адреса юридична та листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
07.04.2025 Справа № 917/1360/24
Суддя Погрібна С.В., розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія", Квартал 287, 24, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39622
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601, в особі філії "Полтавське лісове господарство", вул. Лісова, 1А, с. Копили, Полтавський район, Полтавська область, 38761
про стягнення коштів,
без виклику сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" звернулось до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в особі філії "Полтавське лісове господарство" про стягнення 45 000,00 грн заборгованості за Договором на розробку документації із землеустрою № 0079/10-2022/520/12-06 від 04.10.2022.
Рішенням суду від 16.12.2024 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Полтавське лісове господарство" (вул. Лісова, 1а, с. Копили, Полтавський район, Полтавська область, 38761, код ЄДРПОУ 44980579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" (Квартал 287, б. 24, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ 36670974) заборгованість у розмірі 45 000,00 грн та 3 028,00 грн судового збору.
23.12.2024 від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу та ухвалення додаткового рішення (вх. № 17387).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи 917/1360/24, у зв'язку з поданням Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" апеляційної скарги на рішення суду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.02.2025 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 16.12.2024 у справі №917/1360/24 залишено без змін.
14.01.2025 від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу (вх. № 410), посилаючись на те, що розмір витрат не є співмірним із складністю справи, надання адвокатом обсягу послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг. Підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, в реєстрі судових рішень міститься велика кількість практики з аналогічних спорів, нормативно-правове врегулювання спірних правовідносин не змінювалося, витрати не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Після повернення матеріалів справи №917/1360/24 до Господарського суду Полтавської області, судом розлянуто подану заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та встановлено наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 ГПК України).
За приписами частини 2 статті 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії договору про надання послуг з адвокатської діяльності №ПЕЗК/2024 від 24.04.2024, ордеру серія ВІ №1217401 від 23.05.2024, акту прийому-передачі наданих послуг № 1360 від 23.12.2024.
Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Згідно з частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Як вбачається з матеріалів справи між Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Кредо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" 24.04.2024 укладено договір про надання послуг з адвокатської діяльності №ПЕЗК/2024, відповідно до умов якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати послуги з адвокатської діяльності в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 4.5 договору загальна сума по Договору складається із сум всіх Актів складених до даного Договору.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 23.12.2024, клієнт підтвердив надання адвокатом правничої допомоги за договором про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2024 на суму 30 000,00 грн у повному обсязі та належної якості, а саме:
- консультація та правовий аналіз документів наданих ТзОВ «Полтавська експертна землевпорядна компанія» щодо виконання ДСГП «Ліси України» зобов'язань за договором №0076/10-2022 загальна вартість послуги 4 000,00 грн;
- аналіз судової практики у справах про стягнення заборгованості по договорах на виконання робіт по землеустрою загальна вартість послуги 4 000,00 грн;
- формування правової позиції для захисту прав та інтересів Клієнта в суді, у спорі щодо стягнення заборгованості загальна вартість послуги 4 000,00 грн;
- підготовка та збір доказів для обґрунтування позовних вимог (проведення претензійної роботи) загальна вартість послуги 4 000,00 грн;
- написання та подання до Господарського суду Полтавської області позовної заяви про стягнення заборгованості загальна вартість послуги 10 000,00 грн;
- написання та подання до Господарського суду Полтавської області відповіді на відзив загальна вартість послуги 4 000,00 грн.
Загальна вартість послуг становить 30 000 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійки) без ПДВ.
Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Урбанський М.В.
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 по справі № 910/9714/22. зазначено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В силу приписів статті 126 ГПК України, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до положень частин п'ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідач у поданому ним клопотанні про заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що він вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн не є співмірними із складністю справи, надання адвокатом обсягу послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг. Підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, в реєстрі судових рішень міститься велика кількість практики з аналогічних спорів, нормативно-правове врегулювання спірних правовідносин не змінювалося, витрати не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.
Окрім того, всі позови, які подані адвокатом Урбанським Максимом Вікторовичем, а саме по справах 917/1247/24, 917/1194/24, 917/1203/24, 917/1201/24, 917/1182/24, 917/1204/24, 917/1248/24, 917/1181/24, 917/1195/24, 917/1202/24, 917/1246/24, 917/1359/24 є однотипними, не потребують додаткового опрацювання законодавства по кожному з них та додаткової витрати часу для їх написання.
Також, написання позовів по вищевказаних справах не потребує додаткових консультацій та правового аналізу документів, додаткового аналізу судової практики, додаткового формування правової позиції для захисту прав та інтересів клієнта, підготовки та збору доказів для обґрунтування позовних вимог, а саме написання та подання до Господарського суду Полтавської області позовної заяви та відповіді на відзив полягає лише в зміні суми та номеру договору.
Дослідивши надані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката докази, суд дійшов висновку, що виокремлення адвокатом в акті від 23.12.2024 послуг, а саме: консультація та правовий аналіз документів; аналіз судової практики у справах про стягнення заборгованості по договорах на виконання робіт по землеустрою; формування правової позиції для захисту прав та інтересів Клієнта в суді; підготовка та збір доказів для обґрунтування позовних вимог; написання та подання до Господарського суду Полтавської області позовної заяви, як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим, адже охоплюється діями адвоката при формуванні правової позиції по справі та складанні заяв по суті справи (розроблення, підготовка та подання позовної заяви).
Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаних адвокатами робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, суд прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 5 000,00 грн
Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 917/1360/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601, код ЄРДПОУ 44768034) в особі філії "Полтавське лісове господарство" (вул. Лісова, 1А, с. Копили, Полтавський район, Полтавська область, 38761, код ЄРДПОУ 44980579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська експертна землевпорядна компанія" ( Квартал 287, б. 24, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська область, 39622, код ЄДРПОУ 36670974) 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. В іншій частині відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення підписано 07.04.2025.
Суддя Погрібна С.В.