Справа № 202/1414/22 Номер провадження 22-ц/814/250/25Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С.А. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
02 квітня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Чумак О.В.,
розглянула в судовому засіданні м. Полтаві, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 червня 2024 року по справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпропетровської міської адміністрації, Служба у справах дітей Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком,
В провадженні Полтавського районного суду з червня 2022 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Лівобережна адміністрація Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей, реєстрацію місця проживання дітей, яка надійшла за підсудністю з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська згідно ухвали суду від 18.05.2022.
04.06.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 червня 2024 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком передано на розгляд за підступністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Постановляючи ухвалу, суд на підставі ст. 27 ЦПК України, дійшов висновку про необхідністю направлення справи для розгляду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Лучко Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського районного суду для відкриття провадження.
Вказує, що підставою для направлення позову до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська стала попередня ухвала Полтавського районного суду, якою в прийнятті зустрічного позову було відмовлено, що позбавляє батька дітей захищати свої права та інтереси дітей.
Вважає, що направлення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська призведе до фактичного роз'єднання двох взаємопов'язаних позовів та призведе в майбутньому до необхідності зупинення одного з судових проваджень до розгляду іншого, що не буде сприяти захисту інтересів дітей та позначиться на можливості виконання кожним з батьків своїх обов'язків.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з наступних підстав.
За змістом ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з матір'ю та реєстрацію місця їх проживання.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2022 року матеріали справи за вказаним позовом передано для розгляду за підсудністю до Полтавського районного суду Полтавської області, зважаючи на зареєстроване місце проживання відповідача в смт. Пісочин Харківської області та визначену Верховним Судом територіальну підсудність Харківського районного суду - Полтавському районному суду.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 06 липня 2022 року відкрито провадження у справі.
Враховуючи наявність позову колишньої дружини про визначення місця проживання дітей в Полтавському районному суді, 04.06.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.
Ухвалою Полтавського районного суду від 05.06.2024 в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком відмовлено, а матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком передано до канцелярії суду для повторного авторозподілу справи.
За результатами здійсненого повторного авторозподілу, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 12 червня 2024 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком передано на розгляд за підступністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Направляючи матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до іншого суду на підставі положень ст. 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача, суд виходив з відсутності первісного позову в цьому провадженні, відмови в прийнятті зустрічного позову, а отже неможливості об'єднання зустрічного та первісного позовів.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду.
Частина 1 ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Предметом спору в даному випадку, як за первісним, так і зустрічним позовом є визначення місця проживання дітей.
Так, ч. 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення судового рішення про відмову в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання їх малолітніх дітей, матеріали справи за позовом ОСОБА_3 були передані до канцелярії суду для повторного авторозподілу справи.
Згідно до здійсненого автоматизованого розподілу судових справ між суддями, головуючим по справі визначено суддю Цибізову С.А.
Між тим, Положення про автоматизовану систему документообігу суду розрізняють види авторозподілу справ : автоматизований розподіл судової справи між суддями та повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями
В даному випадку не було здійснено розподіл справи за правилами повторного автоматизованого розподілу, як на то вказав суд першої інстанції в своїй ухвалі від 05.06.2024.
За результатами апеляційного розгляду скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лучко Т.І. ухвалу Полтавського районного суду від 05.06.2024 було скасовано та передано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи невірне застосування попереднім судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 194 ЦПК України в частині обов'язку суду повернути зустрічну позовну заяву заявнику , а не здійснювати передачу такої заяви до канцелярії суду для повторного авторозподілу, як наслідок призвело до безпідставного направлення судом вже в новому складі матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком до іншого суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Зазначені порушення норм процесуального права в розумінні положень ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали місцевого суду про передачу на розгляд справи за підсудністю до іншого суду.
Оскільки ухвала Полтавського районного суду від 05.06.2024 про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей та про передачу матеріалів такої позовної заяви на повторний авторозподіл - скасована, не може залишатись в силі і оскаржувана ухвала про передачу справи на розгляд за підсудністю до іншого суду, яка за своєю природою є процесуально - похідною від першої ухвали.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 12 червня 2024 року скасувати та відмовити у вирішенні питання про передачу справи за підсудністю до іншого суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 квітня 2025 року.
Судді : О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Чумак