про відмову в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
08 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/1625/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Адміністрації Державної прикордонної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому позивач, після зміни предмету позову, просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не призначення старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 на посаду начальника сектору організації договірної роботи управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України чи на іншу рівнозначну посаду та звільнення з військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 грудня 2020 року № 1244-ОС в частині розірвання контракту та звільнення з військової служби старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 з військової служби за пунктом «г» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в запас;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 21 січня 2021 року № 3-ОС начальника Центрального регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України в частині виключення старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Центрального регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України;
- поновити позивача на посаді начальника сектору організації договірної роботи управління будівництва Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, або рівнозначну посаду з місцем дислокації у м. Києві;
- стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07 квітня 2025 року від Адміністрації Державної прикордонної служби України через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшло клопотання від 04 квітня 2025 року, в якому відповідач заперечує проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки однією із позовних вимог ОСОБА_1 є стягнення з Адміністрації Державної прикордонної служби України на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 03 квітня 2025 року Адміністрацією Держприкордонслужби подано до суду пояснення із доданням довідки-розрахунку розміру середньомісячного грошового забезпечення від 25 березня 2025 року № 47. Пунктом 4 частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки КАС України не встановлений порядок вирішення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тому розгляд означеного клопотання відповідача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Частинами першою-третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина перша статті 257 КАС України).
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, в якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі самі положення містить й частина четверта статті 12 КАС України, яку, окрім того, доповнено пунктами 5 (щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років») і 6 (щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу) згідно із Законами України від 13 березня 2018 року № 2325-VIII і від 13 травня 2020 року № 590-IX відповідно.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Частинами першою-третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Із доданих до позовної заяви документів судом установлено, що позивач проходила службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України та мала звання - старший лейтенант юстиції.
Посада публічної служби, яку обіймає позивач та у зв'язку з проходженням служби на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: армійськими - бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал; корабельними - коммодор, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.
Доводи відповідача про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з Адміністрації Державної прикордонної служби України на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є вимогою щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є помилковими, оскільки предметом спору у справі є звільнення позивача зі служби.
Зважаючи на предмет спору між сторонами, з урахуванням того, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Адміністрації Державної прикордонної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Адміністрації Державної прикордонної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Кисіль