справа № 380/25456/24
про залишення позовної заяви без руху
02 квітня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,
представника позивача Куся Ю.О.,
представника відповідача Паїк М.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, поновлення на роботі
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області ЄДРПОУ 40108833, місце проживання: 79000, м. Львів, пл. Григоренка, 3 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 390 о/с від 10 липня 2024 року в частині переміщення відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби майора поліції ОСОБА_1 (0078859) на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади слідчого слідчого відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП, з 13 липня 2024 року, встановивши посадовий оклад у розмірі 2400 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 14 липня 2024 року.
Ухвалою від 25.12.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 01.01.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
07.02.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Обгрунтовуючи клопотання представник відповідача зазначає, що 15.07.2024 позивача ознайомлено із оскаржуваним наказом за допомогою месенджера "WhatsApp".
Також зазначає, що згідно з табелями виходу на службу особового складу роти №3 БПОП "КОРД" стрілецький, ГУ НП у Львівській області, ОСОБА_1 після виходу з лікарняного, а саме з 24.07.2024 приступив до виконання обов'язків інспектора взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-рапотової дії" (стрілецький) ГУНП. Таким чином, на думку представника відповідача, позивач пропустив встановлений частиною п'ятою статті 122 місячний строк звернення до суду.
10.03.2025 від предстаника позивача надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. У таких зазначено, що скріншот з мобільного телефона на підтвердження надсилання позивачу оскаржуваного наказу не є достовірним та належним доказом в розумінні статтей 73,75,76 КАС України. Також звернув увагу суду на те, що спірний наказ позивач отримав на адвокатський запит 18.12.2024. До цієї дати оскаржуваний наказ не доводився до відома позивача під розписку.
21.03.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача до клопотання про залишення позову без розгляду. У таких на спростування доводів представника позивача в частині недоведення до відома позивача оскаржуваного наказу зазначила про те, що до виконання обов'язків інспектора взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-рапотової дії" (стрілецький) ГУНП позивач приступив 24.07.2024, що свідчить його особистий підпис на посадовій інструкції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-рапотової дії" (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львіській області. Таким чином, з 24.07.2024 позивачу було відомо про оскаржуваний наказ, а звернувшись до суду 20.12.2024 з позовом про його оскарження, пропустив строк звернення до суду.
У підготовчому засіданні представник позивача заперечив щодо клопотання про залишення позову без розгляду. Просив суд відмовити у задоволенні такого.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 зазначеного Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Отже, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо звільнення з військової служби охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Предметом оскарження у цій справі є наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 390 о/с від 10.07.2024 "Про особовий склад" згідно з яким відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби наказоно перемістити майора поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади слідчого відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП, з 13 липня 2024 року.
Як зазначає позивач, про оскаржуваний наказ дізнався з відповіді на адвокатський запит від 18.12.2024. До цього моменту позивачу не було відомо про означений наказ.
У цьому контексті суд звертає увагу позивача на таке.
Як зазначено вище, згідно з оскаржуваним наказом, керівником Головного управління Національної поліції у Львівській оласті вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади слідчого слідчого відділення відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУ НП та з 13.07.2024 перемістити на посаду інспектора взводу №2 №3 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) ГУНП.
Таким чином, позивач з 13.07.2024 повинен був приступити до виконання обов'язків інспектора взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення "Корпус оперативно-раптової дії" (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Як видно з долучених до матеріалів справи витягів з табелів виходу на службу особового складу роти №3 БПОП "КОРД" (стрілецький) ГУ НП у Львівські області за липень 2024 року, ОСОБА_1 з 15.07.2024 по 23.07.2024 перебував на лікарняному. З 24.07.2024 ОСОБА_1 присутній на службі за місцем дислокації підрозділу (арк. справи 48).
24.07.2024 позивач під особистий підпис ознайомився з посадовою інструкцією інспектора взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення "КОРД" (стрілецький) Головного управління НП у Львівській області, затвердженою командиром батальйону поліції особливого призначення "КОРД" (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області 18.08.2024 (арк. справи 83-85).
Крім цього, з 25.07.2024 ОСОБА_1 проходив інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб особовим складом БПОП "Корд" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією з журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю під час проведення навчально-тренувальних стрільб особовим складом БПОП "Корд" (стрілецький) ГУ НП у Львівській області (арк. справи 88-90).
З навеного видно, що 24.07.2024 є датою з якої ОСОБА_1 приступив до виконання завдань та обов'язків за посадою інспектора взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення "КОРД" (стрілецький) Головного управління НП у Львівській області.
З огляду на встановлені обставини суд висновує, що датою ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом слід вважати 24.07.2024.
Встановлені обставини спростовують доводи представника позивача в тій частині, що позивач не був ознайомлений із оскаржуваним наказом, а про його існування дізнався з відповіді на адвокатський запит лише 18.12.2024.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом 15.07.2024 шляхом повідомлення на месенджер «WhatsApp» (арк. справи 51), з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Зі змісту долученої копії зі скриншота месенджеру "WhatsApp" видно, що 15 лип. переслано витяг з наказу ОСОБА_2 . Разом з тим, з долученої до матеріалів справи копії розписки ОСОБА_1 від 11.05.2022 не видно надання згоди ОСОБА_1 (на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») на пересилання йому наказів за допомогою месенджеру "WhatsApp", позаяк вказана розписка лише інформує відповідача про фактичну адресу проживання, наявність електронної пошти та номеру телефону на месенджерах " НОМЕР_2 ", " ОСОБА_3 ", "Viber".
Отже, строк на оскарження наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 390 о/с від 10.07.2024 "Про особовий склад" розпочав свій відлік з 24.07.2024.
До суду з позовом про оскарження наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 390 о/с від 10.07.2024 "Про особовий склад" позивач звернувся 20.12.2024, чим не дотримався місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 11.02.2021 у справі №140/2046/19.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати підстави для поновлення такого строку.
Керуючись статями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, поновлення на роботі - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на адресу Львівського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з наданням відповідних доказів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 07.04.2025.
СуддяМричко Н.І.