08 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1240/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Дзіся А.Р., звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 отримує в ГУ ПФУ в Кіровоградській області пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. У грудні 2024 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про перерахунок її пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте відповідач листом від 13.01.2025 року відмовив у такому перерахунку. Позивачка не погоджується з цим та просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті їй пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 27.12.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату їй пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017 року, а саме без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні) починаючи з 27.12.2024 року.
Ухвалою судді від 28.02.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що пенсія позивачці призначена та обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства. Умовою застосування норми частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (тобто за двоскладовою формулою). Вказує, що позивачка не дотрималася порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки не подала заяву встановленої форми.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, оскільки постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення у 1982 - 1995 роках, а саме у місті Коростені Житомирської області.
Органами Пенсійного фонду позивачці у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності з 29.08.2002 року призначеного пенсію по інвалідності.
З 02.10.2008 року їй призначена пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (шифр пенсії 150).
На момент призначення цієї пенсії у жовтні 2008 року страховий стаж позивачки склав 25 років 9 місяців.
Розмір пенсії позивачки обчислено відповідно до частини 1 статті 27, частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після призначення пенсії позивачка працювала у 2012 - 2013 роках і її страховий стаж зріс до 26 років 3 місяців.
Представник позивачки у грудні 2024 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 27.12.2024 року, у якій просив перерахувати пенсію ОСОБА_1 зі збільшенням розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ГУ ПФУ в Кіровоградській області надало відповідь від 13.01.2025 року, у якій повідомило, що норма частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовується у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (тобто за двоскладовою формулою). Умовний розрахунок пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (з урахуванням норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанов Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян", від 15.04.2003 року №544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій") свідчить, що такий перерахунок не призведе до збільшення розміру пенсії, тому проводити перерахунок недоцільно.
Позивачка, не погоджуючись із розміром призначеної їй пенсії за віком, звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII (надалі - Закон №796-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є зокрема: 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:
- постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
- постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У статті 55 Закону №796-XII наведені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, та передбачено, що таким особам пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII (у редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії у жовтні 2008 року) передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки * та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. (* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).
Згідно з частиною 3 статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтями 60-1, 60-2 Закону №796-XII передбачено, що призначення та виплата пенсій, передбачених цим Законом, і щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадяться територіальними органами Пенсійного фонду України.
Призначення пенсій провадиться відповідно до законодавства, чинного на час звернення особи за призначенням пенсії. Перерахунок пенсій проводиться відповідно до законодавства, чинного на час проведення перерахунку пенсії.
Умови призначення пенсії за віком передбачені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії у жовтні 2008 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Розмір пенсії за віком визначений у статті 27 Закону №1058-IV, якою передбачено формулу для визначення розміру пенсії, умови обчислення розміру пенсії та встановлений максимальний її розмір.
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії у жовтні 2008 року) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Згідно з частиною 3 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У статті 56 Закону №796-XII наведені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби).
Пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII (у редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії у жовтні 2008 року) було передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Отже Закон №796-XII визначає спеціальні норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема пільги щодо обчислення стажу роботи та пільги щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Особи, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, мали право на обчислення пенсії із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожний повний рік роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (20 років - для чоловіків і 15 років - для жінок).
Суд установив, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, станом на момент призначення у жовтні 2008 року пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII мала стаж роботи 25 років, тобто понад 15 років, які передбачені пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII, тож мала право на пенсію в повному розмірі із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цією нормою стаж (тобто за 10 років).
Проте пенсійні органи при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 не застосовували пільгу, передбачену пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII.
Натомість при визначенні розміру пенсії застосували норму абзацу 2 частини 2 статті 28 Закону №1058-IV та збільшили пенсію на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років (тобто лише за 5 років).
З 11.10.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII (надалі Закон №2148-VIII), який застосовується з 01.10.2017 року. Ним внесено зміни до Закону №1058-IV та Закону №796-XII.
Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII (у редакції Закону №2148-VIII, який застосовується з 01.10.2017 року) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом №2148-VIII Розділ XV Закону №1058-IV доповнено новими пунктами:
4-3. Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
4-7. Особам, пенсії / щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку медіа та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 43 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію / щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку медіа та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Суд установив, що відповідач з 01.10.2017 року здійснив перерахунок пенсії позивачки, передбачений пунктом 4-3 Розділу XV Закону №1058-IV, та в подальшому проводив її індексацію відповідно до пунктів 4-4 - 4-6 Розділу XV Закону №1058-IV.
