.с.190-191).
11.06.2024 за вих. № 14154/41/13/03/02-24 до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» було направлено запит щодо результатів проведення огляду 30.05.2024 ОСОБА_1 із зазначенням кількісного вмісту наркотичної речовини у біологічних зразках останнього та виду наркотичної речовини (т.1 а.с.192).
Відповідно до відповіді з КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» встановлено, що на підставі результату токсикологічного дослідження сечі ОСОБА_1 № 1273 від 31.05.2024 виявлено канабіноїди (т.1 а.с.193-198).
14.06.2024 за вих. № 14395/41/13/03/02-24 ОСОБА_10 було направлено запрошення до УПП в Одеській області ДІЛІ на 19.06.2024 о 10.00, однак, позивач не прибув на зазначений час, причину не прибуття не повідомив (т.1 а.с.199).
У висновку службового розслідування, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції 22.07.2024 року зазначено, що опитаний т.в.о. командира роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капітан поліції ОСОБА_13 пояснив, що 30.05.2024 під час проведення стройового огляду та інструктажу перед заступанням на денну зміну, визвав підозру зовнішній вигляд та поведінка лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який несе службу у взводі № 1 роті № 4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП. Зокрема, в нього дуже явно було видно його блідий вигляд обличчя, крім цього, в нього було виражене тремтіння рук, тому опитуваний припустив, що він може перебувати в стані наркотичного сп'яніння. Враховуючи вказані обставини, опитуваний доповів заступнику командира батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капітану поліції ОСОБА_16 та співробітникам відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 було направлено до медичного закладу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Крім цього, опитаний додав, що останнім часом за ОСОБА_9 було помічено його байдуже відношення до роботи, у зв'язку з чим, опитуваним проводились профілактичні бесіди щодо його службової діяльності, однак, це не дало позитивного результату. Після цього, опитуваний помітив, що погіршився зовнішній вигляд ОСОБА_1 , а саме він схуднув, в нього стали трястись руки
Опитаний командир батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП капітан поліції ОСОБА_17 пояснив, що 30.05.2024 до нього звернувся командир роти № 1 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_13 , який повідомив, що під час проведення стройового огляду та інструктажу, у інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме блідний вигляд обличчя, виражене тремтіння рук. Звернувши увагу на ОСОБА_1 , опитуваний підтвердив ознаки наркотичного сп'яніння. Про вказану подію було повідомлено співробітникам відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП. У зв'язку з чим ОСОБА_1 було направлено до медичного закладу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для проходження огляду на стан | наркотичного сп'яніння (т.1 а.с.202).
Враховуючи, що на неодноразові виклики ОСОБА_8 до УПП в Одеській області ДПП щодо надання пояснень з приводу призначеного службового розслідування не з'являвся, про причини не явки не повідомляв, 25.06.2024 року членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзд за місцем його мешкання з метою отримання пояснень. Прибувши за адресою його мешкання встановлено, що ОСОБА_8 перебуває у лікарні в м. Чорноморськ, в телефонній розмові останній повідомив, що протягом 15 хвилин буде вдома. ОСОБА_1 прибувши за місцем мешкання, де на нього чекали члени дисциплінарної комісії для отримання пояснень з приводу призначеного службового розслідування, однак під час розмови від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт про відмову від надання пояснень від 25.06.2024 № ВН 15154/41/13/03/24 (т.1 а.с. 205).
Також під час розмови ОСОБА_1 повідомив, що він перебуває на лікарняному.
З метою перевірки інформації щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняному у лікарні в м. Чорноморськ, було здійснено виїзд до вказаної лікарні, де поспілкувавшись з лікуючим лікарем було встановлено, що він дійсно перебуває на стаціонарному лікуванні. Вказана подія зафіксована на портативний відеореєстратор № 1691 (16).
25.06.2024 року за вих. № 15093/41/13/03/03-24 ОСОБА_10 було направлено запрошення до УПП в Одеській області ДПП на 01.07.2024 о 10.00, однак, останній проігнорував вказане, не прибув на зазначений час, причину не прибуття не повідомив (т.1 а.с.206-207).
26.06.2024 року за вих. № 15216/41/13/03/03-24 генеральному директору КНП «Чорноморська лікарня» направлено запит щодо перебування ОСОБА_1 на лікуванні (т.1 а.с.209).
Відповідно до відповіді встановлено, що 20.06.2024 ОСОБА_8 госпіталізований на стаціонарне лікування до хірургічного відділення КНП «Чорноморська лікарня» (т.1 а.с.210).
Відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 10.06.2024 № 32 ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 06.06.2024 по 10.06.2024.
Відповідно до довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 19.06.2024 № 326 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.06.2024 по 19.06.2024 (т.1 а.с.215-216).
Відповідно до довідки з КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 28.06.2024 № 7294 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.06.2024 по 28.06.2024 (т.1 а.с.217).
04.07.2024 року за вих. № 15922/41/13/03/03-24 ОСОБА_10 було направлено запрошення до УПП з Одеській області ДПП на 12.07.2024 о 11.00 (т. а.с.211-212).
11.07.2024 року за вх. № 11052 до УПП в Одеській області ДПП надійшли письмові пояснення ОСОБА_18 щодо запрошення його до УПП в Одеській області ДПП, у яких зазначено, що позивач отримав на свою електрону пошту лист 15922/41/13/03/03-24 від 04.07.2024 щодо прибуття для надання пояснень на 12.07.2024 о 11.00 за адресою м. Одесса, вул. Академіка Корольова, 5 у рамках службового розслідування. Прибути для надання пояснень на назначений час не зміг, у зв'язку з хворобою і перебуванням на офіційному лікарняному, про що додав копію довідки. Також пояснив, що йому не відомо у зв'язку з чим Департаментом патрульної поліції проводиться службове розслідування відповідно до наказу № 1187 від 06.06.2024. Його до сих пір не ознайомили з жодним документом, щодо службового розслідування. Зауважив, що з 06.06.2024 Департаментом патрульної поліції проводиться службове розслідування і з 06.06.2024 він вже знаходиться на лікарняному. Зазначив, якщо підставою для проведення службового розслідування були заходи взяття біоматеріалу (забору мочи), які відбувались 30.05.2024, то вони відбувались з порушенням, а саме, з підміною контейнера для збору сечі, два і рази через деякий час, приблизно через 2 години, надавали різні контейнери для збору сечі, без будь-яких підписів, а потім робили переливання біометаріалу з одного контейнера в іншій, про що ним було зроблено зауваження та запитано, це його контейнер чи ні. На що від лікарів не було жодної реакції. Всі ці обставини було зафіксовано співробітником відділу моніторингу на нагрудну камеру, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 просить переглянути цей випадок. Також повідомив, що при спробі здати аналізи, контейнер був не стерильний, а для достовірного результату контейнер для збору біоматеріалу потрібен бути не тільки одноразовий, а ще і у двох ємностях, вміст однієї використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів згідно з пунктом 10 Інструкції, відповідно до наказу МВС та МОЗ 1452/735 від 09.11.2015. Після виявлення багатьох порушень ОСОБА_10 довелось в першій свій вихідний, а саме 01,06.2024 проводити більш розширений аналіз в незалежній медичній лабораторії «Смартлаб» за адресою: Великодолинське, вул. Центральна 128, результати аналізу від 01.06.2024 додає до пояснення. Додав, що все це було зроблено для підтвердженні його правової позиції (т.1 а.с.220-222).
19.07.2024 року Дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування складено Висновок, затверджений начальником ДПП 22.07.2024 року, згідно з яким відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що підтвердилися, та запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 6 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 5, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу II посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затверджене наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку УПП Одеській області ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.2 а.с.01-18).
На підставі вказаного Висновку наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №466 від 20.08.2024 року «Про застосування до працівника УПП в Одеській області ДПП дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в Порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 5, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002703), інспектора взводу № І роти № 4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.2 а.с.19-20).
Наказом НПУ ДПП № 2232о/с від 02.10.2024 року «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» за пунктом 6 ч. 1 ст. 77. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції від 20.08.2024 року №466 (т.2 а.с.21).
Вважаючи вищезазначені накази протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадянам, згідно ст. 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Згідно ст. 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України.
Згідно ч.3 ст.11 ЗУ «Про національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Стаття 18 Закону №580 регламентує основні обов'язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
За приписами ч. 1, 2 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).
Так, службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.п.1,5,6, 14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
В свою чергу дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Суд зазначає, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає виключно у разі вчинення саме ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання саме ним службових обов'язків, зокрема порушення Присяги поліцейського.
Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі №813/4074/16 зазначив, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції.
Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» від 19 липня 2022 року № 507, керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належать сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції) наказано за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов'язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння, перебування на службі в стані сп'яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу застосовувати до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції України і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з пунктами 1, 5, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 справа № 819/736/18 (пункт № 60) та у постанові від 05.03.2020 справа № 815/4478/16 (пункт № 48) встановив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Також, у постанові від 05.03.2020 у справі № 815/4478/16, Верховний суд зазначив, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, після складання Присяги, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16 вказав, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Діяльність поліцейського має відповідати не тільки положенням Конституції і чинного законодавства, а й моральним принципам і нормам. При цьому етичний кодекс, яким поліцейські повинні керуватися, не просто спирається на загальноприйняту мораль, а й конкретизує її вимоги відповідно до специфіки службової діяльності, неординарних обов'язків і повноважень, що покладаються на них. Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
При цьому для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що порочать звання поліцейського і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів поліції, необхідно установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника поліції, зашкодила репутації працівника поліції та авторитету поліції, викликала негативний громадський резонанс.
Підставою для висновків службового розслідування є обставини вчинення поліцейськими дій, що порочать звання працівника поліції і можуть викликати сумнів в об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів поліції.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі 816/1534/16, від 17 липня 2019 року у справі № 806/2555/17 і підстави для відступлення від неї відсутні.
Відповідно до Модельного кодексу поведінки державних службовців (Рекомендація № К(2000) 10 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо кодексів поведінки державних службовців, прийнята Комітетом міністрів на 106 сесії 11 травня 2000 року) державний службовець повинен здійснювати свої повноваження відповідно до закону і тих законних вимог і етичних стандартів, що стосуються його чи її функцій, завжди поводитись таким чином, щоб була забезпечена віра громадськості у чесність, безсторонність і ефективність публічної влади.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 17.08.2019 по справі № 806/2555/17 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Відповідно до п.п.1,10,13 п.3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.11.2018 № 5112, інспектор під час несення служби зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції;виконувати інші обов'язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України.
Судом встановлено, що 30.05.2024 року було здійснено направлення інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
05.06.2024 співробітниками ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП отримано висновок КНП «ООМЦПЗ» ООР № 001765 від 04.06.2024, згідно з яким лейтенант поліції ОСОБА_8 , інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП, на момент проходження огляду, перебував у стані наркотичного сп'яніння.
За переконанням суду дисциплінарна комісія встановила всі обставини та події та довела порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Під час судового розгляду було встановлено, що дії ОСОБА_1 суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам етичної поведінки поліцейських, якими повинен керуватися поліцейський під час виконання своїх службових обов'язків та поза службою. Допущення подібної поведінки підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому. Сам по собі факт допущення поліцейським дисциплінарних проступків компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому.
Виявлені та зафіксовані в матеріалах службового розслідування порушення службової дисципліни позивачем в суді не спростовані, а його аргументи не підтверджені належними та допустимими доказами.
Дії позивача щодо порушення норм Дисциплінарного статуту та інших нормативно-правових актів, описані у висновку службового розслідування, підтверджуються матеріалами справи та не спростовані належними та допустимими доказами.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач не переконав суд у тому, що його поведінка під час проходження медичного огляду, свідчила про добросовісне та щире бажання довести свою непричетність до вчинення дисциплінарного проступку.
Посилання позивача у позовній з приводу того, чи саме його зразки знаходились в первісній ємності, то такі твердження не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи та службового розслідування, а саме: відповідно до відеозаписів з портативного відеореєстратора №1691 (16) встановлено, що пластиковий контейнер для відбору біологічних зразків лікарем був наданий ОСОБА_10 у руки, який у подальшому власноруч здійснював переливання рідини з одного контейнеру у інший. У позивача під час вказаних дій не виникало зауважень за вказаним фактом.
У позовній заяві позивач також посилається на те, що члени дисциплінарної комісії у своєму висновку службового розслідування зазначають, що «лікар у присутності ОСОБА_1 заповнила висновок КНП «ООМЦПЗ» OOP MOO1765 від 04.06.2024 року вголос проговорила дату отримання зазначеного висновку з результатом, а саме 04.06.2024, та надала вказаний висновок позивачу на підпис, де він власноручно поставив свій підпис. Однак, вказаний висновок не складався безпосередньо після огляду ОСОБА_1 , не повідомлялось йому зміст висновку (тим більше про стан наркотичного сп'яніння), а підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду, який міститься в рядку 11 висновку, не належить ОСОБА_10 ».
Суд зазначає, що такі твердження позивача не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи та службового розслідування, а саме: відповідно до наявних відеозаписів встановлено, що ОСОБА_8 власноруч поставив свої підписи у висновку, ознайомився з його змістом та лікарем йому було повідомлено про отримання зазначеного висновку з результатом 04.06.2024.
