29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"08" квітня 2025 р. Справа № 924/192/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій продукт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка"
про стягнення 23763,53 грн.
Представники сторін: не викликались
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
25.02.2025 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" про стягнення 23763,53 грн. заборгованості, з яких 21577,44 грн. основний борг, 1461,04 грн. пеня, 160,41 грн. 3% річних, 564,64 грн. інфляційні втрати, заявлених у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки №31169-ТП від 20.07.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строки для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання відзиву на позов, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій продукт" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" про стягнення 23763,53 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки №31169-ТП від 20.07.2023 на суму 21 577,44 грн. Позивач стверджує, що відповідач на неодноразові звернення щодо необхідності належного виконання укладеного договору не реагує. У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем на підставі п. 8.4 договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 1461,04 грн. пені, 160,41 грн. 3% річних та 564,64 грн. інфляційних втрат обрахованих загалом за період з 16.11.2024 по 18.02.2025.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов, причин не повідомив. Ухвала суду від 28.02.2025 надіслана на офіційну електронну адресу зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 04.04.2025.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом враховується, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов'язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
20.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій продукт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (покупець) укладено договір поставки №31169-ТП, за змістом якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.
Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які узгоджуються сторонами в усному порядку або на вимогу однієї із сторін можуть бути узгоджені у письмовій формі (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній.
У п. 2.3 договору узгоджено, що загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим договором.
Поставка товару зі складу постачальника на склад покупця здійснюється силами та за рахунок постачальника. Постачальник зобов'язаний надати товар не пізніше 5 днів з моменту узгодження заявки покупця (якщо інше не погоджене сторонами). Поставка товару здійснюється на умовах DDP (склад покупця) в розумінні термінів Інкотермс в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки окремих партій товару не визначені сторонами у письмовій формі. Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткових накладних на товар (п.п. 3.1, 3.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору покупець зобов'язаний сплачувати постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 36 (тридцяти шести ) днів. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної покупцем, або відповідно умов п. 3.3., 3.3.3. договору.
Пункт 4.3 договору передбачає, що сума, що підлягає оплаті визначається у видаткових накладних на отриманий Покупцем Токар. Зазначена у видаткових накладних сума оплати має відповідати цінам, визначеним у специфікації. Якщо зазначена у видаткових накладних сума, не відповідає цінам, визначеним у специфікації, така видаткова накладна підлягає коригуванню згідно умов специфікації.
Відповідно до п. 8.4 договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченою платежу за кожний день прострочення.
Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023р. (п. 10.1 договору).
Окремо між сторонами підписано 20.07.2023 протокол узгодження розбіжностей до договору поставки №31169-ТП від 20.07.2023, за змістом якого п. 4.1 викладено в редакції: "Покупець зобов'язаний сплачувати Постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один ) календарних днів. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, з урахуванням положень п. 3.3., 3.3.3. Договору".
Договір поставки №31169-ТП від 20.07.2023 та протокол узгодження розбіжностей від 20.07.2025 до вказаного договору підписано та скріплено відтисками печаток сторін.
На виконання умов договору поставки №31169-ТП від 20.07.2023 ТОВ "Твій продукт" поставило, а ТОВ "Капабланка" прийняло товар на загальну суму 21577,44 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними: №220362 від 26.10.2024 на суму 813,30 грн., №220410 від 26.10.2024 на суму 1 427,10 грн., №220434 від 26.10.2024 на суму 2 240,40 грн., №220481 від 29.10.2024 на суму 1 048,50 грн., №220489 від 29.10.2024 на суму 1 080,90 грн., №220497 від 29.10.2024 на суму 1159,50 грн., №220754 від 31.10.2024 на суму 3 605,40 грн.; №220773 від 31.10.2024 на суму 3 145,50 грн.; №220826 від 31.10.2024 суму 2 585,70 грн., №221056 від 02.11.2024 на суму 997,74 грн., №221101 від 02.11.2024 на суму 794,70 грн., №221256 від 05.11.2024 на суму 924,30 грн., №221257 від 05.11.2024 на суму 959,70 грн., №221267 від 05.11.2024 на суму 794,70 грн.
Докази виконання відповідачем обов'язку з оплати за отриманий від позивача товар на суму 21577,44 грн. не додано.
До матеріалів справи додано двосторонній акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2024, за змістом якого розмір боргу ТОВ "Капабланка" перед ТОВ "Твій продукт" визначено у розмірі 21577,44 грн. та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2025 №924/117/25 про скасування судового наказу виданого 03.02.2025 за вимогою про стягнення з відповідача 21577,44 грн. заборгованості за договором поставки №31169-ТП від 20.07.2023 та 242,24 грн. витрат на оплату судового збору.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання за договором поставки щодо оплати поставленого товару не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з останнього 21577,44 грн. заборгованості за поставлений товар та нарахованих на підставі п. 8.4 договору та ст. 625 ЦК України 1461,04 грн. пені, 160,41 грн. 3% річних та 564,64 грн. інфляційних втрат обрахованих загалом за період з 16.11.2024 по 18.02.2025.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій продукт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (покупець) укладено договір поставки №31169-ТП з протоколом узгодження розбіжностей до нього, за змістом яких постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.
Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).
На виконання умов договору поставки №31169-ТП від 20.07.2023 ТОВ "Твій продукт" поставило, а ТОВ "Капабланка" прийняло товар на загальну суму 21577,44 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними: №220362 від 26.10.2024 на суму 813,30 грн., №220410 від 26.10.2024 на суму 1 427,10 грн., №220434 від 26.10.2024 на суму 2 240,40 грн., №220481 від 29.10.2024 на суму 1 048,50 грн., №220489 від 29.10.2024 на суму 1 080,90 грн., №220497 від 29.10.2024 на суму 1159,50 грн., №220754 від 31.10.2024 на суму 3 605,40 грн.; №220773 від 31.10.2024 на суму 3 145,50 грн.; №220826 від 31.10.2024 суму 2 585,70 грн., №221056 від 02.11.2024 на суму 997,74 грн., №221101 від 02.11.2024 на суму 794,70 грн., №221256 від 05.11.2024 на суму 924,30 грн., №221257 від 05.11.2024 на суму 959,70 грн., №221267 від 05.11.2024 на суму 794,70 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі змістом п. 4.1 в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору поставки №31169-ТП від 20.07.2023, покупець зобов'язаний сплачувати Постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один ) календарних днів. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, з урахуванням положень п. 3.3., 3.3.3. Договору.
Докази на підтвердження сплати відповідачем за поставлений позивачем товар за договором поставки №31169-ТП від 20.07.2023, зокрема згідно доданих до матеріалі справи видаткових накладних загалом на суму 21577,44 грн., матеріали справи не містять. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаного боргу не подано.
Відповідно до двостороннього акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2024, борг ТОВ "Капабланка" перед ТОВ "Твій продукт" визначено у розмірі 21577,44 грн.
Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов'язань з оплати за поставлений позивачем товар за договором поставки №31169-ТП від 20.07.2023, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем 21577,44 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення 21577,44 грн. основного боргу правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на прострочення сплати відповідачем боргу за отриманий товар, позивач нарахував до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 160,41 грн. 3% річних та 564,64 грн. інфляційних втрат обрахованих загалом за період з 16.11.2024 по 18.02.2025.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Визначені ч. 2 ст. 625 ЦК право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
При перерахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно та обґрунтовано, в межах максимальної суми можливої до стягнення, а тому вимога про стягнення 160,41 грн. 3% річних та 564,64 грн. інфляційних втрат за заявлені періоди підлягає задоволенню в повному обсязі.
Стосовно позовної вимоги про стягнення пені1461,04 грн. пені суд зазначає таке.
У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 8.4 договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченою платежу за кожний день прострочення.
Здійснивши перерахунок пені обрахованої на підставі п. 8.4 договору, суд встановив, що позивачем обраховано пеню в межах максимального розміру за заявлений період, а тому вимога про стягнення 1461,04 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідача 58675,20 грн. основного боргу, 4496,70 грн. три відсотки річних, 22711,32 грн. інфляційних втрат.
Згідно ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Оскільки згідно положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а позовну заяву у справі №924/192/25 подано до суду в електронній формі, то визначення суми судового збору, який підлягає стягненню з відповідача відбувається із застосуванням коефіцієнту 0,8 із зарахуванням судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (29017, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5, код ЄДРПОУ 44457650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій продукт" (33013, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 9, кім. 217, код ЄДРПОУ 44670240) 21577,44 грн. основного боргу, 160,41 грн. 3% річних та 564,64 грн. інфляційних втрат та 2422,40 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.04.2025.
Суддя А.М. Яроцький