вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" березня 2025 р. Справа№ 910/18540/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Буравльова С.І.
Корсака В.А.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024
у справі № 910/18540/23 (суддя Андреїшина І.О.)
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до:
1) Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП"
про стягнення коштів,
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач; Департаменту економіки та інвестицій; Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" (надалі - відповідач-1; ТОВ "УЗАЙ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (скорочено - відповідач-2; ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП"; апелянт; скаржник) про солідарне стягнення пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідачів виник обов'язок звернутися до Департаменту економіки та інвестицій протягом 10 робочих днів із заявою про укладення договору пайової участі щодо об'єкта будівництва та сплатити пайову участі у строки, передбачені законодавством (на момент дії статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Проте відповідачами вказаний обов'язок не виконано. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідачів коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 43 045 923,95 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/18540/23 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" пайовий внесок у розмірі 43 045 923 грн 95 коп. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX та Порядку, відсутність заперечень відповідача та доказів належної сплати пайового внеску до бюджету міста Києва, відповідачі як замовники будівництва зобов'язані перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі в заявленому розміру на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, що відповідно свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 по справі № 910/18540/23 скасувати і ухвалити нове у відповідній частині про задоволення позовних вимог в частині 28 818 906 грн 89 коп. згідно розрахунку пайового внеску за будівництво IV черги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції на підставі не повністю досліджених доказів, із порушенням норм матеріального права та недотриманні норм процесуального права. На думку апелянта місцевим господарським судом не було з'ясовано в повній мірі обставин справи та не надано належної правової оцінки всім наявним документам в матеріалах справи та тим документам, що були витребувані останнім, але не надані з певних поважних причин, а також тим документам, що мали б бути витребувані, проте не було задоволено письмове клопотання відповідача-2 про їх витребування.
Апелянт зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" з 01.01.2020 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту виключена. Таким чином, протягом 2020 року діяли перехідні положення, а з 01.01.2021 повністю скасовано обов'язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Саме на цю вагому інформацію і правову позицію відповідач-2 в своєму клопотанні від 15.04.2024 звертав увагу суду 1-ої інстанції, а саме на дозвіл на виконання будівельних робіт від 20 липня 2020 року № ІУ013200718419, і про те, що фактичний початок будівельних робіт на об'єкті будівництва було розпочато в січні місяці 2021 року, тобто в той період часу коли повністю скасовано обов'язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. При цьому, серед таких письмових доказів, які могли бути надані до розгляду та знаходились у власності у генерального підрядника - ТОВ "НОВА АНГЛІЯ БІЛДІНГ" (код ЄДРПОУ 40167895) є: загальний журнал; наказ про призначення відповідального за ведення журналу; акт прийому-передачі будівельного майданчика на виконання будівельних робіт; журнал авторського нагляду. Відповідачем-2 також повідомлялось, що ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" має архівний документ, адресований до генерального підрядника - повідомлення щодо визначення початку робіт з 04.01.2021.
Відповідач-2 вказує, що станом на день коли було заявлено клопотання про витребування документів до суду першої інстанції, генеральний підрядник - ТОВ "НОВА АНГЛІЯ БІЛДІНГ" із причини архівного зберігання в іншому місці, відповідач-2 не зміг надати оригінали документів до господарського суду для всебічного розгляду справи, а отже це позбавило його права повноцінного захисту своїх прав. Втім, клопотання відповідача-2 про витребування доказів, було відхилене, в зв'язку з чим справа розглянута без з'ясування всіх обставин й без належного дослідження всіх доказів.
За цих обставин скаржник вважає, що ненадання відповідачами на розгляд суду загального журналу робіт генерального підрядника об'єкта «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торговельного комплексу (V черга будівництва, перший та другий пускові комплекси), а саме: житловий будинок А5 загальною площею 28 725,20 кв. м (в т.ч. загальна площа квартир - 17 874,50 кв. м, площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 1 710,10 кв. м, загальна площа апартаментів - 137,20 кв. м)» унеможливило здійснення повного і всебічного з'ясування та оцінки всіх обставин справи та не дало змоги відповідачам довести обставини на які вони посилаються.
ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" акцентує, що відповідно до дозвільних документів на будівництво (дозволи на виконання будівельних робіт, сертифікати про готовність експлуатації), копії яких додані позивачем до позовної заяви, замовником будівництва вказаних об'єктів було тільки ТОВ "УЗАЙ". Відповідач-2 ніколи не був замовником будівництва, а тому у нього не виникало зобов'язання щодо сплати коштів пайової участі. При цьому, апелянт зауважує, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 дійсно в 2015 році був укладений договір про комплексну забудову, відповідно до якого відповідач-2 взяв на себе деякі зобов'язання з будівництва житлових об'єктів, зокрема отримання вихідних даних для проектування, розробка проектів будівництва, фінансування проведення всіх робіт, але жодною умовою договору не встановлений обов'язок відповідача-2 сплатити за відповідача-1 в бюджет міста пайову участь.
Крім того, скаржник звертає увагу, що відповідач-2 не отримував жодної вимоги, листа або повідомлення позивача про необхідність сплати пайової участі, що є предметом позову. Позивач додає копії вимог Департаменту економіки та інвестицій до позову, але такі вимоги не направлялись за місцезнаходженням відповідача-2 та з цієї причини ніколи не отримувались. Такі вимоги направлялись позивачем на Приватне акціонерне товариство «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП», а не на ТОВ «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП», за адресою м. Київ, вул. Князів Острозьких, 44/1, яка ніколи не була адресою місцезнаходження відповідача-2. Тим самим, оскільки позивач не пред'явив вимогу до відповідача-2 щодо сплати пайової участі, то у ТОВ «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» (якщо суд визнає наявність зобов'язання відповідача-2 перед позивачем по сплаті пайової участі) не виникло на даний час обов'язку виконати таке зобов'язання.
Окремо відповідачем-2 зазначено, що він у своєму клопотанні від 03.06.2024 просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із поважною причиною неможливості взяти участі в судовому засіданні призначеному на 03.06.2024 об 12:20. Проте, судом першої інстанції не взято до уваги важливість участі представника відповідача-2, клопотання було залишено без задоволення та судовий розгляд справи по суті відбувся за відсутності представників відповідачів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024, апеляційна скарга відповідача-2 у справі № 910/18540/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/18540/23. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/18540/23 призначено на 11.09.2024.
В судовому засіданні 11.09.2024 по справі судом оголошено перерву до 23.09.2024.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 справу № 910/18540/23 за апеляційною скаргою ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Буравльов С.І.
Розгляд справи відкладався та в судових засідання оголошувалась перерва.
04.10.2024 до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить ухвалити рішення, яким залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП», а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/18540/23 - без змін. Департамент економіки та інвестицій вказує, що нормами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було визначено обов'язок у передбачених випадках щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначена належна до перерахування сума (розмір пайової участі). В подальшому відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено з 01.01.2020. Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац 2 пункт 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону) у встановлених розмірах. Передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож, як зазначає позивач, у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
На думку позивача, системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Тому, на думку позивача, наведене свідчить, що норми абзацу 1 та 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Позивач наголошує, що відповідачі частину об'єктів почали будувати до 2020 року, частину у 2020 році, а вводили в експлуатацію у 2021-2022 роках, однак після 01.01.2020 протягом 10 робочих днів не звернулись до Департаменту економіки та інвестицій щодо отримання розрахунку та не сплатили пайову участь чим не виконали встановлений законом обов'язок та порушили права та інтереси територіальної громади столиці.
Додатково позивач окреслив, що відповідачем-2 був пропущений строк для подачі клопотання про витребування додаткових документів, оскільки відповідне клопотання він мав подати разом із відзивом на позовну заяву. Однак відповідач-2 разом із відзивом не подав вказане клопотання, а подав останнє більше ніж через 4 місяці після відкриття провадження у цій справі. При цьому відповідачем-2 не подано клопотання про поновлення строків. Позивач має переконання, що такі обставини як пропущення відповідачами процесуального строку, який встановлений ГПК України для подання до суду доказів, клопотань про витребування доказів судом протягом тривалого проміжку часу та подання їх окремо вказують на недобросовісну реалізацію відповідачами своїх процесуальних прав.
Також позивач відмітив, що 03.06.2024 відповідачі в черговий раз не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча належним чином були повідомленні про дату та час судового засідання у зв'язку з чим суд першої інстанції розпочав розгляд справи без представників відповідачів, оскільки останні завідомо не з'являлись на виклики суду.
Позивач підкреслив, що твердження відповідача-2 в частині того, що він ніколи не був замовником будівництва, а тому у нього не виникало зобов'язання щодо сплати коштів пайової участі спростовується пунктами 6.2 та 6.2.5 договору про комплексну забудову від 24.12.2015 відповідно до яких: «Відповідач-2 зобов'язаний забезпечити належне повне 100% фінансування проведення всіх робіт, необхідних для об'єкта будівництва незалежно від кількості погоджених черг будівництва, пускових комплексів та/або Об'єктів будівництва в них, у відповідності до умов Договору, зокрема, сплата пайової участі в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь), шляхом її сплати грошовими коштами в порядку визначеному чинним законодавством або зарахування в рахунок передачі мереж комунікацій в комунальну власність міста Києва та передачі побудованих об'єктів соціальної інфраструктури, при цьому відповідач-1 зобов'язаний сприяти такому зарахуванню».
Окрім цього, скаржник подав апеляційну скаргу на часткове оскарження рішення суду першої інстанції, тобто відповідач-2 по суті визнав, що є замовником по вказаним об'єктам будівництва.
Позивач звернув увагу й на ту обставину, що Департамент економіки та інвестицій направив вимогу на адресу м. Київ, вул. Князів Острозьких, 44/1, яка на думку відповідача-2 ніколи не була його адресою. Однак на момент подачі позовної заяви у ЄДР юридичною адресою відповідача-2 була вулиця Московська, буд. 44/1, м. Київ, 03169, а згідно з рішенням Київської міської ради від 08.09.2022 № 5444/5485 вулицю Московську в Печерському районі міста Києва перейменовано на вулицю Князів Острозьких. Отже, позивач направив вимогу на офіційну юридичну адресу. Також Департамент економіки та інвестицій додатково направляв вимоги на адресу відповідача-2, яка зазначена на його офіційному сайті https://royal-house.com/, а саме вулиця Григорія Гуляницького 44/1, м. Київ, 03169. З огляду на зазначене, твердження відповідача-2, як вважає позивач, не відповідають дійсності.
Стосовно посилань апелянта на частину 2 статті 530 ЦК України, то позивач зазначив, що відповідно до правового висновку, наведеному у пункті 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 «норма частини другої статті 530 ЦК України до недоговірних зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується».
Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем-2 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано письмові пояснення, в яких ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" заявило клопотання про долучення додаткових доказів, а саме: загального журналу будівництва; журналу авторського нагляду під час будівництва.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.
Відповідачем-2 у поданих письмових поясненнях не заявлено клопотання про поновлення йому процесуального строку на прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції.
Тому, колегією суддів вирішено залишити без розгляду клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи копій загального журналу будівництва та журналу авторського нагляду під час будівництва.
В свою чергу, з цих підстав судовою колегією не розглядалось клопотання позивача про залишення без розгляду додаткових пояснень, разом з поданими доказами, відповідача-2.
Також до апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу. В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що Департамент 20.08.2024 через систему ЄСІТС направив відзив на апеляційну скаргу, що підтверджується документом «Відзив на апеляційну скаргу», який сформований та підписаний у системі ЄСІТС 20.08.2024, квитанціями №№ 1561278, 1561279 про доставку відзиву на апеляційну скаргу до зареєстрованого Електронного кабінету відповідача-1 та відповідача-2. Водночас було встановлено, що до суду не надходив відзив, а у електронному кабінеті в картці руху документа зазначено «Помилка відправлення до АСДС».
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (постанова від 08.12.2022 у справі № 990/102/22).
Приймаючи до уваги зазначене, зважаючи на причини надходження 20.08.2024 до апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу позивача, колегією суддів визнано поважними причини пропуску строку для подання позивачем відзиву від 20.08.2024 на апеляційну скаргу, поданого 04.10.2024, та поновлено останньому пропущений процесуальний строк. Відтак відповідний відзив приймається до уваги судом апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного рішення.
Додатково колегією суддів акцентується, що в судовому засіданні 28.10.2024 протокольною ухвалою судом апеляційної інстанції витребувано у відповідача-2 акти готовності об'єктів до експлуатації.
На виконання вимог протокольної ухвали Північного апеляційного господарського суду відповідачем-2 подано для долучення до матеріалів справи акти готовності об'єктів до експлуатації: від 16.09.2022 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AC01:5195-7591-8601-9854); від 09.02.2022 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AC01:8283-4451-7984-3801); від 25.06.2021 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ:AC01:3192-2960-1487-3738).
За ч.ч. 1, 2 ст.ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судовому засіданні 31.03.2025 представник позивача проти долучення поданих відповідачем-2 актів готовності об'єктів до експлуатації не заперечував.
З урахуванням наведеного, зважаючи, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, судовою колегією долучено до матеріалів справи подані відповідачем-2 акти готовності об'єктів до експлуатації: від 16.09.2022 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AC01:5195-7591-8601-9854); від 09.02.2022 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AC01:8283-4451-7984-3801); від 25.06.2021 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ:AC01:3192-2960-1487-3738), як такі, що стосуються фактів у цій справі.
Представник апелянта в судове засідання 31.03.2025 не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач-2 був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою від 04.03.2025 про доставку електронного документа до електронного кабінету останнього.
Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.
В судове засідання 31.03.2025 представник відповідача-1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач-1 був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою від 04.03.2025 про доставку електронного документа до електронного кабінету ТОВ "УЗАЙ".
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка представників відповідачів обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність від відповідача-1 обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.
Поряд із цим, 31.03.2025 до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з причин поганого самопочуття представника ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП".
Дослідивши вказане клопотання, з урахуванням відсутності доказів перебування представника ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" у тимчасовій непрацездатності з причин погіршення стану здоров'я, колегією суддів відхилено таке клопотання, як необґрунтоване.
Судова колегія звертає увагу й на те, що відзиву на апеляційну скаргу від відповідача-1 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування судового рішення та залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, пунктом 4 рішення Київської міської ради від 28.08.2008 № 176/176 «Про внесення змін до проекту відведення земельної ділянки Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «УЗАЙ» для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу по вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва передано Українсько-турецькому товариству з обмеженою відповідальністю «УЗАЙ», за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 8,98 га для проектування, будівництва та експлуатації багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу по вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідно до пункту 5.6 вищезазначеного рішення, Київська міська рада зобов'язала відповідача-1 вирішити питання пайової участі до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва».
24.12.2015 Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «УЗАЙ» (сторона-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ХАУЗ ГРУП» (сторона-2) та Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «НОВА АНГЛІЯ» (сторона-3) уклали договір про комплексну забудову (скорочено - Договір; Договір про забудову), відповідно до умов якого відповідач-1 делегує частину функцій замовника будівництва багатофункціонального житлово-торговельно-розважального комплексу по вул. Онуфрія Трутенка, 24 у Голосіївському районі м. Києва (далі - об'єкт будівництва) відповідачу-2 задля реалізації проекту та організації проектування та будівництва об'єкту, введення об'єкта будівництва в експлуатацію з метою отримання об'єктів інвестування у власність сторонами у частках, визначених цим договором, або передачі, відчуження їх та/або майнових прав на них третім особам на умовах цього договору (п. 3.1 Договору про забудову).
12.07.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113191931612 по об'єкту будівництва: «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу по вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївському районі м. Києва» (IV черга будівництва). Замовником будівництва є відповідач-1.
20.07.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ013200718419 по об'єкту будівництва:«Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу по вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва» (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси). Замовником будівництва є відповідач-1.
Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікати: від 02.07.2021 № ІУ123210629625 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку Б4 (IV черга будівництва, 1 пусковий комплекс), від 15.02.2022 за № ІУ123220210881 про готовність до експлуатації закінченого будівництва житлового будинку В4 (2 пусковий комплекс IV черги) за проектом «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу на вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка) 24 у Голосіївському районі м. Києва. Замовником будівництва є відповідач-1.
22.09.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123220916531 про готовність до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта «Будівництво та експлуатація багатофункціонального житлово-торгівельного комплексу по вул. Михайла Максимовича (колишня Онуфрія Трутенка), 24 у Голосіївському районі м. Києва» (V черга будівництва, 1 та 2 пускові комплекси)». Замовником будівництва є відповідач-1.
Департаментом направлялась відповідачам вимоги щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі від 17.07.2023 № 050/08-2697, від 07.06.2023 № 050/08-2184, від 18.05.2023 № 050/08-1890, від 17.07.2023 № 050/08-2696, від 07.06.2023 № 050/08-2183, від 18.05.2023 № 050/081891.
Проте відповідачами обов'язок зі сплати пайового внеску не виконано.
Враховуючи наведене, позивач в позові зазначав, що у відповідачів виник обов'язок звернутися до Департаменту економіки та інвестицій протягом 10 робочих днів із заявою про укладення договору пайової участі щодо об'єкта будівництва та сплатити пайову участі у строки, передбачені законодавством (на момент дії статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Проте відповідачами вказаний обов'язок не виконано.
З таких підстав позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення солідарно з відповідачів коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 43 045 923,95 грн.
Заперечуючи проти позову відповідачі не визнавали настання у них обов'язку зі сплати пайової участі.
Подібні за змістом твердження наведені апелянтом та позивачем у апеляційній скарзі та відзиві на неї відповідно.
Як вже зазначалось, місцевий господарський суд виснувався про стягнення з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" пайового внеску у розмірі 43 045 923 грн 95 коп. на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету (реквізити: Одержувач: ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок IBAN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача: Казначейство України, код ЄДРПОУ: 37993783).
При цьому, позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було задоволено повністю.
В рамках наведеного судова колегія звертає увагу, що Департамент економіки та інвестицій, обґрунтовуючи підстави для його звернення до господарського суду з відповідним позовом, вказував, що відповідно до приписів Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Відтак, Департамент як позивач, звернувся до місцевого господарського суду для захисту інтересів територіальної громади міста Києва та Департаменту економіки та інвестицій.
Судова колегія вказує, що за ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, а також особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.
Відповідно до ст.ст. 7, 10, 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста; міського голову; міську раду; виконавчий орган міської ради; районні ради (у разі їх утворення); виконавчі органи районних у місті рад; органи самоорганізації населення.
Київська міська та районні в місті ради (у разі їх утворення) мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами (у разі їх утворення), що підзвітні та підконтрольні відповідним радам.
Закон України «Місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
За ст.ст. 1, 2, 5, 10, 11, 18-1, 26, 27, 28, 31, 54 Закону України «Місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішується питання визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах.
Закон України «Місцеве самоврядування в Україні» визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території (власні (самоврядні) повноваження); залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища (у галузі бюджету, фінансів і цін); організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах) (у галузі будівництва).
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
Рішенням Київської міської ради від 2 березня 2023 року № 6025/6066 затверджено Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за приписами якого Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утворений відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у структурі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 № 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності".
Департамент підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.
Департамент готує договори про пайову участь фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та оформлює розрахунки розмірів пайової участі (внесків) замовників (інвесторів) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Департамент для здійснення повноважень та виконання завдань, має право:
- за дорученням представляти інтереси Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, у підприємствах, установах, організаціях, у міжнародних організаціях з питань, що належать до компетенції Департаменту;
- здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, крім відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувачу, боржнику, представнику.
Департамент очолює директор, якого призначає на посаду і звільняє з посади Київський міський голова відповідно до законодавства України.
Директор Департаменту діє від імені Департаменту без доручення, представляє в установленому порядку Департамент у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, районними в місті Києві державними адміністраціями, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами, укладає від імені Департаменту угоди (договори), видає довіреності та надає доручення.
З огляду на зазначені приписи Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), колегія суддів враховує, що Департамент в питаннях, що належать до його компетенції, вправі:
- представляти в питаннях, що належать до його компетенції, інтереси Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади на підставі доручення;
- здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту, їх посадових осіб у судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту. Такі посадові особи без окремого доручення беруть участь у справах з усіма правами, що надані законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, Кодексом України з процедур банкрутства, та на стадії примусового виконання рішень судів позивачу, відповідачу, третій особі, учаснику судового провадження, учаснику виконавчого провадження, стягувачу, боржнику, представнику. В той же час, посадові особи юридичної служби Департаменту не мають права на відмову від позову, визнання позову, укладення мирової угоди.
В свою чергу, директор Департаменту діє від імені Департаменту без доручення та вправі представляти в установленому порядку Департамент у взаємовідносинах з:
- іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- міністерствами;
- іншими центральними органами виконавчої влади;
- органами місцевого самоврядування, районними в місті Києві державними адміністраціями;
- підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами.
Тобто, директор, в питаннях, що належать до компетенції Департаменту, в установленому порядку має право представляти інтереси Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади на підставі доручення.
В той же час, директор укладає від імені Департаменту угоди (договори), видає довіреності та надає доручення.
Поряд із цим, Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), визначається механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності.
Згідно положень цього Порядку у разі встановлення факту прийняття об'єкта будівництва або реконструкції в експлуатацію, або присвоєння адреси новозбудованим, реконструйованим об'єктам без наявності довідки про виконання умов пайової участі, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язаний звернутися до особи, що порушила умови Порядку, з вимогою про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, звернутися до правоохоронних органів або до суду.
Замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний, до прийняття об'єкта в експлуатацію, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
В усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Контроль за дотриманням замовниками встановлених укладеними договорами про пайову участь строків та обсягів сплати пайової участі, а також проведення претензійно-позовної роботи здійснюється Департаментом в межах повноважень та в порядку, передбаченому законодавством України.
Залучення замовників до пайової участі відбувається на підставі договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, укладеного між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та замовником (далі - договір про пайову участь).
Пайова участь сплачується замовником виключно грошовими коштами в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь.
Прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов'язку її сплати.
Замовники несуть відповідальність відповідно до законодавства України за повноту і достовірність поданих до Департаменту даних та документів, в тому числі на підставі яких укладається договір про пайову участь, визначається розмір пайової участі та графік оплати.
Системний аналіз окреслених вище положень Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва, - дають підстави для висновків про те, що Департаменту економіки та інвестицій надано повноваження на здійснення розрахунку пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь.
Тобто, діяльність Департаменту прямо пов'язана з укладенням та виконанням відповідних договорів.
При цьому, повноваження Департаменту щодо неукладених договорів обмежуються лише направленням вимоги про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, зверненням з відповідних питань до суду.
В той же час, прямої правосуб'єктності Департаменту у разу неукладення договору та щодо стягнення заборгованості Порядок не містить, тому відповідні дії у межах певних повноважень мають вчинятися Департаментом за дорученням.
Так, оскільки в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), останній, проводячи претензійно-позовну роботу з питань, що належать до його компетенції, виключно за дорученням має право представляти інтереси Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в органах державної влади, в тому числі судової.
Водночас, Департаменту надано право здійснювати представництво (самопредставництво) інтересів Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту в судах України на всіх стадіях судового процесу через посадових осіб юридичної служби Департаменту, які без окремого доручення беруть участь у справах з використанням відповідних процесуальних прав. Таке представництво здійснюється на підставі виданої директором Департаменту посадовій особі юридичної служби довіреності чи наданого доручення.
При цьому, посадові особи юридичної служби Департаменту здійснюють претензійно-позовну роботу в межах наданих повноважень та в порядку, передбаченому законодавством України.
Судова колегія підкреслює, що особливістю даного спору є те, що договір між Департаментом та відповідачем-1 та/або відповідачем-2 не укладався.
Тим самим, спір у цій справі про стягнення, на підставі ст. 1212 ЦК України, солідарно з відповідачів пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва випливає з позадоговірних відносин.
Відтак, у зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту, можуть бути порушені та підлягають захисту у порядку 1212 ЦК України права та інтереси органу місцевого самоврядування, тобто Київської міської ради, внаслідок неукладення договору.
З огляду на вказане, колегія суддів зазначає, що згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Судова колегія звертає увагу, що позовну заяву було подано Департаментом в електронній формі через систему «Електронний суд». Своє процесуальне становище Департамент визначив як позивач.
Відповідно до ч.ч. 1, 6, 8 ст. 6 ГПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За ч.ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В силу приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 за № 1845/0/15-21, користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Сертифікат кваліфікованого електронного підпису такої посадової особи повинен містити ідентифікаційні дані як юридичної, так і посадової особи.
Керівник юридичної особи засобами програмного забезпечення Електронного кабінету може уповноважувати працівників юридичної особи (в тому числі себе) або інших фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців.
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
У відповідності до ч. 9 ст. 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч. 1 ст. 61 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява б/н від 04.12.2023 Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підписана Павловим Р.В., який діяв на підставі довіреностей.
Зокрема, до позову долучено дві довіреності, а саме:
- № 050/14-1706 від 01.05.2023, видану директором Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мельник Н.О., яка діяла на підставі Положення, начальнику відділу організації позовної роботи та судового представництва управління правового забезпечення Павлову Р.В.;
- від 22.05.2023, видану Мельник Н.О. у порядку передоручення Павлову Р.В.
До довіреності у порядку передоручення від 22.05.2023 додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований станом на 24.11.2021.
В межах вказаних обставин та окреслених процесуальних приписів колегія суддів акцентує, що до поданого через систему «Електронний суд» позову Департаментом не долучено актуальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо керівника Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підтвердженої станом на момент подачі (04.12.2023) позовної заяви, що вказує на не дотримання позивачем вимог порядку, визначеного Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему при подачі відповідного позову до господарського суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Крім цього, до позовної заяви позивачем не додано доручення від Київської міської ради, виданого Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або його директору, на представництво інтересів в органах державної влади, в тому числі судової, зокрема на представництво інтересів Київської міської ради шляхом звернення Департаменту до господарського суду з позовом до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про солідарне стягнення пайового внеску у розмірі 43 045 923,95 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вказує, що частиною 1 статті 45 ГПК України встановлено, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Пунктом 1 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
За своєю правовою природою залишення позову без розгляду є відмовою суду розглянути звернення особи про захист її порушеного права (позов) внаслідок визначених указаною статтею 226 ГПК України недоліків або дій цієї особи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Системний аналіз приписів ГПК України в розрізі консолідованого тлумачення приписів статті 44 ГПК України, поєднаного з правозастосуванням норми п. 1 ч. 1 статті 226 ГПК України, дає підстави для висновку, що законодавець виокремлює процесуальну правоздатність від процесуальної дієздатності наступним чином.
Так господарська процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та нести обов'язки сторони, третьої особи, заявника. Господарською процесуальною правоздатністю володіють усі фізичні та юридичні особи на підставі їхнього права на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів. У цьому виражається нерозривний процесуальний зв'язок між процесуальною правоздатністю і здатністю мати матеріальні права та обов'язки. Особа наділяється процесуальною правоздатністю з метою захисту матеріальних прав і інтересів. Правоздатність у матеріальному праві - це здатність мати відповідні матеріальні права і нести обов'язки, а процесуальна правоздатність - це можливість бути в господарському суді стороною, третьою особою, заявником.
Оскільки господарська процесуальна правоздатність тісно пов'язана з матеріально-правовою правоздатністю і з матеріальним правом, яке підлягає захисту, вона виникає одночасно з виникненням здатності мати матеріальні права.