Також, позивач у позовній заяві зазначає, що графічне зображення підпису у висновку від імені ОСОБА_1 є явно подібними графічному зображенню підпису капрала поліції С. Марченко, який доставляв позивача на медичний огляд».
Такі твердження позивача суд не бере до уваги виходячи з наступного.
Види та порядок проведення експертиз визначається, окрім іншого, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5).
Так, відповідно до пп. 1 п. 1 розділу І вищевказаної Інструкції вбачається, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних, цифрових) і підпису.
Одним з питань, на які дає відповідь почеркознавча експертиза є: Чи виконай підпис від імені особи (прізвище, ім'я, по батькові особи, від імені якої зазначений підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особо від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
Таким чином, факт виконання підпису однієї особи від імені іншої особи підтверджується висновком експерта, який має спеціальні знання для проведення такої експертизи.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які висновки експерта щодо виконання підпису не позивачем.
Відтак, твердження про те, що позивач, начебто, не ставив свій підпис у висновку, суд відхиляє як не доведені належними та допустимими доказами.
Щодо наданих позивачем лабораторних досліджень №1000075356168 від 01 червня 2024 року у медичній лабораторії діагностиці «Смартлаб», суд зазначає, що вказані результати лабораторних досліджень не спростовують висновок КН «ООМЦПЗ» ООР від 04 червня 2024 року №001765 з огляду на наступне.
Наказом Департаменту охорони здоров'я №465-ОД «Про подальше вдосконалення роботи з виконання спільного наказу МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, швидкість реакції в закладах охорони здоров'я Одеської області» затверджено перелік закладів охорони здоров'я Одеської області, які мають право на проведення медичних оглядів громадян для встановлення стану сп'яніння.
Згідно додатку №1 до вищезазначеного Наказу, вбачається, що єдиним
медичним закладом в м. Одеса, який може проводити огляд громадян на виявлення стану сп'яніння є КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради.
Окрім того, суд дослідивши перелік інших медичних закладів охорони здоров'я
Одеської області, встановив, що приватна МЛД «Смартлаб» відсутня у вказаному переліку.
Відтак, результати лабораторних досліджень від 01 червня 2024 року №1000075356168 не можуть бути враховані як доказ, що спростовує протилежний висновок КН «ООМЦПЗ».
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачем не порушено процедуру проведення службового розслідування при застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача, враховано всі істотні обставини, отже позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування наказу № 466 від 20.08.2024 року задоволенню не підлягають.
Щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов'язків.
У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Вивчивши аргументи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього дисциплінарного стягнення (звільнення) за вчинення виявленого проступку, суд виходить з того, що відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
При цьому, Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу певною дискрецією у визначенні виду стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Така позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09 грудня 2020 року по справі № 804/3564/17 та постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 813/3020/16.
Суд вважає, що характер та обставини вчиненого правопорушення були враховані при вирішенні питання обрання виду дисциплінарного стягнення та, відповідно, обґрунтованим та пропорційним заходом є накладення стягнення у вигляді звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Судом встановлено, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано всі обставини щодо особи позивача застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, є правомірним і пропорційним та відповідає суті та істотності вчиненого порушення.
Суд відхиляє посилання позивача на те, що він, перебуваючи на лікарняному, висловлював своє бажання надати пояснення та сприяти проведенню службового розслідування після виходу з лікарняного, однак факт перебування ним на лікарняному протиправно розцінено відповідачем виключно як відмова від надання пояснень, оскільки як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2024 року позивач надав ДПП УПП в Одеській області письмові пояснення, висвітливши обставини подій 30.05.2024 року.
Решта доводів учасників справи на висновки суду по суті спору не впливають. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії відповідача щодо проведення службового розслідування відносно позивача були вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства, вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку доведена належними та допустимими доказами, сформований в результаті розслідування висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним із вчиненим проступком, відповідає вимогам обґрунтованості та пропорційності.
Тому не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу № 2232о/с від 02.10.2024 року як похідного в частині звільнення позивача зі служби, оскільки він прийнятий на підставі вищезазначеного наказу, протиправність якого не підтверджена за результатами розгляду справи.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування наказу № 2232о/с від 02.10.2024 року, вони також не підлягають задоволенню.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю, адже обставини справи та наявні докази у їх сукупності беззаперечно доводять вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за яким обгунтовано застосовано спірне дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
В даній справі підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні, оскільки такі витрати сторонами не понесені.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне рішення складено та підписано суддею 07 квітня 2025 року.
Суддя М.М.Аракелян
.