вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" березня 2025 р. Справа№ 910/5023/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 12.09.2024
у справі №910/5023/24 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АРКС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша"
про стягнення 14 292,61 грн
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - ПрАТ "СК "АРКС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (далі - ПрАТ "СК "Перша") про стягнення страхового відшкодування в сумі 14 292,61 грн в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 30.03.2023 у м. Хмельницький, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 64 185,97 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ "СК "АРКС" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яку ПрАТ "СК "Перша" сплатило не у повному обсязі, а лише 48 393,36 грн. У позові ПрАТ "СК "АРКС" просить стягнути з відповідача решту страхового відшкодування в сумі 14 292,61 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача більшої суми страхового відшкодування в порядку суброгації - 14 292,61 грн (64 185,97 - 48 435,97), адже в матеріалах справи відсутні докази сплати такої суми потерпілому в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, у зв'язку з чим суд вважав, що до позивача не перейшло право вимоги на вказану суму, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням Акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 12.09.2024 у справі №910/5023/24 скасувати та ухвалити нове, яким задовльнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, прийнятим місцевим судом з порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що:
- висновки суду, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вимоги в сумі 14 292,61 не відповідає дійсності, оскільки позивач надав докази виплати страхового відшкодування;
- на момент виникнення у страховика перед страхувальником зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 49 893,36 грн, у страхувальника перед страховиком ще було зобов'язання сплатити страховий платіж у розмірі 15 750, 00 грн, відповідно на суму в розмірі 15 750,00 грн було проведено взаємозалік, внаслідок чого виплату було здійснено у розмірі 34 143,36 грн.
Також скаржник наголосив, що спір виник не щодо зарахування/не зарахування страхового платежу в рахунок страхового відшкодування, а виник внаслідок невизнання доплати страхового відшкодування у розмірі 4 292,61 грн, який сплачено у повному обсязі.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
10.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив викладені в ній доводи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Узагальнені доводи відзиву відповідача зводяться до того, що здійснення доплати страхового відшкодування позивачу в розмірі 14 292,61 грн на підставі листа ПрАТ "Хмельниччина-Авто" №64 від 28.04.2023 не має жодного правового обгрунтування, оскільки підвищення цін на матеріали та/або запчастини не має впливати на виплату страхового відшкодування.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 апеляційну скаргу у справі №910/5023/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
24.10.2024 матеріали справи №910/5023/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5023/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2024, справу №910/5023/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5023/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.11.2024, справу №910/5023/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/5023/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
21.11.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоілків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/5023/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
23.03.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 117499Га3щ, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Mercedes-Benz EQE 43, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
30.03.2023 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mercedes-Benz EQE 43, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Land Rover Discovery, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
У результаті вказаної ДТП транспортному засобу марки Mercedes-Benz EQE 43 з д.р.н. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику - завданий матеріальний збиток.
Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2023 у справі №686/8567/23 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
30.03.2023 потерпіла особа ( ОСОБА_1 ) звернулася до ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до рахунку-фактури СТО (ПрАТ "Хмельниччина-Авто") № НА-0000844 від 03.04.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz EQE 43 з д.р.н. НОМЕР_1 , склала 49 893,36 грн з ПДВ.
ПрАТ Страхова компанія "АРКС" на підставі страхового акту №ARX3633496 від 05.04.2023 здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого застрахованого майна у розмірі 34 143,36 грн, що підтверджується платіжним дорученням №963865 від 06.04.2023.
Відповідно до рахунку-фактури СТО (ПрАТ "Хмельниччина-Авто") № НА-0001273 від 28.04.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz EQE 43 з д.р.н. НОМЕР_1 , склала 64 185,97 грн з ПДВ. А згідно з актом виконаних робіт СТО № НА-0023725 від 10.05.2023 ПрАТ "Хмельниччина-Авто" виконало роботи на загальну суму 69 437,40 грн з ПДВ.
ПрАТ Страхова компанія "АРКС" на підставі страхового акту №ARX3654750 від 05.05.2023 здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого застрахованого майна у розмірі 14 292,61 грн, що підтверджується платіжним дорученням №971011 від 08.05.2023.
Позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. №5376/18/ЦВ від 07.06.2023 про виплату страхового відшкодування у розмірі 64 185,97 грн.
Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування частково на суму 48 393,36 грн (49 893,36 грн - 1 500,00 грн (сума франшизи)).
