про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2369/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви малого приватного підприємства «Карпати» до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, де позивачем вказано третю особу Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області, про визнання протиправним розпорядження, -
Мале приватне підприємство «Карпати» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, де позивачем вказано третю особу Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області, в якому просить: визнати незаконним Розпорядження № 217 «Про надання земельних ділянок в оренду», винесеного від 30.04.2003 року в м. Ужгород Закарпатської області головою Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області Лапоног С.Ю., в частині пунктів 6, 7 та 8 щодо: - припинення з 01.01.2004 року дії договору оренди тимчасового користування земельною ділянкою терміном на 25 років від 08 серпня 1996 року № 2, укладеного між Малим приватним підприємством «Карпати» та Оноківською сільською радою; - оформлення Малим приватним підприємством «Карпати» договору оренди земельної ділянки; - надання Малому приватному підприємству «Карпати» в оренду терміном на 50 років, з 01.01.2004 року, земельну ділянку площею 36.9 га, яка є у тимчасовому користуванні підприємства, для відновлення зони відпочинку та розведення риби.
Відповідності до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Чч. 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом оскарження є розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області № 217 від 30.04.2003 «Про надання земельних ділянок в оренду» в частині пунктів 6, 7 та 8.
Однак з даним адміністративним позовом до суду позивач звернувся 03 квітня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів справи вбачається, що позивач жодним чином не обґрунтовує причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із 2003 до 2023 року, хоча й не заперечує, що МПП «Карпати» було відомо про наявність оскаржуваного розпорядження.
Позивач вказує, що після винесення оскаржуваного Розпорядження № 217 орендні правовідносини між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та МПП «Карпати» продовжувались і не оскаржувались сторонами, та характер незаконності та нереалізованості Розпорядження № 217, з моменту винесення зазначеного Розпорядження № 217 та до 2023 року ніяким чином не порушувало майнові права та інтереси МПП «Карпати». Однак, з 2023 року вищезазначене Розпорядження № 217 використовується органами прокуратури як доказ фактичного припинення з 01.01.2004 року орендних правовідносин між Оноківською сільською радою та МПП «Карпати», внаслідок чого оспорюється факт наявності орендних правовідносин та дійсність додаткових угод до Договору оренди (господарська справа № 907/306/23, господарська справа № 907/47/25)
А тому, на переконання позивача, тільки з 2023 року (звернення органів прокуратури в інтересах держави до суду) правова природа оскаржуваного Розпорядження № 217 набула характеру оспорюваності для МПП «Карпати».
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача та вказує, що оскаржуване розпорядження від 30.04.2003 стосується безпосередньо орендних правовідносин позивача з Оноківською сільською радою, таке розпорядження є чинним, та впливає на права позивача з моменту його винесення.
При цьому ігнорування позивачем такого розпорядження та його невиконання жодним чином не впливає на процесуальний строк оскарження такого до суду, який розпочався з моменту ознайомлення позивача з таким розпорядженням.
З позовної заяви вбачається, що позивачу було достеменно відомо про існування розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області № 217 від 30.04.2003 з 2003 року.
При цьому позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду ні з 2003 по 2023 років, ні з 2023 по 2025 роки.
Таким чином, аналізуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд вказує, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
З огляду на вищевказане, суд не визнає поважними підстави пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем у позовній заяві та відмовляє позивачу у поновленні строку звернення до суду як такого, що пропущений без поважних причин.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: немайнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що позивач заявив позовну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, суддя встановив, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі не сплачено.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу*; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, у позовній заяві позивачем визначено третю особу - Оноківську сільську раду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 49 КАС України, треті особи можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням учасників справи на стороні позивача або відповідача з самостійними вимогами щодо предмету спору або без самостійних вимог щодо предмету спору.
Натомість у позовній заяві не конкретизовано на стороні позивача чи відповідача повинна бути залучена така третя особа.
На підставі частини 4 статті 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте, у тексті позовної заяви відсутнє обґрунтування доцільності залучення вказаної третьої особи, а також позивачем не зазначено, на які саме права чи обов'язки третьої особи може вплинути рішення в даній адміністративній справі.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про залучення до участі у справі третьої особи (на стороні позивача чи відповідача) з обґрунтуванням доцільності її залучення.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: - заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; - доказ сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3028,00 грн; - заяву про залучення до участі у справі третьої особи (на стороні позивача чи відповідача) із обґрунтуванням доцільності її залучення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву малого приватного підприємства «Карпати» до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, де позивачем вказано третю особу Оноківську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області, про визнання протиправним розпорядження - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.М. Луцович