Господарська процесуальна дієздатність визначається як здатність особи своїми діями здійснювати процесуальні права та нести обов'язки в господарському суді.
Тобто, основна відмінність полягає в тому, що в матеріальному праві - це здатність мати права та обов'язки, а в процесуальному - це можливість бути стороною у господарському суді.
Процесуальна дієздатність певної особи як сторони у справі (або її представника) визначається станом на час подання нею позову до суду.
Як вже зазначалось вище, Департамент, визначивши своє процесуальне становище на момент подання ним позову, як позивач, звернувся до місцевого господарського суду для захисту інтересів територіальної громади міста Києва і Департаменту економіки та інвестицій (матеріальне право).
З урахуванням наведених обставин справи, враховуючи межі повноважень Департаменту в питаннях позадоговірного стягнення коштів пайової участі, що встановлені Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвиток інфраструктури міста Києва, зважаючи на відсутність доручення Київської міської ради, виданого Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або його директору на представництво інтересів в органах державної влади, в тому числі судової, в рамках питання звернення до господарського суду з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції висновується, що позов у цій справі подано особою, процесуальна дієздатність якої належним чином не підтверджена.
Крім того, оскільки Департаментом на час звернення до господарського суду не долучено доручення від Київської міської ради для вирішення питання про стягнення у судовому порядку з ТОВ "УЗАЙ" та ТОВ "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" солідарно пайового внеску, судова колегія вважає, що у керівника Департаменту та посадової особи юридичної служби Департаменту не виникло достатніх правових підстав для звернення до суду з позовом для захисту порушених прав та інтересів Київської міської ради.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджено питання подання Департаментом позову, як особою, яка не має достатньої процесуальної дієздатності, а тим самим зроблено передчасні висновки щодо задоволення позовної заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (ч. 1 ст. 278 ГПК України).
Беручи до уваги наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позов б/н від 04.12.2023 Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про стягнення коштів підлягає залишенню без розгляду.
При цьому, рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/18540/23 підлягає скасуванню незалежно від доводів апеляційної скарги відповідача-2, тому апеляційна скарга останнього залишається без задоволення.
Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що за ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо судових витрат у справі, колегією суддів зазначається, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).
Пунктом 4 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Зважаючи на наведені положення Закону України «Про судовий збір», апеляційний господарський суд підкреслює, що позивач не обмежений в праві на звернення до суду з відповідним клопотанням про повернення йому в повному обсязі суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви б/н від 04.12.2023 до Господарського суду міста Києва.
Додатково судова колегія вказує, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при зверненні до господарського суду встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 1 січня 2024 становить 3028,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з позовної заяви предметом розгляду є стягнення 43 045 923,95 грн, тобто вимога майнового характеру. Втім, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення 14 227 017,06 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З огляду на приписи Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, яка повинна бути сплачена скаржником за подання даної апеляційної скарги, становить 256 086,30 грн.
Втім, як встановлено судом, апелянтом при зверненні до Північного апеляційного господарського суду сплачено лише 6 456,88 грн судового збору.
Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК України за результатом вирішення спору стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору в дохід Державного бюджету України (постанови КГС ВС від 20.02.2020 у справі № 914/185/18).
Тому, зі скаржника до Державного бюджет України підлягає стягненню 249 629,42 грн судового збору за перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 226, п. 4 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 278, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі № 910/18540/23 - скасувати.
3. Позов б/н від 04.12.2023 Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" про стягнення коштів - залишити без розгляду.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП" (адреса: 03169, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 44/1, ідентифікаційний код - 39549278) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA668999980313121206082026001; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101 39549278; судовий збір, за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "УЗАЙ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ХАУЗ ГРУП, на рішення від 03.06.2024 у справі № 910/18540/23, Північний апеляційний господарський суд) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 249 086,30 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч вісімдесят шість гривень 30 копійок).
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
6. Справу № 910/18540/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.04.2025.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді С.І. Буравльов
В.А. Корсак