Станом на листопад 2024 року пенсія позивачки обчислена із заробітної плати 8439,28 грн. (7994, 47 грн. х 1,05564, де: 7994, 47 грн. - показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн., проіндексований на коефіцієнти підвищення: з 01.03.2019 року - на 1,17, з 01.03.2020 року - на 1,11, з 01.03.2021 року - на 1,11, з 01.03.2022 року - на 1,14, з 01.03.2023 року - на 1,197, з 01.03.2024 року - на 1,0796; 1,05564 - індивідуальний коефіцієнт заробітку).
З урахуванням страхового стажу 26 років 3 місяці (315 місяців) коефіцієнт страхового стажу, визначений відповідно до статті 25 Закону №1058-IV, складає 0,26520.
Загалом розмір пенсійної виплати позивачки становить 2725 грн., де:
- 2215,31 грн. - пенсія за віком, обчислена відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-IV (8439,28 грн. х 0, 26520),
- 145, 69 грн. - доплата до мінімального розміру пенсії за віком, визначеного відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28, п. 4-1 Розділу XV Закону №1058-IV,
- 132,92 грн. - доплата за 6 років понаднормового стажу, обчислена відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28, п.4-1 Розділу XV Закону №1058-IV (2215, 31 грн. х 1% х 6 років, де 6 років - кількість років понаднормового стажу (26 років - 20 років),
- 113,88 грн. - щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, що належать до категорії 3 - у розмірі, установленому пунктом 13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року,
- 117,20 грн. - щомісячна доплата до пенсії, передбачена абзацом 5 підпункту 7 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 року "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Позивачка не погоджується саме з розміром доплати за понаднормовий стаж та вказує, що відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ така доплата повинна обчислюватися у розмірі 1 % заробітку за кожний повний рік її страхового стажу понад 15 років, тобто за 11 років (26 років - 15 років).
Відповідач заперечує проти цього, посилаючись на те, що з 01.10.2017 року правове регулювання спірних правовідносин змінилось у зв'язку зі змінами, внесеними Законом №2148-VIII, і відтоді Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV (за двоскладовою формулою).
Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зміст частини 2 статті 56 Закону №796-XII свідчить про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме призначення пенсії, а не обчислення раніше призначених пенсій.
При цьому, таке обмеження пов'язане з призначенням особі пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону №1058-IV.
Натомість пенсію позивачці було призначено у жовтні 2008 року, тобто до внесення змін до Закону №796-ХІІ, які передбачили цю умову, і право на пільгове обчислення стажу та розміру пенсії вона набула раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII. Зазначені зміни стосуються виключно тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 року у справі №300/3435/21 виклав правовий висновок щодо розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-XII в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII, на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності:
(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини 2 статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Тож оскільки пенсія за віком призначена позивачці до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII (до 11.10.2017 року), то в силу вимог статті 58 Конституції України такі зміни не позбавляють позивачку права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII. Тому позивачка має право на обчислення пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлених цією нормою 15 років (тобто за 11 років).
Суд вважає, що відповідач, не застосувавши при обчисленні розміру пенсії позивачки пільгу, передбачену пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, допустив протиправну бездіяльність, що призвело до порушення права позивачки на отримання пенсії у розмірі, установленому законом.
Права позивачки, порушені протиправною бездіяльністю відповідача, мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з дати, про яку просить позивачка, а саме з 27.12.2024 року, врахувавши пільгу, передбачену пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній до 11.10.2017 року, тобто без застосування частини 2 статті 27 Закону №1058-IV), збільшивши розмір пенсії на 1 % заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років, та виплатити позивачці заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Цей перерахунок пов'язаний з відновленням права позивачки на належний розмір пенсії, порушеного пенсійним органом при її призначенні, та не стосується перерахунку пенсії у зв'язку з виникненням підстави для її підвищення (зокрема у зв'язку з поданням пенсіонером додаткових документів про вік, стаж, заробіток та інших). Тож оскільки такий перерахунок проводиться без додаткового звернення пенсіонера і не вимагає подання ним будь-яких заяв, то суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність заяви позивачки від 27.12.2024 року вимогам заяви про призначення/перерахунок пенсії.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачкою витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви через електронний кабінет в сумі 968,96 грн. (1211,20 грн. х 0,8) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо незастосування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 пільги, передбаченої пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 27.12.2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням пільги, передбаченої пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній до 11.10.2017 року), збільшивши пенсію на 1 відсоток заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