майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"02" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1278/24
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Лозинської І.В.,
секретар судового засідання Шовтюк І.В.
без участі представників учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Семенівська сільська рада
про стягнення 334500,00 грн
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача про стягнення 334500,00 грн страхового відшкодування та судового збору.
Ухвалою від 17.12.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду; залучив Семенівську сільську раду до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (а. с. 46).
09.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності повноважного представника (а. с. 50 - 52).
20.01.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить зменшити розмір страхового відшкодування, оскільки через фінансовий стан відповідач не має реальної можливості відшкодувати збитки у розмірі 334500,00 грн (а. с. 54 - 86).
Ухвалою від 06.02.2025 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 04.03.2025 о 10:00; витребував у позивача відзив на клопотання відповідача щодо зменшення розміру страхового відшкодування (а. с. 94).
Ухвалою від 04.03.2025 господарський суд відклав засідання суду на 02.04.2025 о 12:00 для підготовки сторін до судових дебатів (а. с. 99).
Представники учасників справи в дане судове засідання не прибули. Ухвала господарського суду від 04.03.2025 направлялась сторонам в електронному вигляді, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а. с. 100, 101).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасників справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
01.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та ТОВ "Інтеграл Проектний Менеджмент" (ІПМ) (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №370016/4615/0000257 від 01.04.2021 (далі - договір страхування) (а. с. 9 - 12), предметом якого є майнові права страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Дані застрахованого транспортного засобу: марка, модель - Volvo XC40, номер кузова (шасі) - НОМЕР_1 , рік випуску - 2019, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , страхова сума - 1100000,00 грн.
Згідно з постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.01.2022 у справі №274/7937/21 10.12.2021 на вулиці Довга в с. Хажин, Бердичівського району, Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля Volvo XC40, д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля "ЗАЗ sens", д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а. с. 38).
15.12.2021 ТОВ "Інтеграл Проектний менеджмент" звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" із заявою про подію з ознаками страхового випадку №00481900 (а. с. 15).
Як свідчать матеріали справи, дорожньо - транспортна пригода, яка сталася 10.12.2021, була визначена позивачем страховим випадком.
На підставі акту узгодження розміру страхового відшкодування №00481900 від 04.01.2022 та страхового акту №00481900 від 04.01.2022 (а. с. 35, 36), ремонтних калькуляцій №00481900 від 21.12.2021 та 28.01.2022 (а. с. 30 - 32; 20 на зв. -22), звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28.01.2022, вих. №30178 (а. с. 16 - 19), позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок власника автомобіля в розмірі 463000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №001052 від 10.01.2022 (а. с. 37).
До матеріалів справи позивач додав копію рішення Господарського суду Житомирської області від 12.07.2024 у справі №906/71/24 за позовом ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" до Семенівської сільської ради за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Семенівської сільської ради, яке набрало законної сили 08.08.2024 (а. с. 40 - 41), та яким встановлено, зокрема, що власником транспортного засобу "ЗАЗ sens", д.н.з. НОМЕР_3 , є Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради.
На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільна правова відповідальність власника автомобіля "ЗАЗ sens", д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована в ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за полісом серії АТ №000140979 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну потерпілого в розмірі 130000,00 грн (а. с. 14).
Як зазначає позивач у позовній заяві, страхова компанія відповідача виконала взяті на себе зобов'язання, здійснивши виплату страхового відшкодування на суму 128500,00 грн в межах страхової суми за полісом серії АТ №000140979.
З огляду на наявність залишку несплаченого страхового відшкодування у розмірі 334500,00 грн, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення цієї суми з відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку та не надає платні послуги, тому немає можливості відшкодувати позивачу збитки у заявленій сумі; у зв'язку з цим відповідач просить суд зменшити розмір страхового відшкодування (а. с. 54 - 56).
Позивач правом на надання відповіді на відзив відповідача не скористався, а також не надіслав суду відзив на клопотання відповідача щодо зменшення заявленої суми позову.
2. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 334500,00 грн страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/71/24 від 12.07.2024, яким відмовлено позивачу у задоволенні позову про стягнення 334500,00 грн страхового відшкодування із Семенівської сільської ради (а. с. 40, 41), встановлено таке:
- власником транспортного засобу "ЗАЗ sens", д.н.з. НОМЕР_3 , є Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 16.09.2021;
- відповідно до наказу №3-к від 13.09.2017 Комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради (в подальшому реорганізовано у Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради за рішенням сільської ради №276 від 23.02.2018, ОСОБА_1 прийнято на роботу до установи на посаду водія;
- наказом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" №5 від 08.04.2019 службовий автомобіль "ЗАЗ sens", д.н.з. НОМЕР_3 закріплено за водієм ОСОБА_1 ;
- згідно з новою редакцією статуту КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради, затвердженого рішенням сільської ради №549 від 13.07.2022, засновником, власником підприємства є Семенівська сільська рада (п. 1.3);
- за п. 4.1 статуту підприємство є юридичною особою публічного права, некомерційною (неприбутковою) установою;
- підприємство, серед іншого, має самостійний баланс, рахунки в Державній казначейській службі України, фінансових установах (п. 4.6 статуту).
- беручи до уваги умови Статуту КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради та те, що підприємство є власником транспортного засобу, на якому було здійснено ДТП, що стало підставою для стягнення страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" заявлено позов до неналежного відповідача - Семенівської сільської ради, замість Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої, зокрема, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07. 2004 №1961-IV (далі - Закон - №1961-IV), за п. 1.6, 1.8, 1.12 ст. 1 якого власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору; дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої, зокрема, завдані матеріальні збитки.
Пунктом 9.1 ст. 9 Закону №1961-IV передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За ст. 29 Закону №1961-IV страховик відповідальності винної у ДТП особи здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Так, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
Відповідно до ч. 1.2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
За ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
3. Висновки господарського суду щодо стягнення з відповідача 334500,00 грн шкоди.
Предметом спору у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача 334500,00 грн завданої шкоди у зв'язку із виплатою страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05.01.2022 у справі №274/7937/21 встановлено вину водія ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування транспортним засобом "ЗАЗ sens", д.н.з. НОМЕР_3 (а. с. 38).
На підставі акту узгодження розміру страхового відшкодування та страхового акту №00481900 від 04.01.2022 (а. с. 35, 36), ремонтних калькуляцій №00481900 від 21.12.2021 та 28.01.2022 (а. с. 30 - 32; 20 на зв. -22), звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28.01.2022, вих. №30178 (а. с. 16 - 19), позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок власника автомобіля - ТОВ ІПМ в розмірі 463000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №001052 від 10.01.2022 (а. с. 37) та набув права вимоги в межах здійсненої виплати.
У постанові від 03.07.2019 у справі №910/12722/18 Верховний Суд зазначив, що підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17.
За твердженням позивача, страхова компанія відповідача - ПАТ "НАСК "Оранта" згідно із діючим до 10.12.2021 страховим полісом серії АТ №000140979 (а. с. 14), виконала взяті на себе зобов'язання, здійснивши виплату страхового відшкодування на суму 128500,00 грн в межах страхової суми. Таким чином, сума заявлених позовних вимог в розмірі 334500,00 грн є різницею між завданою майновою шкодою у розмірі 463000,00 грн, яка сплачена позивачем страхувальнику на рахунок ТОВ "ІПМ" та сумою коштів в розмірі 128500,00 грн, сплачених на рахунок позивача ПАТ "НАСК "Оранта".
Судом враховано, що спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема, межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29).
Крім того, відповідачем не спростовано обгрунтованості та підстав здійсненого ПАТ "НАСК "Оранта" розрахунку страхового відшкодування на користь позивача щодо обмеження суми відшкодування завданої шкоди з урахуванням зносу деталей, що змінюються, та сумою франшизи. З урахуванням встановлених судом обставин, наведених законодавчих норм та положень умов вказаного страхового полісу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення невідшкодованих витрат з відповідача є правомірною, оскільки транспортний засіб "ЗАЗ sens", д.н.з. НОМЕР_3 на момент скоєння ДТП перебував у власності Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Семенівської сільської ради.
Судом встановлено, що 334500,00 грн страхового відшкодування не сплачено позивачу на день розгляду справи. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 334500,00 грн завданої шкоди є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
4. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру страхового відшкодування, яке обгрунтовно скрутним фінансовим становищем, слід зазначити таке.
За умовами страхування цивільно-правової відповідальності, страховик взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду потерпілому за страховим випадком в розмірі завданої шкоди з врахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу, і в межах, що не перевищує визначену договором страхову суму.
Страхова компанія відповідача - ПАТ "НАСК "Оранта" згідно із діючим до 10.12.2021 страховим полісом серії АТ №000140979, виконала взяті на себе зобов'язання, здійснивши виплату страхового відшкодування на суму 128500,00 грн в межах страхової суми.
В частині, непокритій страховим відшкодуванням, а саме, 334500,00 грн, здійсненим з урахуванням меж відповідальності страховика за договором, зобов'язаним перед потерпілою особою є заподіювач шкоди (відповідач) - відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України.
За викладеного, відсутні правові підстави для зменшення розміру страхового відшкодування, оскільки законодавством не передбачено такого права суду. Крім того, таке зменшення суперечило б принципу повного відшкодування шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, клопотання відповідача про зменшення розміру страхового відшкодування не підлягає задоволенню.
5. Розподіл судового збору між сторонами.
Приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико - санітарної допомоги Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (13372, Житомирська область, Бердичівський район, село Семенівка, вул. Каштанова, 113-А; код ЄДРПОУ 41589220) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"(04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В; код ЄДРПОУ 20033533):
- 334500,00 грн страхового відшкодування;
- 5017,50 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 08.04.25
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2, 3 - сторонам - "Електронний суд"
4 - третій особі - "Електронний суд"