Справа № 609/308/25
3/609/202/2025
08 квітня 2025 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В.,розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 619909 складеного 04.03.2025 вбачається, що «гр. ОСОБА_1 станом на 04.03.2025 не вжила заходів щодо забезпечення належних умов проживання чотирьох малолітніх дітей, що виражається в тому, що в житловому будинку антисанітарні умови, брудний одяг та посуд, пустий холодильник, кімнати будинку потребують ремонту, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 враховуючи, що ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 03.04.2008 р. справа «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону дитинства» особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 619909 від 04.03.2025 та іншими матеріалами справи досліджених у судовому засіданні.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді попередження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 35, 184, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області на протязі десяти діб з дня винесення.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