У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про стягнення з відповідача 14 292,61 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що при виплаті страхового відшкодування ним не враховувався лист СТО "Хмельниччина-Авто" № 64 від 28.04.2023, який був пізніше йому направлений, оскільки підвищення цін на матеріали та/або запчастини не повинні впливати на суму страхового відшкодування.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Land Rover Discovery, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Перша" згідно полісу №ЕР/211744528.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач у силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", з урахуванням положення п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", набув права вимоги до відповідача.
В даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності транспортного засобу Land Rover Discovery, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , тобто особи, яка визнана винною в ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з позицією Верховного Суду (постанови №910/20199/17 від 01.06.2018, №910/5092 від 14.05.2018 та №922/1436/17 від 10.07.2018) виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак спеціальні норми названого Закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема:
- межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22);
- вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29);
- страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП (пункт 32.4 статті 32);
- не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32);
- страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 статті 12 цього Закону.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зобов'язаний відшкодувати потерпілій стороні шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком та суми фактичних витрат, право на вимогу якої перейшло до страховика потерпілого у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але на основі вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та за мінусом франшизи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Крім того Верховний Суд України у листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика), коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди (30.03.2023) строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу Mercedes-Benz EQE 43 з д.р.н. НОМЕР_1 , не перевищував 7 років (з 2023 року), а отже, коефіцієнт фізичного зносу деталей вказаного автомобіля у даному випадку застосуванню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично позивачем було сплачено своєму страхувальнику страхове відшкодування в сумі 48 435,97 грн (платіжні доручення №363865 від 06.04.2023 на суму 34 143,36 грн та №971011 від 08.05.2023 на суму 14 292,61 грн), а відтак, у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача більшої суми страхового відшкодування в порядку суброгації - 14 292,61 грн (64 185,97 грн - 48 435,97 грн), адже в матеріалах справи відсутні докази сплати такої суми потерпілому в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Однак, колегія не погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки поза увагою суду залишився факт зарахування позивачем частини страхового відшкодування в рахунок погашення заборгованості страхувальника позивача зі сплати страхових платежів у розмірі 15 750,00 грн, про що зазначено у страховому акті №ARX3633496 від 05.04.2023.
За наведених обставин, матеріалами справи підтверджується обставина виплати позивачем страхового відшкодування у розмірі 64 185,97 грн, а саме: за страховим актом №ARX3633496 сплачено 49 893,36 грн, з яких 34 143,36 грн перераховано на рахунок ремонтної організації, а 15 750,00 грн утримано страховиком на погашення заборгованості страхувальника зі страхових платежів; за страховим актом №ARX3654750 сплачено 14 292,61 грн, які перераховано на рахунок ремонтної організації в повному обсязі.
Таким чином, позивачем у повному обсязі підтверджено факт виплати страхового відшкодування в розмірі 64 185,97 грн, яке підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі, за вирахуванням франшизи (1 500,00 грн).
У свою чергу, враховуючи що відповідачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 48 393,36 грн, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача залишку несплаченого страхового відшкодування у розмірі 14 292,61 грн.
Доводи ж відповідача про те, що здійснення доплати страхового відшкодування позивачу в розмірі 14 292,61 грн на підставі листа ПрАТ "Хмельниччина-Авто" №64 від 28.04.2023 не має жодного правового обгрунтування, оскільки підвищення цін на матеріали та/або запчастини не має впливати на виплату страхового відшкодування, є неспроможними та відхиляються апеляційним судом, оскільки в силу ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Окрім того, пунтом 28.13.1 договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 117499Га3щ, зокрема, визначено, що при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на вибір страховика.
Пунктом 28.16 договору, з-поміж іншого передбачено, що при пошкодженні ТЗ страхове відшкодування перераховується на СТО для відновлення ТЗ. В окремих випадках, за згодою сторін договору виплата страхового відшкодування може бути проведена частинами (в декілька етапів) на умовах, вказаних у страховому акті, а саме: перша частина - виходячи з відшкодування збитків, розмір яких встановлено на момент підписання страхового акта, наступна частина - виходячи з встановленого кінцевого розміру збитків, що оформлюється доповненням до страхового акта.
Таким чином, позивачем було правомірно розраховано та виплачено суму страхового відкодування саме в межах понесених витрат у розмірі 64 185,97 грн, і саме така сума може бути стягнута з особи винної у ДТП, або її страховика.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АРКС" про стягнення 14 292,61 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/5023/24 слід скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/5023/24 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АРКС" 14 292 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто дві) грн 61 коп. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АРКС" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
Матеріали справи №910/5023/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко