Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/444/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 42206328)
до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вул. Ахсарова, буд. 2, м. Харків, 61202; код ЄДРПОУ 31941174), в особі Філії "Балаклійський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вул. Вторчерметівська, буд. 3, м. Балаклія, Харківська область, 64200; код ЄДРПОУ 03447189)
про стягнення 188668,03 грн
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" 12.02.2025 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", в особі Філії "Балаклійський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-009 від 01.01.2019 в сумі 143667,11 грн; 3% річних у сумі 13030,71 грн та інфляційних втрат у сумі 31970,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не сплатив за спожиту електричну енергію за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2025 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/444/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 03.03.2025, відповідач, зокрема, зазначив, що при тих умовах, у яких зараз працює відповідач, вини в тому що він не може своєчасно розрахуватися з позивачем немає. Тому відповідач просить суд розглянути питання про надання відстрочки виконання рішення суду по даній справі на строк один рік з моменту винесення рішення по даній справі або на інший строк, який суд визнає достатнім для вирішення питань, що не дають відповідачу можливість розрахуватися з позивачем за зобов'язаннями, що стали предметом позову у даній справі.
Судом задоволено клопотання позивача від 10.03.2025 про продовження встановленого судом строку для подання відповіді на відзив до 12.03.2025 (включно) через поважність причин його пропуску, з огляду на те, що останній день встановленого судом п'ятиденного строку припадає на вихідний день, а також враховуючи пояснення позивача щодо об'єктивної неможливості підготувати відповідь у встановлений строк враховуючи обсяг інформації викладений відповідачем у відзиві, обсяг доказів, долучених до відзиву, та навантаженість представника позивача.
У відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, яка надійшла до суду 12.03.2025, позивач, зокрема, зазначив, що посилання відповідача на вплив воєнних дій на території України є необґрунтованими, оскільки такий вплив поширюється негативно на обидві сторони договору. Надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.01.2019 між Філією "Балаклійський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (Споживач, відповідач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (Постачальник, позивач у справі) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-009.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон), договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 (далі - Постанова), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону, передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут" zbutenergo.kharkov.ua.
Отже, враховуючи те, що відповідачем було фактично спожито електричну енергію та оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, Договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-009 від 01.01.2019 (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція №1).
Порядок розрахунків за Договором № 65-009 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, яка є невід'ємним додатком до Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. Відповідно до п. 5.10 Договору, оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції №1, яка є додатком № 3 до цього Договору.
За умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 1, оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період.
Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, що включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послуги з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Відповідно до п. 6.2 Договору, Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; в разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго", відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 4 447,84 грн. Відповідачем спожито 728 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 05.10.2023 (докази відправлення додається). Строк оплати рахунку - до 12.10.2023.
19.11.2024 відповідачем сплачено суму у розмірі 973,59 грн за лютий 2022 року.
- за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 892,48 грн. Відповідачем спожито 182 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 05.10.2023. Строк оплати рахунку - до 12.10.2023.
- за грудні 2022 року на суму разом з ПДВ 152 723,50 грн. Відповідачем спожито 24358 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за було відправлено засобами поштового зв'язку 10.01.2023. Строк оплати рахунку - до 17.01.2023.
- за січень 2023 року на суму разом з ПДВ 114 502,22 грн. Відповідачем спожито 18191 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 08.02.2023. Строк оплати рахунку - до 15.02.2023.
01.12.2023 відповідачем сплачено загальну суму 325 209,62 грн, з яких суму у розмірі 114 502,22 грн зараховано за січень 2023 року.
- за лютий 2023 року на суму разом з ПДВ 58 012,92 грн. Відповідачем спожито 9716 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 03.03.2023. Строк оплати рахунку - до 10.03.2023.
01.12.2023 відповідачем сплачено загальну суму 325 209,62 грн, з яких суму у розмірі 58 012,92 грн зараховано за лютий 2023 року.
- за березень 2023 року на суму разом з ПДВ 79 465,64 грн. Відповідачем спожито 13169 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 05.04.2023. Строк оплати рахунку - до 12.04.2023.
01.12.2023 відповідачем сплачено загальну суму 325 209,62 грн, з яких суму у розмірі 79 465,64 грн зараховано за березень 2023 року.
- за квітень 2023 року на суму разом з ПДВ 46 670,81 грн. Відповідачем спожито 7708 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 08.05.2023. Строк оплати рахунку - до 15.05.2023.
01.12.2023 відповідачем сплачено загальну суму 325 209,62 грн, з яких суму у розмірі 46 670,81 грн зараховано за квітень 2023 року.
- за травень 2023 року на суму разом з ПДВ 26 558,05 грн. Відповідачем спожито 4765 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 02.06.2023. Строк оплати рахунку - до 09.06.2023.
01.12.2023 відповідачем сплачено загальну суму 325 209,62 грн, з яких суму у розмірі 26 558,03 грн зараховано за травень 2023 року.
- за червень 2023 року на суму разом з ПДВ 13 638,91 грн. Відповідачем спожито 2409 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 05.07.2023. Строк оплати рахунку - до 12.07.2023.
- за липень 2023 року на суму 12 878,70 грн. Відповідачем спожито 2132 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 11.08.2023. Строк оплати рахунку - до 15.08.2023 року.
- за серпень 2023 року на суму разом з ПДВ 8 419,12 грн. Відповідачем спожито 1295 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 05.09.2023). Строк оплати рахунку - до 12.09.2023.
- за вересень 2023 року на суму разом з ПДВ 9 984,14 грн. Відповідачем спожито 1370 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 05.10.2023. Строк оплати рахунку - до 12.10.2023.
- за жовтень 2023 року на суму разом з ПДВ 42 011,24 грн. Відповідачем спожито 5290 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 08.11.2023. Строк оплати рахунку - до 15.11.2023.
- за листопад 2023 року на суму разом з ПДВ 61 419,35 грн. Відповідачем спожито 7431 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 05.12.2023. Строк оплати рахунку - до 12.12.2023.
- за грудень 2023 року на суму разом з ПДВ 9 821,59 грн. Відповідачем спожито 1255 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 04.01.2024. Строк оплати рахунку - до 11.01.2024.
- за січень 2024 року на суму разом з ПДВ 13 253,51 грн. Відповідачем спожито 1634 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 01.02.2024. Строк оплати рахунку - до 08.02.2024.
- за лютий 2024 року на суму разом з ПДВ 5 947,24 грн. Відповідачем спожито 728 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 04.03.2024. Строк оплати рахунку - до 11.03.2024.
- за березень 2024 року на суму разом з ПДВ 1 179,66 грн. Відповідачем спожито 153 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 02.04.2024. Строк оплати рахунку - до 09.04.2024.
- за квітень 2024 року на суму разом з ПДВ 50,38 грн. Відповідачем спожито 8 кВт*год. згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобами поштового зв'язку 02.05.2024. Строк оплати рахунку - до 09.05.2024.
Проте, відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав.
Заборгованість за спожиту електричну енергію за період 02/2022 - 03/2022, 12/2022 - 08/2023 підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 по справі № 922/5152/23, яким позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" до ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Балаклійський райавтодор" задоволено у повному обсязі.
Рахунки за спожиту електричну енергію за зазначений період вказані позивачем для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Тобто такі вимоги є похідними вимогами від вже задоволених.
Предметом розгляду у справі, що розглядається, є заборгованість за спожиту електричну енергію за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року за Договором № 65-009 від 01.01.2019 та складає 143 667,11 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Факт постачання відповідачу електричної енергії та її вартість підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Строк оплати за спожиту електричну енергію, відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-009 від 01.01.2019 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.
Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 143 667,11 грн основного боргу.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 9.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
Матеріали справи свідчать, що ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник, виконав свої зобов'язання за Договором № 65-009 від 01.01.2019 у повному обсязі, проте відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого у нього утворився обов'язок зі сплати штрафних санкцій, розмір яких, за розрахунком позивача, становить:
- 13 030,71 грн - 3% річних;
- 31 970,21 грн - втрати від інфляції.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат у вищевказаному розмірі законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за період з вересня 2023 року по жовтень 2024 року становить 188 668,03 грн, у тому числі: заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-009 від 01.01.2019 в сумі 143 667,11 грн; 3% річних у сумі 13 030,71 грн та інфляційні втрати у сумі 31970,21 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд бере до уваги, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує по суті позовних вимог, а лише обґрунтовує необхідність відстрочення виконання рішення суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення виконання рішення суду викладеному у клопотанні відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення у разі необхідності вказується у резолютивній частині рішення (п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України).
За приписами ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
При цьому, при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз'яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обґрунтовуючи своє клопотання про відстрочення виконання рішення суду, відповідач зазначає, що з причин воєнного стану у державі його підприємство знаходиться у дуже складній ситуації, а саме у зв'язку з бойовими діями зменшилися обсяги робіт, є значні руйнування основних та оборотних активів, виїзд робітників підприємства, що стало на цей час підставою погіршення якості виробництва на підприємстві та його збитковості. Також відповідач вказує, що на його фінансовий стан впливає неможливість держави та місцевого самоврядування, у особі створених підприємств, своєчасно розраховуватися за виконані роботи за надані послуги.
З цього приводу суд зазначає, що існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану - загальновідоме та нормативно врегульоване питання, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.
Проте, введення в Україні воєнного стану та наявність дебіторської заборгованості не можуть бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки вплив воєнних дій в Україні поширюється негативно на обидві сторони договору.
Водночас, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
Наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим, і при цьому з наданих боржником доказів не вбачається реальної загрози настання його неплатоспроможності в разі негайного виконання рішення суду у даній справі та як обґрунтовано зазначив позивач, відповідач документально не підтвердив обставин, з настанням яких поліпшиться його поточний майновий стан.
При цьому, відповідачем не доведено відсутність коштів на всіх його рахунках; відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення; наявність реальної загрози банкрутства, не надано до суду належних доказів (звітів, відомості про рахунки в інших банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо), з яких суду можливо встановити викладені у заяві обставини, а самі лише посилання заявника (відповідача) на те, що останній є неприбутковою установою, та на незадовільний фінансовий стан, без належних доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
У зв'язку з цим, надані відповідачем докази не можуть засвідчувати факт відсутності у нього можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини відповідача у виникненні заборгованості та її несплаті, а також відповідач не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2018 по справі № 905/915/17 дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан за змістом статті 331 ГПК України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки статтею 129 Конституції України та частиною другою статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
Суд також бере до уваги, що позивач у справі - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 і постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, та на нього покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
З пояснень позивача вбачається, що ПрАТ "Харківенергозбут" не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобов'язань своїх споживачів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким.
Питання про відстрочення виконання рішення повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. А тому під час розгляду вимог щодо відстрочення рішення мають бути досліджені та оцінені доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочивши виконання рішення, суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє відповідачу в подальшому порушувати свої зобов'язання, оскільки надана відстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання відповідача у спірних правовідносинах, у тому числі враховуючи стрімкі інфляційні процеси в державі.
Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Згідно з Додатком 3 Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів, постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, затверджених постановою НКРЕКП від 26.10.2018 №1268, на ПрАТ "Харківенергозбут" було покладено виконання функції універсальної послуги на території Харківської області, що передбачають, зокрема, надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів з метою забезпечення стабільності, належної якості та доступності електричної енергії, підтримання належного рівня безпеки її постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку електричної енергії, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів прозорості та недискримінації.
Відповідно до п. 4 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483, спеціальні обов'язки покладаються, у тому числі, на постачальників універсальних послуг (далі - ПУП).
Отже, Кабінетом Міністрів України на ПрАТ "Харківенергозбут" покладено забезпечення загальносуспільних інтересів.
За приписами ст. 4 Закону, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 ст. 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Таким чином, всі побутові споживачі Харківської області є споживачами універсальної послуги, обов'язок надавати яку Кабінетом Міністрів України покладено виключно на ПрАТ "Харківенергозбут".
Як вказує позивач, у процесі здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії, у ПрАТ "Харківенергозбут" постійно виникає заборгованість перед оператором системи передачі (далі - ОСП), у зв'язку з нерівномірними умовами розрахунків побутових споживачів з ПУП та розрахунків ПУП з ОСП за послуги з передачі.
Незважаючи на те, що відповідач систематично порушує строки оплати по Договору про постачання електричної енергії та має заборгованість, позивач продовжує постачати відповідачу електричну енергію.
В свою чергу, ПрАТ "Харківенергозбут", повинен закуповувати електричну енергію для своїх споживачів, для чого отримує кредити у банківських установах, оскільки недоотримує власні кошти від всіх боржників.
За таких обставин, оплата боржниками заборгованостей за договорами, укладеними з ПрАТ "Харківенергозбут", впливає також на третіх осіб, у тому числі оператора системи розподілу та оператора системи передачі.
Крім того, слід зазначити, що укладений між сторонами договір є підставою для виникнення та існування у його сторін обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України.
Отже, прийнявши на себе зобов'язання за договором, відповідач погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені та погоджені умовами договору строки оплати вартості спожитої електричної енергії та ризики їх недотримання.
У разі здійснення підприємницької діяльності її суб'єкт має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, здійснювати комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від вчинення таких дій.
Окремо слід зазначити, що відповідачем не надано жодних доказів того, що після ухвалення рішення останній буде мати можливість в повному обсязі погасити заборгованість перед позивачем.
Посилання відповідача на своє скрутне фінансове становище, відповідно до документів, які надані відповідачем, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2018 по справі № 910/8153/17 зазначив, що складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення. Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відповідно до висновків Конституційного Суду України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Отже, у даному випадку судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду, з урахуванням інфляційних процесів в економіці держави, також порушує і матеріальні інтереси позивача.
З огляду на викладене, враховуючи баланс прав і законних інтересів сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вул. Ахсарова, буд. 2, м. Харків, 61202; код ЄДРПОУ 31941174), в особі Філії "Балаклійський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (вул. Вторчерметівська, буд. 3, м. Балаклія, Харківська область, 64200; код ЄДРПОУ 03447189) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, 10, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 42206328):
- заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 65-009 від 01.01.2019 в сумі 143 667,11 грн - на п/р НОМЕР_1 у Фiлiї - ХОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328;
- 3% річних у сумі 13 030,71 грн; інфляційні втрати у сумі 31 970,21 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн - на п/р НОМЕР_2 у Фiлiї - ХОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "08" квітня 2025 р.
Суддя Н.М. Кухар